93. Основні види морального зла.
Якщо взяти до уваги емпіричну сторону життя людини, то існуюче у світі зло може бути розподілено на три види;
1) фізичне, або природне;
2) зло в суспільних процесах;
3) власне моральне зло.
Під фізичним, або природним, злом розуміють природні стихійні лиха, котрі руйнують наш добробут (землетруси, повіді-, урагани, виверження вулканів, епідемії та хвороби). Історично природне зло не залежало від людської волі та свідомості, біологічні та геологічні процеси відбувалися завжди поза межами людських бажань та дій. Проте і по сьогодні існують вчення, які стверджують, що саме негативні людські пристрасті, злоба, гнів, ненависть створюють такі вібрації на тонких рівнях світобудови, котрі провокують та викликають природні катаклізми. Тобто духовний світ людей виявляється суттєво пов'язаним з природним злом. Таку думку поділяє і релігія, котра завжди стверджувала, що фізичні нещастя, які неочікувано звалюються на людей, — це результат Божого гніву, і що люди накоїли стільки неподобств, що послідувало покарання.
Проте в сучасному світі багато явищ «природного зла» виявляються вже прямо пов'язаними з масштабною діяльністю людини, з порушенням екологічної рівноваги, балансу. Але природні катаклізми почасти не залежать безпосередньо від поведінки конкретної людини, її волі.
Зло в суспільних процесах хоча і здійснюється вже за участю людської свідомості, та багато в чому і поза нею. Так, соціальне відчуження як прояв соціального розшарування виявляється в зненависті, насиллі, почутті заздрості, зневаги. Так само й об'єктивне протистояння інтересів, боротьба за землі, джерела сировини обертаються агресією, війнами, в котрі багато людей виявляються утягнутими поза власною волею. Соціальні катаклізми вибухають також стихійно та нешщкшшо, як і природні, і важке колесо історії безжально проїжджає по тисячах та мільйонах доль, ламаючи та калічачи їх. У результаті те, що виникає зі взаємодії та зіткнення багатьох воль, виявляє себе в історичних подіях як сліпа та могутня сила, яку неможливо приборкати індивідуальними зусиллями, неможливо відвести від себе. Можна бути зразково моральною, хорошою, порядною людиною і волею долі виявитися в епіцентрі соціального зла – на війні, в революції, у рабстві.
Власне моральне зло. Моральним злом називають те зло, яке здійснюється за безпосередньою участю та за наміром і волею людини. Це зло, що здійснюється або допускається за вибором самої людини або через уникнення такого вкрай необхідного вибору у випадку, коли від особи очікуються певні гуманно налаштовані дії.
- Шпаргалка
- 64. Свобода як етична проблема. Відповідальність – необхідний атрибут свободи.
- 65. Моральні смислі любові.
- 66. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “любов” і ”милосердя”.
- 67. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “честь і репутація”.
- 68. Поняття “совість”, ”сором” та ”провина”, їх співвідношення.
- 69. Найважливіші чинники щастя.
- 70. Етос, мораль, етика.
- 71. Структура і функції етики.
- 72. Функції моралі.
- 73. Особливості етики як науки.
- 74. Дескриптивна, нормативна, теоретична етика.
- 75. Естетика як наукова дисципліна, її структура та функції.
- I76. Історія формування та розвитку естетики
- 77. Розкрити та охарактеризувати зміст поняття “катарсис”, ”мімесис”, ”калакогатія”.
- 78. Моральні норми і цінності християнської етики.
- 79. Діалогічне спілкування.
- 80. Категоричний імператив Канта. Назвати три основні формули кантівського категоричного імперативу.
- 82. Стиль бароко.
- 83. Табу і сучасні моральні норми.
- 85. Співвідношення моральної і правової регуляції людської поведінки.
- 86. Прикладна етика та її основні різновиди.
- 87. Основні ідеї елітарної та масової культури.
- 88. “Золоте правило” моральності.
- 90. Моральна культура особистості, від чого вона залежить.
- 91. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- 92. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- 93. Основні види морального зла.
- 94. Особливості моралі як способу опанування світу.
- 96. Моральні цінності людини.
- 97. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- 98. Українська мова – основа культури українського народу.
- 99. Мистецтво та його характерні риси.
- 100. Функції мистецтва.
- 101. Основні стилі мистецтва
- 102. Мистецтво та основні його різновиди.
- 103. Історія розвитку мистецтва.
- 106. Розкрити та охарактеризувати живопис як вид мистецтва.
- 107. Розкрити та охарактеризувати скульптуру як вид мистецтва.
- 108. Розкрити та охарактеризувати літературу як вид мистецтва.
- 109. Розкрити та охарактеризувати архітектуру як вид мистецтва.
- 110. Розкрити та охарактеризувати театр як вид мистецтва.
- 111. Розкрити та охарактеризувати музику як вид мистецтва.
- 112. Розкрити та охарактеризувати “художня культура” як вид мистецтва.
- 118. Етичні аспекти екології.
- 119. Екологічна етика та її принципи.
- 120. Комічне та його форми.