Ю.В. Косенко основи теорії мовної комунікації

Навчальний посібник

С

Сумський державний університет

2011

УДК 81’42 (075.8)

ББК 81.001.1

К 71

Рецензенти:

С.О. Швачко - д.філол. н., професор, зав. кафедри теорії та практики перекладу Сумського державного університету;

Ю.А. Зацний - д.філол.н., професор, зав. кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету;

Е.Г. Мандич - к.філол.н., доцент, зав. кафедри іноземних мов Інституту філології Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка

Рекомендовано до друку вченою радою

Сумського державного університету

як навчальний посібник

(протокол № від січня 2011р.)

Косенко Ю.В.

К 71 Основи теорії мовної комунікації: навч. посіб.

/ Ю.В. Косенко. – Суми: Сумський державний університет, 2011. – 187 с.

У навчальному посібнику розглядаються особливості мовленнєвої діяльності у плані співвідношення закономірностей спілкування і структури мовленнєвого акту, з'ясовуються статус і типологія вияву форм та учасників мовленнєвого спілкування, простежується корелятивність мовленнєвої діяльності з іншими різновидами діяльності людини, визначається специфіка співвідношення мовленнєвої діяльності і мислення. Аргументовано прокоментовано інвентар функцій мови, виявлено особливості системного характеру мови як засобу збереження та передачі інформації, з'ясовано статус теорії мовленнєвої діяльності як науки. Наведено список літератури до кожної із розглянутих тем.

Адресована студентам-філологам (бакалаврам, спеціалістам, магістрам) усіх форм навчання, слухачам прискореної очно-заочної форми навчання, учителям-словесникам.

1. УДК 81’42 (075.8)

2. ББК 81.001.1

3. © Косенко Ю.В., 2011

4. © Сумський державний

5. університет, 2011

6. ЗМІСТ

7. ВСТУП………………………………………………….	8
   ТЕМА 1. КОМУНІКАЦІЯ……………………………	11
   1. Спілкування та діяльність……………………………	11
   2. Стилі спілкування…………………………………….	12
   3. Чим відрізняється спілкування від комунікації…….	16
   4. Ознаки спілкування…………………………………..	18
   5. Типові визначення комунікації……………………...	19
   6. Наукові підходи, які використовуються до “основ теорії комунікації”…………………………………...	25
   Список основної літератури…..……………………….	28
   Запитання до теми 1……………..……………………..	28
   ТЕМА 2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО МОВЛЕННЯ ТА МИСЛЕННЯ…………………...	29
   1. З історії вивчення мовленнєвої діяльності………….	29
   1.1. Витоки теорії мовленнєвої діяльності. Античні й середньовічні підходи до мовленнєвої діяльності	29
   1.2. ХІХ століття у вивченні мовленнєвої діяльності…………………………………………….	30
   1.3. ХХ століття у вивченні мовленнєвої діяльності……………………………………………..	31
   2. Мовлення: поняття, терміни…………………………	32
   2.1. Мова та мовлення: спільне й відмінне…………	33
   2.2. Науки, що вивчають мовлення……………….	34
   3. Види мовлення як діяльності. Мислення і мовлення	35
   3.1. Види мовлення………………………………...	35
   3.2. Мислення і мовлення…………………………....	37
   4. Різновиди мовлення за формою вираження думки...	38
   4.1. Внутрішнє мовлення………………………….....	38
   4.2. Зовнішнє мовлення………………………..…….	39
   Список основної літератури…………………..………..	41
   Запитання до теми 2……………………………..……...	42
   ТЕМА 3. КОМУНІКАТИВНИЙ ПРОЦЕС……...….	43
   1. Комунікативний процес: природа, структура, аспекти………………………………………………..	43
   2. Етапи в розвитку комунікації ...……...……………...	45
   3. Монологічна (одновекторна) та діалогічна (багатовекторна) форма мовлення………...………..	47
   4. Види комунікації……...……………………………...	49
   5. Типи, моделі, функції комунікації……………..…...	51
   Список основної літератури……..…………………….	53
   Список додаткової літератури…..……………………..	53
   Запитання до теми 3………….………………………....	55
   ТЕМА 4. ПРОБЛЕМИ КОНФЛІКТІВ У СПІЛКУВАННІ ЛЮДЕЙ……..……….……………..	54
   1. Поняття конфліктів, їх особливості…..…………….	59
   2. Конфліктна ситуація, складові та етапи розвитку....	61
   3. Основні типи конфліктів….……………….………....	63
   4. Способи вирішення конфліктів..…………………….	67
   5. Конфлікти під час спілкування з дітьми………...….	69
   Список основної літератури……..……………………..	80
   Запитання до теми 4………………….………………....	81
   ТЕМА 5. МОВЛЕННЄВЕ СПІЛКУВАННЯ….........	82
   1. Форми,у яких здійснюється мовленнєве спілкування…………………………………………...	82
   2. Моделі породження мовлення…………………..…..	85
   Список основної літератури………………….………...	99
   Запитання до теми 5………………………..…………...	100
   ТЕМА 6. МЕТАКОМУНІКАЦІЯ…..…………...…...	101
   1. Сучасні напрями аналізу метакомунікації………….	101
   2. Фатична метакомунікація……………..………….....	108
   2.1. Фази метакомунікативного акту………………..	112
   2.2. Статус метакомунікативних одиниць……….....	114
   2.3. Метакомунікативні одиниці як носії контекстуалізуючої, соціально-дейктичної та інтерсуб’єктної інформації………………………….	116
   Список основної літератури……………………………	120
   Запитання до теми 6…………………………………….	124
   ТЕМА 7. ЕТИКЕТ……………………………………...	126
   1. Історія виникнення й розвитку етикету……………..	127
   2. Мовленнєвий етикет………………………………….	134
   3. Епістолярний етикет………………………………….	142
   4. Службовий етикет……………………………………	144
   4.1. Одяг і зовнішній вигляд………………………...	146
   4.2. Підготовка до спілкування……………………...	151
   4.3. Прийом підлеглих…………………………….…	153
   4.4. Бесіда з відвідувачами….………………...….….	156
   Список основної літератури…………………………....	160
   Запитання до теми 7…………………………………….	160
   ТЕМА 8(1). ДИСКУРС…………………………….….	161
   1. Дискурс як форма мовленнєвої взаємодії…………..	161
   2. Діалогічний дискурс………………..………………...	168
   Список основної літератури……………..……………..	174
   Запитання до теми 8(1)………………..………………..	178
   ТЕМА 8(2). КОМП’ЮТЕРНИЙ ДИСКУРС………..	180
   1. Лексико-стилістичні особливості комп'ютерного дискурсу………………………………………………	181
   1.1. Комп'ютерний дискурс як соціальна підсистема мови...........................................................	181
   1.2. Аналіз розвитку українського комп'ютерного жаргону як нової субкультури....................................	191
   2. Місце комп'ютерного дискурсу в комунікативному середовищі……………………...……….……………	193
   2.1. Загальні характеристики комп'ютерного спілкування……..……………………………………	193
   2.2. Графічні засоби передачі емоцій під час комп'ютерного спілкування……….………………...	196
   2.3. Лінгвістичні характеристики комп'ютерного дискурсу…..……………..…………………………....	199
   Список основної літератури ………………………….	205
   Запитання до теми 8(2)…………………………………	206
   ТЕМА 9. СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ДИСКУРСІ…….	207
   1. Соціальні чинники як показники мовленнєвої поведінки комунікантів………………….…………..	207
   2. Гендерний аспект діалогічного дискурсу…………..	212
   Список основної літератури…………………………....	214
   Запитання до теми 9 …………………………………....	215
   ТЕМА 10. НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ………………………….………….	216
   1. Фонація………………………………………………..	219
   2. Кінесика………………………………………………	224
   2.1. Жести у системі невербальних засобів комунікації....................................................................	226
   2.2. Види жестів………………………………………....	227
   2.2.1. Ритмічні жести…………………………………....	227
   2.2.2. Емоційні жести…………………………………...	229
   2.2.3. Жести-знаки……………………………………....	230
   2.2.4. Вказівні жести…………………………………….	230
   2.2.5. Образотворчі жести……………………………....	231
   2.2.6. Жести-символи…………………………………...	232
   2.3. Роль жестів у виникненні звукової мови………….	233
   3. Інші невербальні засоби комунікації………………..	234
   3.1. Мова прапорів……………………………………....	236
   3.2. Мова свисту………………………………………....	237
   3.3. Мова музичних інструментів……………………...	239
   3.4. Мова вигуків………………………………………..	241
   Список основної літератури……..……………………..	244
   Запитання до теми 10…………………………...………	244
   ДОДАТОК А…………………………………..………..	246
   ДОДАТОК В………………………………...………….	254

   2. ВСТУП

Зв’язуючим процесом обміну інформацією є комунікація. Перша потреба в комунікації на рівні організації пов’язана з наданням необхідної інформації з відповідного питання, щоб дозволяти кожному виконувати свою роботу ефективно і сприяти досягненню мети організації.

Неможливо переоцінити важливість комунікації в діяльності організації. Більшість із того, що роблять керівники, аби полегшити організацію досягнення її цілей, вимагає ефективного обміну інформацією. Якщо люди не зможуть обмінюватись інформацією, то зрозуміло, що вони і не зможуть працювати разом, формувати цілі й досягати їх. Комунікації — це складний процес, що складається із взаємозалежних кроків. Кожен із цих кроків дуже потрібний і важливий для того, щоб зробити наші думки зрозумілими іншій особі. Кожен крок — це пункт, в якому, якщо ми будемо недбалими і не будемо думати про те, що робимо,— зміст може бути загублений.

Мова – найсуттєвіша і визначальна частина людської особистості, чинник її поведінки, мислення, усвідомлення рівня буттєвості у світі та виокремлення у світі цивілізованих народів. Саме мова постає вирішальним та основним чинником ідентифікації себе до їй подібних. Мова за своєю сутністю це об'єднана духовна енергія народу, вона є відбиттям духу людського і засобом для творчого перетворення матеріального світу у світ духовний (за В.фон Гумбольдтом).

Сам визначуваний інвентар функцій мови (від трьох основних – інформаційна, комунікативна, мисленнєва – і до цілої гами, в якій знову ж таки чітко окреслюються ядерні та напівпериферійні, пор.: поряд з названими додаються естетична, репрезентативна, виховна, координаційна тощо) не дозволяє говорити про мову як про щось супровідне в життєвій енергії народу, оскільки її значущість постає вершинною в естафеті духовної спадщини, об'єднанні людей у культурному та цивілізаційному плані, індивід живе у мові і реалізує себе через мову. Все це уможливлює діаметрально два підходи до з'ясування значущості мови у суспільному перебігові та житті окремого її носія. Прихильники першого підходу зводять рольову функцію мови лише до засобу спілкування, наголошуючи при цьому на її статусі як найважливішого засобу спілкування. Тому в цьому разі мова розглядається у протиставленні чи у зіставленні з іншими засобами спілкування, здебільшого несловесного типу. Послідовники другого погляду на значення мови у розвитку людського суспільства, самої цивілізації наголошують на тому, що мова завжди втілює у собі своєрідність народу (за В.фон Гумбольдтом). Останній погляд дозволяє кваліфікувати значущість мови у житті людської спільноти як одного з найвизначніших компонентів нації, поступу її духу, витворювача енергетики і можливостей потенційних / реальних самореалізації та самоідентифікації індивіда через мову і загалом народу як нації через мову.

Мова у своєму загальному вияві статично, відносно стабільна, довговічна, довготривала, належить суспільству, охоплює і “включає у свій діапазон” досвід нації, відображає її картину світу, сама мова у своїй цілісності може бути окреслена як національно-коґнітивний простір, в якому виявляється дух народу, його багатство. Мова у своїх виявах не залежить від конкретних обставин, а мовлення конкретне, активне, динамічне, є виявом творчої ініціативності індивіда (пор. твердження про ідіостиль того чи іншого письменника). На мовлення суттєво впливає кортеж спілкування, ті обставини, в яких реалізує себе адресат й адресант. Мовлення має свої основні варіанти фіксації – усно-звуковий або писемний, у кожному разі суттєву роль відіграє час його реалізації, просторові компоненти, актуалізація певних величин. Усе це робить мовлення індивідуальним, ситуативно мотивованим тощо. Навчальний посібник “Основи теорії мовної комунікації” покликаний дати відповідь на ряд питань, пов'язаних з умовами формування мовлення, співвідношенням у ньому спонтанного і неспонтанного, колективного й індивідуального, закономірностей вияву індивіда через мову й у мові, значущості тенденцій омовлення у сучасному макросвіті. У цьому навчальному посібнику можна знайти відповіді на багато актуалізованих питань, мотивованих специфікою людського мовлення, значущістю його у становленні людини як особистості.