6. Рід, плем’я, народність, нація.

У літературі поняття «рід», «плем’я» , «народність», «нація» дістають назву «історичні форми», «соціально-етнічні» або «етносоціальні» спільності людей.

Поняття «історичні форми спільності людей» дає змогу показати, що ці спільності є продуктами історії, вони еволюційна послідовність форм життя суспільства, які змінюють одна одну, тобто що на різних етапах розвитку життєдіяльність людей здійснюється в цих соціально-історичних формах.

У поняттях «соціально-етнічні» і «етносоціальні» спільності акцентується на тому, що рід, плем’я, народність, нація – це єдність соціального й етнічного. Ці спільності за своєю формою етнічні, тобто мають неповторні риси, які виявляються в їх матеріальній і духовній культурі.

Рід – це кровно родинна спільнота людей, соціальна група, життєдіяльність якої забезпечує всі необхідні для відтворення людини процеси матеріального і духовного виробництва.

Плем’я – це єдина економічна й кровно родинна спільність людей. Характеризується спільністю економічного життя, кровно родинним зв’язком, спільністю духовної культури, звичаїв, традицій, вірувань, а також спільністю психології й самосвідомості, що фіксувалося в самоназві.

Народність – це соціально-етнічна спільність переважно рабовласницького періоду й феодалізму. Формувалась двома шляхами:

1) на грунті етнічного «матеріалу», союзу кількох племен;

2) змішуванням кількох чи багатьох етноплеменних спільностей (напр., у Європі).

Ознаки народності:

1. Одним із голових соціально-історичних факторів і ознак народності є спільність території.

2. У процесі формування народності головним фактором стає не кровородиний зв’язок , а спільність території проживання, економіко-політичні чинники утворення та функціонування рабовласницького та феодального ладу.

3. Спільність мови (із значними діалектичними відмінностями за регіонами);