3. Ставлення працівника до своїх обовязків

Спеціалісти у цьому випадку радять виявити терпіння. Не можна відразу все робити бездоганно. Якщо ви чогось не розумієте - не бійтеся спитати! Нові колеги не дуже доброзичливі? Можливо їм потрібен час, щоб придивитися до вас. Тому в будь-якому випадку не поспішайте звинувачувати себе!

2. Докучлива прихильність. Почати працювати у новому колективі - однаково, що вирушити в мандрівку в колективі незнайомих людей: перш за все слухаєш людину з доброзичливим виразом обличчя, і це абсолютно природно. Проте не слід відразу встановлювати з цією людиною довірливо-фамільярні стосунки. Крім того, постійне спілкування чи звернення за порадою тільки до однієї людини - це свідоме обмежування себе. Чим ширше коло співробітників, з якими спілкуєшся - від курєра до асистента боса - тим більше можливостей ознайомитись із фірмою, і тим простіше пройде акліматизація. У будь-якому випадку слід краще придивитися до колег. А налагоджувати тісні стосунки не завадить з тим, хто користується авторитетом у колективі.

3. Всеобізнаність - зарозумілість. Звісно, забитися в куток і сидіти сірою мишею - це не саме розумне, що можна зробити. Однак не слід впадати і в іншу крайність. Наприклад, не варто розповідати, що в попередній фірмі і робота була краща, і клієнти, і зарплатня, це зовсім не піднесе вас в очах нових колег.

Інший випадок - на перших же зборах, куди, до речі, вас запросили для знайомства, виступати у повчальному тоні. Колеги в подальшому будуть вас уникати. Розпочинаючи працювати в новому колективі, краще більше слухати, ніж говорити.

4. Поведінка "як раніше". Більшість фахівців із підбору кадрів вважають, що поводити себе на новому місці так, як на попередньому дуже необачливо. Згадайте народну мудрість: "У чужий монастир із своїм статутом не ходять!" У перші дні роботи слід звернути увагу на наступне:

Наради. Стиль ведення нарад у різних фірмах неоднаковий: в одних - неформальний, ідеї висуваються спонтанно, в інших - царює жорсткий порядок. Тому слід пристосовуватися до прийнятого стилю, яким би він не був.

Керівник. Можливо ваш попередній керівник завжди тримав двері свого кабінету відкритими, був у курсі всіх справ. Проте, якщо до нового шефа потрібно записуватися на прийом, треба до цього звикати, звісно, якщо ви прагнете зробити карєру.

Стиль одягу. Головний принцип - одягатися так, як заведено на новому місці, щоб вписатися в контингент працівників свого рівня.

Пріоритети. На попередньому місці керівництво створювало максимальні зручності для роботи, коштів для цього не жалкувало, а на новому - економлять. Неважливо, як ви особисто до цього ставитесь, щоб досягнути успіхів, не слід зважати на це!

5. Неувага до політики фірми. Дуже важливо зрозуміти стиль неформальних відносин на новому місці: хто із підлеглих наближений до керівництва; хто користується довірою, а хто ні; хто має вплив при прийомі співробітників, підвищенні, звільненні тощо. Не враховувати це - означає діяти виключно на свій ризик.

Взаємовідносини між співробітниками - справа дуже делікатна, розпізнати всі нюанси не просто, особливо у перші дні роботи. Як це зробити? Існує тільки один спосіб: придивлятися, що діється навколо, аналізувати, задавати тільки конфіденційні питання. Не завадить виявляти тактовність і не висловлювати своїх думок щодо нових співробітників.

6. Висновки. Припустимо, ви пішли з попередньої роботи тому, що вона була не цікава. Нова вам подобається, але шеф - самодур. На попередній роботі було все заформалізовано, а на новій - повний хаос і плутанина. Ви у розпачі: чи не пошукати нову роботу? Не поспішайте, адже з часом і шеф не буде дратувати, і відкриються нові перспективи в роботі. Перший місяць необхідний для того, щоб побачити дійсний стан речей. Можливо ви і підете, а можливо привітаєте себе з тим, що залишились.

Щоб справити позитивне враження вже під час першої зустрічі, необхідно вміти складати резюме і пройти інтервю.

Резюме (від франц. rezume) - це своєрідний виклад трудової біографії із зазначенням деяких особистісних якостей.

Приклад резюме

Сидорчук Оксана Петрівна 27 років, українка контактний телефон 260-11-12

Бажана посада: секретар-референт.

Трудова діяльність:

1998-2001рр. - секретар-референт президента страхової компанії "Оранта".

1995-1998рр. - викладач англійської мови сш. № 102.

Освіта:

1990-1995 pp. - Київський національний університет

ім.Т.Г.Шевченка, факультет романо-германської філології.

Заслуги:

- Переможець конкурсу "Вчитель року".

- Знання іноземних мов: російська, англійська - вільно, німецька - розмовна.

- Спеціальні знання: знання компютера (Windows 98, MS Word, Excel), основи діловодства.

Психологічна характеристика:

відповідальна, комунікабельна, легко навчаюсь, маю організаторські здібності.

Існують певні правила щодо оформлення резюме.

Папір для резюме має бути білого (світло-сірого) кольору, стандартної форми (А 4), шрифт чорний, простий, однотипний.

Якщо вам запропонують написати резюме від руки, не лякайтеся, можливо за почерком намагаються зясувати ваш характер. Існують графологічні тести, за допомогою яких можна дізнатися про особливості почерку, і якщо потрібно - відкоригувати його (див. додатки).

Не завжди рекомендації і хороше резюме гарантують прийом на роботу. Головне - співбесіда (інтервю).

Є старий анекдот про трьох дівчат, що відправились на інтервю, претендуючи на посаду секретаря-референта. На стандартні запитання кожна відповідала по-своєму, однак місце отримала та, яка мала привабливі форми. Цей анекдот і зараз не втратив своєї актуальності. Він свідчить, як мінімум, про існування різних підходів і критеріїв щодо прийому на роботу. Однак є певні правила, стереотипи, дотримуючись яких, ви зможете успішно пройти інтервю.

Як пройти інтервю

Слід памятати, що будь-який роботодавець у найманому робітнику перш за все цінує наявність таких якостей, як чесність і відповідальність. Запізнення не тільки заважають роботі, але й є першою ознакою того, що на людину не можна покластися, доручити виконання важливої справи. Принцип "своєчасно" розповсюджується також і на виконання робочих завдань. Фірма, компанія завжди зацікавлені у відповідальному ставленні до справи. Тому краше відразу попросити більше часу на її виконання, оскільки будь-яка затримка завжди потребує пояснень. Спеціалісти, які вивчають організацію і розподіл робочого часу, рекомендують передбачити зайві 25% від того часу, який, на ваш погляд, потребує виконання завдання. Згадайте закон Мерфі: всі справи займають більше часу ніж ви вважаєте, а всі перешкоди, які можуть виникнути, обовязково виникають.

Великою перешкодою для тих, хто намагається зробити карєру, є зловживання алкоголем. Як свідчить практика, управлінський персонал дуже прискіпливо ставиться до цього. Це, чи не головна причина відмови при влаштуванні на роботу або просуванні по службі. Загальновідомо, людина, яка не може відмовити собі в зайвому келиху пива або чарці горілки, неврівноважена, невитримана, може припуститися грубощів щодо колег і керівництва, виказати секрети фірми. Найманий працівник повинен памятати, що пияцтво може стати причиною звільнення.

Треба вміти відрізняти хабар від подарунку. Подарунок - це не хабар, а ознака уваги. Дарувати чи не дарувати подарунки діловому партнеру? Існують різні думки щодо цього. У більшості країн світу це давня традиція (особливо в азіатських країнах, де бізнесмени сповідують майже культ подарунків). Подарунок у ділових колах розглядається як бажання підкреслити добрі партнерські стосунки, як вдячність за надану послугу. Однак подарунок не повинен бути безпосередньою реакцією на укладення угоди ("Ти мені - я тобі"). Вибираючи подарунок, бажано дотримуватися наступних правил: подарунок має бути оригінальним, але не виходити за межі пристойності, не надто дорогим, проте й не дешевим. Не слід дарувати предмети гардеробу (виключення: краватка для чоловіків із фірмовим логотипом, хустка для жінки авторської роботи). Можна дарувати портфель, кейс, сумочку, органайзер, канцелярське приладдя тощо. Краще щоб річ, яку ви даруєте, була до смаку тому, кому вона призначена. Не можна дарувати речей, що були у вжитку, за виключенням антикваріату, творів мистецтва, коштовностей, як правило ці речі дарують великим фірмам в особових випадках (наприклад, ювілей).

Подарунки це невідємна складова взаємовідносин не тільки із партнерами та постійними клієнтами (у вигляді: пільг, дисконтних карток, невеличких сувенірів), але й між співробітниками в трудовому колективі. Спеціалісти вважають це однією із ознак хорошого психологічного клімату. Проте слід памятати, що подарунки мають отримувати всі члени колективу без виключення (від прибиральниці до керівника), бажано за однаковою ціною (виключенням є ювілеї).