87. Основні ідеї елітарної та масової культури.
Масова культура сьогодні – це джерело норм та зразків повсякденної поведінки, засіб масової психотерапії, що виконує в суспільстві складні функції адаптації людей до соціокультурних змін.
В сучасному суспільстві особливе місце займає масова і елітарна культура. Елітарна культура виступає як пошук і твердження особистісного начала. Вона складна, серйозна, вишукана, має новаторський характер. Її продукція розрахована на витончену й інтелектуальну еліту суспільства, спроможну зрозуміти й оцінити майстерність, віртуозність новаторського пошуку її творців.
Розвиток телебачення спричинив формування нової психологічної структури естетичного сприйняття творів кіномистецтва. В кінці ХХ сторіччя воно перетворилося в індивідуальний акт, в атрибут приватного щоденного життя. Поява персональних комп`ютерів та отримання необхідної інформації зі всесвітньої INTERNET-павутини ще більше інтенсифікувала динаміку індивідуалізації суспільства. Посилення процесу індивідуалізації стимулювало феномен демасифікації масової культури, що і відзначає Л.Просандеєва. За таких умов “масова” культура не може бути реально масовою. Тому більш концептуально адекватною є, на мою думку, розуміння М.Маклюеном масової культури як популярної.
Використання поняття “популярна культура” дає можливість сформулювати висновок, що масова культура умовах Постмодерну еволюціонувала, втративши свою “масу”. Вона стала не тільки загальнодоступною всім без будь-якого винятку, а й більш індивідуалізованою, поступово змінюючи власну інтерпретацію від “негативно-масовидної” до “популярної”, що спричинило її розуміння як культури, яка характеризує певний ціннісний та естетичний спосіб повсякденного життя, особливо у сфері побуту, комунікацій, розваг, дозвілля.
В Європі "масова культура" (народні розваги, мистецтво жонглерів, мімів, гістріонів) завжди протистояла культурі офіційній, контрольованій державою та церквою. В США "масова культура" спершу пропагувала стереотипи й ідеї офіційної культури, основним регулятором якої стала реклама. "Масова культура" стала такою невід'ємною частиною культури американського суспільства, його культурної свідомості, що її вивчення переважає в системі американської вищої освіти. 56 % курсів США присвячені вивченню "популярних" видів культури (курси з телебачення, кіно, реклами, журналістики). В Англії до системи університетської освіти включаються спеціальні курси, що містять матеріали з культури кіно, музики, наукової фантастики і навіть футболу.
Використання таких жанрів, як детективний роман, вестерн, мюзикл, фільми жахів, дає змогу "масовій культурі" створювати світ міфологічних героїв (супермен, Кінг-Конг, вампір, Спайдермен — людина-павук, Бетмен — людина-кажан та ін.), нові виміри дійсності, нібито доступні всім. Однак прагнення до масового охоплення (термін "масова культура" містить у собі вказівку на масовість даного явища), грунтується не на змістовій, а на формальній кількісній ознаці. Масовість є не народність, а кількісний спосіб виробництва та споживання.
Масова та елітарна культура - це феномени, що перетинаються між собою, це взаємопроникливі елементи культури, які найчастіше не можуть існувати одне без іншого, а розрізнюються лише оціночним ставлення до них сучасних дослідників.
Елітарна культура виступає як пошук і твердження особистісного начала. Вона складна, серйозна, вишукана, має новаторський характер. Її продукція розрахована на витончену й інтелектуальну еліту суспільства, спроможну зрозуміти й оцінити майстерність, віртуозність новаторського пошуку її творців
- Шпаргалка
- 64. Свобода як етична проблема. Відповідальність – необхідний атрибут свободи.
- 65. Моральні смислі любові.
- 66. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “любов” і ”милосердя”.
- 67. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “честь і репутація”.
- 68. Поняття “совість”, ”сором” та ”провина”, їх співвідношення.
- 69. Найважливіші чинники щастя.
- 70. Етос, мораль, етика.
- 71. Структура і функції етики.
- 72. Функції моралі.
- 73. Особливості етики як науки.
- 74. Дескриптивна, нормативна, теоретична етика.
- 75. Естетика як наукова дисципліна, її структура та функції.
- I76. Історія формування та розвитку естетики
- 77. Розкрити та охарактеризувати зміст поняття “катарсис”, ”мімесис”, ”калакогатія”.
- 78. Моральні норми і цінності християнської етики.
- 79. Діалогічне спілкування.
- 80. Категоричний імператив Канта. Назвати три основні формули кантівського категоричного імперативу.
- 82. Стиль бароко.
- 83. Табу і сучасні моральні норми.
- 85. Співвідношення моральної і правової регуляції людської поведінки.
- 86. Прикладна етика та її основні різновиди.
- 87. Основні ідеї елітарної та масової культури.
- 88. “Золоте правило” моральності.
- 90. Моральна культура особистості, від чого вона залежить.
- 91. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- 92. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- 93. Основні види морального зла.
- 94. Особливості моралі як способу опанування світу.
- 96. Моральні цінності людини.
- 97. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- 98. Українська мова – основа культури українського народу.
- 99. Мистецтво та його характерні риси.
- 100. Функції мистецтва.
- 101. Основні стилі мистецтва
- 102. Мистецтво та основні його різновиди.
- 103. Історія розвитку мистецтва.
- 106. Розкрити та охарактеризувати живопис як вид мистецтва.
- 107. Розкрити та охарактеризувати скульптуру як вид мистецтва.
- 108. Розкрити та охарактеризувати літературу як вид мистецтва.
- 109. Розкрити та охарактеризувати архітектуру як вид мистецтва.
- 110. Розкрити та охарактеризувати театр як вид мистецтва.
- 111. Розкрити та охарактеризувати музику як вид мистецтва.
- 112. Розкрити та охарактеризувати “художня культура” як вид мистецтва.
- 118. Етичні аспекти екології.
- 119. Екологічна етика та її принципи.
- 120. Комічне та його форми.