3. Епістолярний етикет
З появою Інтернету написання поштових листів відійшло на другий план. Адже оперативна передача інформації є значно зручнішою, а інколи просто життєвою необхідністю. Проте не слід забувати, що написаний власноруч лист – це свого роду опис особи, її почерк, її характер, відображення її життєвого стилю і уподобань. За змістом листи бувають: ділові, дружні, любовні, листи-відповіді, листи-вітання, листи-співчуття... Стиль та форма написання кожного листа мусять бути ввічливі, засвідчувати нашу особисту культуру і пошану до адресата. Коли ми пишемо листи рукою, то слід брати акуратний чистий папір, це може бути спеціальний поштовий папір. Навіть якщо це аркуш із зошита, він повинен бути акуратно вирізаним і рівненьким. Угорі справа слід писати дату написання листа. Далі йде звертання до адресата і власне зміст самого листа. Писати необхідно згідно з правописом, чітко і грамотно, нечіткий чи неграмотний лист свідчить про неуцтво особи, що його пише. Лист є відображенням інтелекту тієї чи іншої людини. Починаючи листа, слід відступити 2-3 см від дати, залишаючи зліва абзац. У звертанні засвідчується ставлення до людини – повага, любов, службова залежність чи офіційність. Прикладами початку листа можуть бути такі: Високоповажний пане Консул! Вельмишановний пане Професоре! Високопреподобний Отче Докторе! Шановна Редакціє! Дорогий друже Андрію! Мої дорогі батьки! Рідненька матусю! Моя люба сестричко! Мій незабутній друже!
Після цього слід торкнутися причини, що спонукала до написання листа. Якщо це лист-відповідь, то обов'язково слід подякувати за листа, а лише після цього давати відповідь. Треба пам'ятати, що в листах необхідно писати з великої літери всі особові й присвійні займенники, що стосуються особи адресата, отже, слова Ти, Ви, Тебе, Тобі, Вам, Вас, Твій, Ваш, з Вами тощо, а також іменники, що є назвами найближчої родини адресата: "Ваша Мама", "Як здоров'я Твоєї Дружини?"... Якщо ви затрималися з відповіддю, то слід обов'язково вибачитися, можливо, пояснивши причину затримки, та лише після цього приступити до основного змісту листа.
Якщо це лист до добре знайомих, товаришів, то найперше запитуємо про справи адресата, цікавимося його здоров'ям, здоров'ям найближчих, його працею й успіхами, а тоді вже повідомляємо і про себе з належною скромністю, але не забуваючи обов'язково підкреслити також і свої заслуги та здобутки. Слід подумати також, що саме було б цікаво і потрібно знати адресатові з того, що ви можете розповісти.
Лист – це відображення ставлення до людини, тому листи до старших – батьків, учителів, наставників повинні бути проникнуті глибокою повагою, любов'ю та вдячністю. У жодному разі не можна тут допускати фамільярності. Адже слово має надзвичайну силу.
Ділові листи – це листи, що надсилаються переважно у якісь установи, організації, представництва, органи управління тощо. Вони повинні бути конкретні, лаконічні, максимально чітко висловлювати суть справи і причину написання (клопотання, запит тощо).
Що стосується листів до коханих, то тут є великий простір для найкращих слів, фантазій, мрій та побажань. Від однієї фрази у такому листі може залежати все життя. Ці листи є виявом дуже особистих почуттів, тому слід пам'ятати про те, що вони повинні потрапити саме в ті руки, в які ви їх надсилаєте.
Гарно написаний лист є виявом загального рівня освіченості та культури особи, яка його написала. Відповіді на листи слід давати відразу ж або максимум у термін до двох тижнів.
- Ю.В. Косенко основи теорії мовної комунікації
- Тема 1. Комунікація
- Спілкування та діяльність
- Стилі спілкування
- Чим відрізняється спілкування від комунікації
- Ознаки спілкування
- Типові визначення комунікації
- Наукові підходи, які використовуються до “основ теорії мовної комунікації”
- Список основної літератури
- Запитання до теми 1
- Тема 2. Загальні відомості про мовлення та мислення
- 1. З історії вивчення мовленнєвої діяльності
- 1.1. Витоки теорії мовленнєвої діяльності. Античні й середньовічні підходи до мовленнєвої діяльності
- 1.2. Хіх століття у вивченні мовленнєвої діяльності
- 1.3. Хх століття у вивченні мовленнєвої діяльності
- Мовлення: поняття, терміни
- 2.2. Науки, що вивчають мовлення
- 3. Види мовлення як діяльності. Мислення і мовлення
- 3.1. Види мовлення
- 3.2. Мислення і мовлення
- 4. Різновиди мовлення за формою вираження думки
- 4.1. Внутрішнє мовлення
- 4.2. Зовнішнє мовлення
- Список основної літератури
- Запитання до теми 2
- Тема 3. Комунікативний процес
- 1. Комунікативний процес: природа, структура, аспекти
- 2. Етапи в розвитку комунікації
- 3. Монологічна (одновекторна) та діалогічна (багатовекторна) форма мовлення
- 4. Види комунікації
- 5. Типи комунікації
- Відправник одержувач
- Список основної літератури
- Список додаткової літератури
- Запитання до теми 3
- Тема 4. Проблеми конфліктів у спілкуванні людей
- Поняття конфліктів, їх особливості
- Конфліктна ситуація, складові та етапи розвитку
- Основні типи конфліктів
- Способи вирішення конфліктів
- 5. Конфлікти під час спілкування з дітьми
- Список основної літератури
- Запитання до теми 4
- Тема 5. Мовленнєве спілкування
- Форми, у яких здійснюється мовленнєве спілкування
- 2. Моделі породження мовлення
- Список основної літератури
- Запитання до теми 5
- Фатична метакомунікація
- 2.1. Фази метакомунікативного акту
- 2.2. Статус метакомунікативних одиниць
- 2.3. Метакомунікативні одиниці як носії контекстуалізуючої, соціально-дейктичної та інтерсуб’єктної інформації
- Список основної літератури
- Запитання до теми 6
- Тема 7. Етикет
- Історія виникнення і розвитку етикету
- 2. Мовленнєвий етикет
- 3. Епістолярний етикет
- 4. Службовий етикет
- 4.1. Одяг і зовнішній вигляд
- 4.2. Підготовка до спілкування
- 4.3. Прийом підлеглих
- 4.4. Бесіда з відвідувачами
- Список основної літератури
- Запитання до теми 7
- Тема 8 (1). Дискурс
- Дискурс як форма мовленнєвої взаємодії
- Діалогічний дискурс
- Список основної літератури
- Запитання до теми 8(1)
- Тема 8(2). Комп’ютерний дискурс
- 1. Лексико-стилістичні особливості комп'ютерного дискурсу
- 1.1. Комп'ютерний дискурс як соціальна підсистема мови
- 1.2. Аналіз розвитку українського комп'ютерного жаргону як нової субкультури
- 2. Місце комп'ютерного дискурсу в комунікативному середовищі
- 2.1. Загальні характеристики комп'ютерного спілкування
- 2.2.Графічні засоби передачі емоцій під час комп'ютерного спілкування
- Первинні смайлики:
- Вторинні смайлики:
- Зі зміненим носом:
- Зі зміненими очима:
- Зі зміненими кількома cимвoлaми:
- 2.3. Лінгвістичні характеристики комп'ютерного дискурсу
- Список основної літератури:
- Запитання до теми 8(2):
- Тема 9. Соціолінгвістичні аспекти діалогічної взаємодії в дискурсі
- 1. Соціальні чинники як показники мовленнєвої поведінки комунікантів
- 2. Гендерний аспект діалогічного дискурсу
- Список основної літератури
- Запитання до теми 9
- Тема 10. Невербальні засоби комунікації
- Фонація
- 2. Кінесика
- 2.1. Жести у системі невербальних засобів комунікації
- 2.2. Види жестів
- 2.2.1. Ритмічні жести
- 2.2.2. Емоційні жести
- 2.2.3. Жести-знаки
- 2.2.4. Вказівні жести
- 2.2.5. Образотворчі жести
- 2.2.6. Жести-символи
- 2.3. Роль жестів у виникненні звукової мови
- 3. Інші невербальні засоби комунікації
- 3.1. Мова прапорів
- 3.2. Мова свисту
- 3.3. Мова музичних інструментів
- 3.4. Мова вигуків
- Список основної літератури
- Запитання до теми 10
- Додаток а
- Додаток в (обов’язковий) короткий словник термінів