logo search
Естетика_Короткий конспект

Конспект лекцій з естетики лекція 1. Предмет та завдання курсу естетики

Слово «естетика» (з грец. aistheticos) - той, що має відношення до чуттєвого сприйняття.

Термін «естетика» увійшов до науки в середині XVIII ст. Вперше його застосував німецький філософ А. Баумгартен для позначення нового розділу в філософії : «Теорія чуттєвого сприйняття».

Вже з XVIII ст. ес­тетику почали розуміти як науку, що вивчає «філосо­фію прекрасного», або філософію мистецтва. У естетиків з'я­вився самостійний предмет вивчення.

Предметом естетики є чуттєве пізнання навколишньої дійсності з її різноманітними напрямами: природою, суспіль­ством, людиною та її діяльністю в усіх життєвих сферах, навіть у виробничій.

Так, з естетичними властивостями явищ і пред­метів зустрічаємося, коли розглядаємо чудові краєвиди, квіти, величні спо­руди (наприклад, давні храми, пам'ятки давнини тощо), нові технічні об'єкти (машини, літаки, комп'ютери, машини, роботи та ін.), які створені пра­цею людини, коли пишаємося високогуманними вчинками лю­дей, високохудожніми творами мистецтва.

Про людей, чутливих до краси, говоримо, що вони мають естетичне чуття. Процесу сприймання естетичного даємо назву естетичного сприйняття, результатом якого є естетичне переживання.

Наука естетика вивчає природу есте­тичного.

Вона дає аналіз загальних естетичних об'єктів дійсності, наприклад, прекрасне, піднесене, трагічне і т. ін., а також пояснює природу відображення цих явищ у свідомості людини, в есте­тичних сприйняттях, уявленнях, ідеалах, теоріях і поглядах, та природу естетичних цінностей.

Естетика також досліджує загальні закономірності розвитку мистецтва, які виявляються у його різновидах.

До предмета естетики як науки належать такі проблеми, як художнє сприймання, художня оцінка, художні засоби, художній смак та ін. УСІ ці прояви втілюються у категорії «художнє».

Поняття «художнє» стосується мистецтва: діяльності художни­ка, сприйняття мистецтва, оцінки творів мистецтва та ін. Але на­справді є такі естетичні явища, процеси, цінності, які не мають художньої ознаки, наприклад, естетичні явища у природі, естетичні риси в поведінці, побуті, в утилітарних формах людської діяль­ності.

Художня потреба – це потреба у мистецтві, художня оцінка – це оцінка мистецтва; художня творчість – це створення мистецтва, художнє сприймання – це сприйняття мистецтва тощо. Отже, «художнє» виступає як вид естетичного, яке є для нього родовим поняттям: художня діяльність – вид естетичної діяльності, художня творчість – вид естетичної творчості.

Категорія «естетичного» характеризує всю широчінь та різно­манітність сфери прекрасного і потворного, трагічного та ко­мічного, низького і піднесеного та ін.

Але є такі естетичні явища, які не мають художньої при­роди (краса флори й фауни, фізична зовнішність людини та ін.).

Естетика вивчає ціннісне ставлення людини до явищ буття, яке може бути: прекрасним, потворним, сатиричним, гуморис­тичним, трагічним, комічним, піднесеним та ін.