1. Правове забезпечення етики поведінки державних службовців

Законодавче закріплення етичних стандартів державної служби, з одного боку, є свідченням свідомого прагнення держави утверджувати в системі суспільних відносин моральні цінності, а з іншого -- вказує на те, що право підноситься до рівня моральних цінностей. Моральне значення правового закріплення моральних цінностей державних службовців полягає в тому, що право, допо-магаючи державній службі бути послідовною у «своїй діяльності, в утвердженні проголошених моральних стандартів, водночас не дозволяє відступати від закріплених цінностей і принципів» Кобликов В. Юридическая этика. - М., 2001. - ст. 76. Якщо ж право не виконує своєї функції у державному управлінні, то в суспільних відносинах розвивається безвідповідальність, а в су-спільстві -- недовіра до держави й апатія народу.

Що ж до законодавчо-нормативного регулювання поведінки державних службовців, то тут можна говорити про окремі аспек-ти, зафіксовані в Законі України «Про державну службу» і Законі України «Про боротьбу з корупцією», а також про Кодекс правил поведінки державного службовця, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року.

У статті 5 Закону України «Про державну службу», яка так і називається -- «Етика поведінки державного службовця» зазна-чається, що державний службовець повинен: Про державну службу: Закон України выд 16.12.1993 р. // Голос України. - 1994. - 5 січня

* сумлінно виконувати свої службові обовязки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробіт-ників;

* дотримуватися високої культури спілкування;

не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію дер-жавного службовця.

Крім згаданої статті 5, у Законі України «Про державну служ-бу» є ряд положень, які прямо не вказують на етику поведінки державного службовця, але безпосередньо з нею повязані. Це, на-приклад, стаття 17 -- «Присяга державних службовців». Присягу приймають державні службовці, які вперше зараховуються на дер-жавну службу, і її можна розглядати як один із засобів забезпечення законності й етичності в діяльності державних службовців.

Присяга є, так би мовити, фундаментом виконання обовязку на державній службі. Вступаючи на посаду, державний службовець обіцяє «суворо дотримуватися Конституції та законів України». Це формулювання порушує перед державним службовцем ряд практичних і філософських питань. Наприклад, Конституція і за-кони можуть примушувати державного службовця діяти наперекір власній думці.

У той же час іноді самі норми Конституції і закони чи постано-ви уряду вступають у протиріччя одне з одним. Що повинен робити службовець у такому випадку? Його поведінка службовця повинна базуватися на законодавстві, зокрема статті 10 Закону України «Про державну службу», де вказуються основні обовязки держав-них службовців, а також на розумінні того, що не всі правові акти мають однакову юридичну силу.

Текст Присяги і стаття 10 (п. 1) вказують на пріоритетну роль Конституції. Державна служба має в основі конституційні положен-ня. Саме вони є етичними обмеженнями дій державного службовця і основою довіри з боку громадян. Відповідальність за конституцій-ністю законів покладено на Конституційний Суд. Доводити проти-річчя закону Конституції треба в ході службової дискусії і судового розгляду. В разі конфлікту між Конституцією та іншим норматив-ним актом або наказом керівника службовець, який дотримується етичних принципів, буде вірним Конституції.

Виконання законів покладає серйозні обовязки на державних службовців і в тому випадку, коли керівник видає незаконні розпо-рядження та вказівки. Державні службовці, які працюють на довіру та інтереси громадян, перевагу віддадуть невиконанню такого нака-зу. Тим більше, що стаття 10 Закону України «Про державну служ-бу» пояснює, як повинен поводити себе державний службовець у такій ситуації. Проте в реальному житті службовці порушують за-кони, підкоряються обставинам. Відповідно їхня реальна поведінка не завжди буде однаковою: хтось задумається про етичний вибір, а хтось не звертатиме на це уваги.

Кодекс загальних правил поведінки державних службовців в Україні як правовий «акт закріплює реалізацію державними служ-бовцями їх прав і обовязків стосовно інших субєктів суспільних відносин, а також інформує громадян про поведінку, якої вони мо-жуть очікувати від державних службовців» Рудакевич М. І. Етика державних службовців: Монографія. -- К.: На-ціональна академія державного управління при Президентові Украї-ни. - 2003 - ст. 211. Такий підхід підвищує правову захищеність як громадян України, так і державних служ-бовців. Наприклад, у статті 22 Кодексу загальних правил поведін-ки державних службовців говориться, що під час виконання своїх службових обовязків державним службовцям слід уникати дій, які можуть викликати у громадян уявлення щодо їх необєктивності чи упередженості, тобто мова йде про запобігання створення уяви щодо зловживання службовим становищем з боку державних службовців Загальні правила поведінки державних службовців // Державна служба в Україні // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. - К., 2002. - с. 314. Навіть якщо поведінка державних службовців фактич-но не порушує норм етичної поведінки, їм слід уникати будь-яких дій, що можуть бути розцінені як порушення етичних норм.