Поняття «Лексикографія»

Лексикографія - одна із прикладних (тобто мають практичне призначення і застосування) наук, що входять у сучасну лінгвістику. Це теорія і практика складання різних мовних словників, значить, це наука про словники, про те, як їх найбільш розумно робити, разом з тим це та сама практика складання словників.

Зрозуміло, що не можна складати словники, не розуміючи, що таке слово, як воно живе і як воно «працює» в нашій мові. Але ми вже знаємо, що слова вивчаються лексикології. Ось чому лексикографія дуже тісно пов'язана з лексикології і залежить від неї. У той же час укладачі словників,вдумуючись в слова, їх значення, їх «поведінка» в мові, збагачують науку про слова новими спостереженнями та узагальненнями. А це означає, що не тільки лексикографія залежить від лексикології, а й лексикологія залежить від лексикографії. Ці дві науки припускають один одного.  Для того щоб повніше і правильніше зрозуміти, чим займаються лексикограф (укладачі словників), потрібно познайомитися з результатами їх праці, тобто словниками. 

Таким чином, лексикографія - це наукова методика та мистецтво складання словників, практичне застосування лексикологічної науки,надзвичайно важливе як для практики читання іншомовної літератури і вивчення чужої мови, так і для усвідомлення своєї мови в його теперішньому і минулому.

Типи словників вельми різноманітні.

Перш за все доводиться розрізняти лінгвістичні словники і нелінгвістичні. Перші збирають й описують під тим або іншим кутом зору лексичні одиниці мови (слова та фразеологізми). Особливий підтип лінгвістичних словників становлять так звані ідеографічні словники,що йдуть від поняття (ідеї) до вираження цього поняття в слові або словосполученні. У нелінгвістичних словниках лексичні одиниці (Зокрема - терміни, однослівні і складові, і власні імена) служать лише відправною точкою для повідомлення тих чи інших відомостей про предмети і явищах позамовних дійсності. Зустрічаються і проміжні різновиду словників. Крім того, кожен словник може бути віднесений або до «загальним», або до «спеціальних».

Прикладами загальних лінгвістичних словників можуть служити звичайні тлумачні і перекладні словники, що охоплюють з тим або іншим ступенем повноти всю лексику, існуючу в загальнонародному вживанні. Спеціальний лінгвістичний словник розробляє якусь одну область лексики, інколи достатньо широку (наприклад, фразеологічний словник, словник іншомовних слів),І бувало, що досить вузьке (наприклад, словник особистих імен, які давали новонародженим). Загальний нелінгвістичний словник - це загальна енциклопедія (наприклад, Вікіпедія-Велика Радянська Енциклопедія). Спеціальний нелінгвістичний словник - це спеціальна (галузева) енциклопедія (медична, юридична тощо) або ж короткий словник тієї чи іншої (зазвичай - більш вузькій) області знання, або біографічний словник діячів тієї чи іншої галузі (письменників, художників і т.д.), або ж тієї чи іншої країни (словник-довідник типу «Who is who »).

тлумачним словником називають такий, головним завданням якого є тлумачення значень слів (і фразеологізмів) будь-якої мови засобами самого цієї мови. Тлумачення дається за допомогою логічного визначення концептуального значення (наприклад, загостриться - нагрітися до дуже високої температури; рекордсмен - спортсмен, який встановив рекорд), за допомогою підбору синонімів (настирливий - докучливий, нав'язливий) або у формі вказівки на граматичне відношення до іншого слова. У деяких тлумачних словниках значення слів розкриваються в потрібних випадках за допомогою малюнків.