Золотий перетин в естетиці античності
При аргументації ролі почуттів у формуванні предмета естетичної науки привертає увагу і правило «золотого перетину».
Правило «золотого перетину» – геометричне, математичне співвідношення пропорцій, за якого ціле так відноситься до своєї більшої частини, як більша до меншої. У геометризованій формі цей принцип мав вигляд співвідношення 5:8=8:13=13:21=21:34.
Давньогрецькі вчені вважали, що будь-яке тіло, предмет, геометрична фігура, співвідношення частин яких відповідає такій пропорції, відмічені пропорційністю, справляють приємне зорове враження. Парфенон Стародавньої Греції, мармурові колони якого ділять увесь храм за принципом «золотого перетину», – чи не найпереконливіший зразок його практичного застосування.
В епоху Відродження також правило «золотого перетину» розглядалося як обов'язковий закон архітектури, живопису і скульптури. Теоретики й митці епохи Відродження намагалися знайти «абсолютну», «ідеальну» геометричну основу краси.
Типовим при цьому є трактат відомого італійського математика Луки ПАЧОЛІ (бл. 1445– 1509) «Про божественну пропорцію». Теоретик стверджував, що правилом «золотого перетину» визначається естетична цінність «усіх земних предметів».
Віддаючи належне правилу «золотого перетину», слід зазначити також помилковість його абсолютизації, адже сліпе слідування «геометризованій» красі механізує це складне поняття; пропорція заради пропорції знижує змістовну сторону краси, формалізує її.
Водночас звернення до правила «золотого перетину» потрібне для того, щоб наголосити на значенні зору в формуванні естетичного почуття. Відомо, що існує кілька гіпотез, які пояснюють, чому саме співвідношення 5 : 8 є математичною основою тлумачення пропорцій.
Серед різних гіпотез виділимо точку зору, згідно з якою пропорція 5 : 8 збігається з перетином горизонтального і вертикального кутів погляду людини обома очима. Ця гіпотеза дає змогу стверджувати, що свідомо чи інтуїтивно греки дійшли до «золотого перетину» через природжені можливості людського ока, і природа «подарувала» людині прямий і безпомилковий шлях до відчуття пропорцій і гармонії.
- Конспект лекцій з естетики лекція 1. Предмет та завдання курсу естетики
- 1. Визначення:
- 2. Зв”язок естетики з іншими галузями наук:
- 3. Категорії естетики:
- 4. Естетичні закони:
- 5. Функції естетики:
- Висновки:
- Лекція 2. Генеза естетичної думки
- 1. Становлення естетичних уявлень у давній Греції.
- Піфагор
- Ксенофан
- Емпедокл
- Поліклет
- Алкмеон
- Сократ:
- Платон:
- Арістотель:
- Поняття катарсису в античній естетиці
- Теофраст
- Золотий перетин в естетиці античності
- Лекція 3 доба середньовіччя Естетика Візантії та західноєвропейського середньовіччя
- Нові христ. Стандарти:
- Естетика епохи Відродження
- Лекція 4. Становлення естетики як науки
- Лессінг
- Категорії трагічне і комічне:
- Піднесене, героїчне, низьке
- Мистецтво як форма естетичної діяльності
- Структура естетичної свідомості
- Естетичне почуття
- Естетичний ідеал
- Загальна характеристика категорій естетики
- 15) Категорії «гармонія» 1 «міра»
- Функції мистецтва: