120. Комічне та його форми.
Комічне пов'язане з тим, що історія здійснюється не тільки через трагедію, а й через комедію. На думку більшості дослідників, сутність комічного — в протиріччі. Комізм ситуації частіше за все виявляється у контрасті, протистоянні потворного прекрасному (Аристотель), низького — піднесеному (Кант), внутрішньої пустоти — зовнішньому вигляду, що претендує на значущість (Гегель).
Комічне, як і будь-яке естетичне явище, є соціальним. Воно перебуває не в об'єкті сміху, а у суб'єкті, тобто у тому, хто сприймає протиріччя як комічне. Комічне, як правило, викликає сміх. У комедійному сміхові закладене глибоке критичне начало. Однак він не діє як всезагальне сліпе заперечення, тобто руйнування. В ньому закладений стверджувальний потенціал, оскільки комедійний сміх базується на визначеному естетичному ідеалі. Таким чином, комедійний сміх намагається викоренити недоліки, зруйнувати існуючу несправедливість і створити нову, принципово відмінну систему відносин.
На базі комічного в житті та мистецтві сформувалась сміхова культура. Для сміхової культури міфу особливо характерні протиріччя зміни, підміни, плутанини та ін. Усі ці протиріччя розгортаються в опозиції: порядок — хаос. Для сміху міфології характерно те, що порядок того чи іншого предмета подається у формі безладу, хаосу. Якщо порушена структура предмета — ми маємо ту чи іншу міру деструктивності. Якщо порушені сенси — ми маємо плутанину, визначену міру беззмістовності. Всі ці аспекти хаосу дані людині для подолання. Сміхова культура і є способом вирішення вказаних протиріч. При цьому протиріччя тим гостріше, чим ближче людина перебуває до межі свого осягнення світу.
Комічне пов'язане із загальною культурою суспільства та людини. Низька культура завжди агресивна. Така людина не спроможна терпіти розбіжні погляди, думки, переваги інших. Навпаки, людина, що володіє високою культурою, здатна аналізувати поведінку, відносини не тільки інших людей, а й самої себе, що є свідченням наявності у неї почуття гумору, розвиненого, живого розуму, яскравої уяви, фантазії.
Головними засобами створення комічного ефекту є гротеск (контраст реального й химерного) та гіпербола (перебільшення).
Залежно від ставлення до предмета комічного осміяння розрізнюють форми комічного:
• гумор — особлива форма комічного, яка відрізняється незлобивим ставленням до хиб життєвих явищ, поведінки людей, здатна викликати лише приязну посмішку. Гумор засновується на використанні засобів дотепності та гри слів;
• сатира — форма комічного, сутність якої полягає у тому, що за допомогою особливих засобів та прийомів досягається критика недоліків, пороків, суперечностей соціальної дійсності як така, що знищує їх;
• іронія — форма комічного, що являє собою прихований глум, вибухову силу якого замасковано серйозною формою. Вона виявляє конфлікт нікчемного змісту із зовнішньо пристойною, респектабельною формою;
• сарказм — форма комічного, що викликає дошкульний сміх, який містить у собі руйнівну оцінку різних негативних явищ особистого та суспільного життя. Сарказм близький до іронії, але це в'їдлива, зла іронія. Негативна оцінка тут втілена більш виразно та чітко, ніж в іронії.
- 64. Свобода як етична проблема. Відповідальність – необхідний атрибут свободи.
- 65. Моральні смислі любові.
- 66. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “любов” і ”милосердя”.
- 67. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “честь і репутація”.
- 68. Поняття “совість”, ”сором” та ”провина”, їх співвідношення.
- 69. Найважливіші чинники щастя.
- 70. Етос, мораль, етика.
- 71. Структура і функції етики.
- 72. Функції моралі.
- 73. Особливості етики як науки.
- 74. Дескриптивна, нормативна, теоретична етика.
- 75. Естетика як наукова дисципліна, її структура та функції.
- 77. Розкрити та охарактеризувати зміст поняття “катарсис”, ”мімесис”, ”калакогатія”.
- 78. Моральні норми і цінності християнської етики.
- 79. Діалогічне спілкування.
- 80. Категоричний імператив Канта. Назвати три основні формули кантівського категоричного імперативу.
- 82. Стиль бароко.
- 83. Табу і сучасні моральні норми.
- 85. Співвідношення моральної і правової регуляції людської поведінки.
- 86. Прикладна етика та її основні різновиди.
- 88. “Золоте правило” моральності.
- 91. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- 92. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- 93. Основні види морального зла.
- 94. Особливості моралі як способу опанування світу.
- 96. Моральні цінності людини.
- 97. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- 98. Українська мова – основа культури українського народу.
- 100. Функції мистецтва.
- 102. Мистецтво та основні його різновиди.
- 106. Розкрити та охарактеризувати живопис як вид мистецтва.
- 107. Розкрити та охарактеризувати скульптуру як вид мистецтва.
- 108. Розкрити та охарактеризувати літературу як вид мистецтва.
- 109. Розкрити та охарактеризувати архітектуру як вид мистецтва.
- 110. Розкрити та охарактеризувати театр як вид мистецтва.
- 111. Розкрити та охарактеризувати музику як вид мистецтва.
- 112. Розкрити та охарактеризувати “художня культура” як вид мистецтва.
- 118. Етичні аспекти екології.
- 119. Екологічна етика та її принципи.
- 120. Комічне та його форми.