72. Функції моралі.
Для розуміння сутності моралі не останню роль відіграють ті функції, які вона виконує. У процесі становлення моралі, її відокремлення у відносно самостійну сферу культури встановився певний ряд функцій, притаманний для неї в наш час.
Вихідною вважають оцінювальну функцію. Але вона є характерною не тільки для моралі, а й для мистецтва, релігії, права, ПОЛІТИКИ ТОЩО, У чому Ж специфіка оцінювальної функції моралі?
Передусім, оцінка здійснюється через призму особливих понять моральної свідомості: добро і зло, справедливість, обов'язок, совість тощо, В моральній свідомості наявне зіставляється з належним. Моральні функції мають універсальний характер і поширюються практично на всі дії людини. Цього не можна сказати про право (наприклад, чи можна з позиції уголовного кодексу засудити безтактність, грубість, неповагу?). Саме так не завжди доречні політичні оцінки. Певні обмеження існують лише там, де вчинки здійснюються під тиском, загрозою, під впливом будь-якого афекту (страх, ревнощі). Нарешті, необхідно відзначити, що моральна оцінка спирається на моральні переконання індивіда і авторитет громадської думки.
2. Пізнавальна функція. Вона не має такого значення, як оцінювальна, але тісно з нею переплітається. Зокрема, коли індивід оцінює вчинки інших або свої власні, він неминуче отримує певне уявлення про внутрішній світ як свій власний, так і інших людей. Коли мораль дає оцінку моральному стану суспільства, вона відкриває нам, в якій мірі дії держави відповідають вищим загальним цінностям. Крім того, треба мати на увазі, що моральні якості є необхідною умовою будь-якого пізнання. Учений, що страждає на необ'єктивність, схильність до обману, до надмірної заздрості, може викривити результати досліду.
Певна річ, необхідно пам'ятати, що пізнавальна функція моралі здійснюється інакше, ніж пізнання в науці. Моральне пізнання спирається на почуття, віру, інтуїцію; в науковому домінує розум.
3. Світоглядна функція. Як ми вже зазначали, мораль не може бути зведена до простих норм. Вона має обґрунтовувати, «виправдовувати» ці норми, вказувати, в ім'я чого вони повинні виконуватись, тобто моральна свідомість неминуче виходить на вищі цінності, на сенсожиттєві питання. Але для вирішення цих питань дуже важливо визначити місце людини у світі. А останнє неможливо без уявлення про світ у цілому. С. М. Булгаков зазначав, що людина для того щоб зрозуміти саму себе, повинна знати, «що ж являє собою наш світ у цілому, яка його субстанція, чи є в ньому будь-який сенс і розумна мета, чи мають будь-яку ціну наше життя і наші діяння, якою є природа добра і зла тощо».
Уявлення про світ у цілому (світогляд) неможливо скласти тільки з висновків науки. Наукова картина світу і світогляд — це зовсім не одне й те саме. Світогляд формується не тільки на засадах знань, а й охоплює складну гаму почуттів, являє собою своєрідний образ світу. У моральній свідомості (перш за все у моральній філософії) формується СВІТОГЛЯД через призму спеціальних понять Світ розгадаєш добрим або злим, упорядкованим або хаотичним тощо. Від характеру уявлення світу зжить вирішення питань про сенс життя і щастя людини, розуміння природи добра і зла, справедливості тощо.
4. Виховна функція - одна з найважливіших функцій моралі.Без процессу виховання - безперервного, інтенсивного і цілеспрямованого — неможливе існування суспільства, неможливе й становлення окремої особистості. І стрижнем цього процесу є виховання моральне, бо саме воно формує базові якості людини, залучає до вічних, глибинних людських цінностей. Мораль привчає людину дотримуватися правил поведінки, виховує здатність керуватися ідеалами добра, істини, прекрасного, вічного, обирати відповідну лінію поведінки, самовдосконалюватися, тобто формує певний тип особистості з її загальною і моральною культурою. Моральні погляди на мету, сенс життя, розуміння людського обов'язку, відповідальність перед іншими людьми, оволодіння моральною культурою спілкування, почуття гідності, честі формуються і викристалізовуються у процесі виховання та діяльності, тобто соціалізації.
5. Функція гармонізації людських і суспільних відносин.
У сучасному суспільстві, особливо диференційованому, у різних соціальних груп (етнічних, професійних, територіальних), політичних угруповань, різних громадських об'єднань, особистостей, що до них належать, існують власні інтереси, які не тільки сходяться чи розходяться, а й нерідко бувають протилежними, непримиримими, що призводять до суперечностей у соціальній практиці, аж до антагоністичних. Мораль разом з іншими формами духовного життя і соціальними інститутами через свої цінності, механізми знаходить шляхи примирення, залагодження, зняття суперечностей заради єдності, цілісності суспільства відповідно до ідеалів добра, справедливості, гуманізму.
6. Регулятивна функція є своєрідним синтезом усіх інших, бо завдання моралі в першу чергу полягає у спрямуванні помислів і дій окремої людини. Але, як відомо, регулює поведінку індивіда не тільки мораль, але і право, релігія, мистецтво, політична свідомість тощо. Однак саме мораль надає людині найбільш важливі, глибинні орієнтири, саме моральні цінності виявляються центром усього духовного світу особистості і впливають на її політичні позиції, на ставлення до існуючого права (правосвідомість), на оцінку тих чи інших релігійних учень або витворів мистецтва.
Специфіка регулятивної функції полягає у такому. По-перше мораль регулює практично усі сфери життєдіяльності людини (чого не можна сказати про право, економічну свідомість, політику). По-друге, мораль ставить людині максимальні вимоги, вимагає від неї «рівняння» на моральний ідеал, який сам по собі є недосяжним, По-третє, регулятивна функція моралі здійснюється, спираючись на авторитет суспільної думки і на моральні пе¬реконання (передусім — совість) людини.
Виокремлення соціальних функцій моралі є дещо умовним.У реальному житті вони злиті, нерозривні, доповнюють одна одну, діють у єдності. Мораль одночасно і орієнтує, і регулює, і оцінює, і виховує людину. У цілісності функціонування виявляється унікальність її впливу на життя людини, спільноти, суспільства.
- Шпаргалка
- 64. Свобода як етична проблема. Відповідальність – необхідний атрибут свободи.
- 65. Моральні смислі любові.
- 66. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “любов” і ”милосердя”.
- 67. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “честь і репутація”.
- 68. Поняття “совість”, ”сором” та ”провина”, їх співвідношення.
- 69. Найважливіші чинники щастя.
- 70. Етос, мораль, етика.
- 71. Структура і функції етики.
- 72. Функції моралі.
- 73. Особливості етики як науки.
- 74. Дескриптивна, нормативна, теоретична етика.
- 75. Естетика як наукова дисципліна, її структура та функції.
- I76. Історія формування та розвитку естетики
- 77. Розкрити та охарактеризувати зміст поняття “катарсис”, ”мімесис”, ”калакогатія”.
- 78. Моральні норми і цінності християнської етики.
- 79. Діалогічне спілкування.
- 80. Категоричний імператив Канта. Назвати три основні формули кантівського категоричного імперативу.
- 82. Стиль бароко.
- 83. Табу і сучасні моральні норми.
- 85. Співвідношення моральної і правової регуляції людської поведінки.
- 86. Прикладна етика та її основні різновиди.
- 87. Основні ідеї елітарної та масової культури.
- 88. “Золоте правило” моральності.
- 90. Моральна культура особистості, від чого вона залежить.
- 91. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- 92. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- 93. Основні види морального зла.
- 94. Особливості моралі як способу опанування світу.
- 96. Моральні цінності людини.
- 97. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- 98. Українська мова – основа культури українського народу.
- 99. Мистецтво та його характерні риси.
- 100. Функції мистецтва.
- 101. Основні стилі мистецтва
- 102. Мистецтво та основні його різновиди.
- 103. Історія розвитку мистецтва.
- 106. Розкрити та охарактеризувати живопис як вид мистецтва.
- 107. Розкрити та охарактеризувати скульптуру як вид мистецтва.
- 108. Розкрити та охарактеризувати літературу як вид мистецтва.
- 109. Розкрити та охарактеризувати архітектуру як вид мистецтва.
- 110. Розкрити та охарактеризувати театр як вид мистецтва.
- 111. Розкрити та охарактеризувати музику як вид мистецтва.
- 112. Розкрити та охарактеризувати “художня культура” як вид мистецтва.
- 118. Етичні аспекти екології.
- 119. Екологічна етика та її принципи.
- 120. Комічне та його форми.