Висновки

Таким чином, з усього вище сказаного, можна зробити висновок, що поняття антропоморфізму існувало не тільки у давні часи. Виникнувши в часи міфології воно існує і зараз.

Стародавнє мислення наділяло природні явища та обєкти розумовою життєвою силою, подібною тій, яку людина відчувала в собі самій. Ці погляди отримали назву анімізму. Витоки релігійного світосприйняття можна побачити в перших спробах людини впливати на цю оживлену життєву силу засобами впевнення або молитви. Пізніше обєкти поклоніння стали наділятися ще людським виглядом, тому більшість релігій (особливо в їх ранній народній формі) можна охарактеризувати як антропоморфне. Гомерівські боги вбачалися не чужими людським почуттям а також людським недолікам.

В своєму розвитку і філософія, й релігія беруть початок від антропоморфізму.

Пізніше, в наступні епохи перенесення людських якостей на предмети перероджується та вдосконалюється, що дозволяє урізноманітнити наші уявлення про антропоморфізм.

Список використаної літератури

1. Історія світової культури. - К., 1994

2. Кордон М. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. - К., 2002

3. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. - Львів, 1994

4. Лосева. Ф. Эстетика Возрождения. - М., 1983

5. Мировая художественная культура. - М., 2001

6. Мифы народов мира. Энциклопедия. - В 2 томах. - М., 1991. - Т. 1

7. Токарев С. Ранние формы религии. - М., 1990

8. Токарев С. Религия в истории народов мира. - М., 1976