3.4. Мова вигуків
Перекодування розмовної мови в послідовності звуків різного тону може бути досягнуто не лише за допомогою свисту або музичних інструментів. Виявляється, існує набагато простіший засіб. Мова йде про так звану “мову вигуків”, дуже поширену в уже згадуваних племен банту. Ця мова, по суті, не відрізняється принципово від мови гонга. Послідовність звуків двох різних тонів передається в “мові вигуків” просто двома різними складами, які людина відтворює за допомогою вокальних засобів, використовуваних нею у звичайній розмовній мові. Основою для передачі повідомлень тут слугують ті самі звороти і висловлювання, з яких побудована мова гонга.
Склади низької тональності передаються вигукуванням складів “ке” і “ле”, високотональні склади – звукосполученнями “ки” і “чи”. За рахунок невеличких розходжень у звучанні складів “ке” і “ле”, з одного боку, а також “ки” і “чи” – з іншого – змінюється і ритмічна структура фрази, що викрикується. Так, два висловлювання з однаковою тональною структурою (“ботандалококо”-“каное” і “толаконделоко”-“ми будемо процвітати”) передаються різними сполученнями складів, що викрикуються: “кекекелекеке” і “келекелекеке”.
Отже, невербальні засоби комунікації – невід'ємна частина нашого життя. Чи можемо ми, наприклад, розмовляти, не жестикулюючи? Напевне, ні. Спілкування стане ускладненим, адже міміка, інтонація та жестикуляція посилюють, доповнюють смисл мовлення та дають додаткову інформацію. Ще дві тисячі років тому Цицерон учив ораторів: “Усі рухи душі повинні супроводжуватися жестами, здатними пояснити справи душі і думки: жести кисті руки, пальців, усієї руки, простягнутої вперед, ноги, що вдаряє об землю, особливо міміка очей; жести подібні до мови тіла, яку розуміють навіть дикарі та варвари”.
Невербальна комунікація є культурно-історичним і психологічним феноменом внутрішньоособистісної природи, тісно пов'язаним із розвитком і становленням особистості, її психічним станом і властивостями. Вона служить засобом об'єктивізації, одним зі шляхів пізнання людини.
Сучасні люди, вступаючи у взаємодію з іншими, спираються багато у чому на невербальні засоби комунікації. Наприклад, коли одна людина дає своє судження про істинність висловлювання іншої, основним для неї буде саме невербальна поведінка останньої. Чи люди, які вперше зустрілися, завжди звертають увагу насамперед на зовнішність, манери, інтонацію та жестикуляцію один одного; іноді більшою мірою, ніж на те, що обговорюється. У деяких випадках можна навіть казати про вербальний компонент невербального спілкування. Так, іноді людина навмисно повідомляє іншій деяку вербальну інформацію з метою побачити її безпосередню реакцію.
Сучасна лінгвістична наука не визнає автономії невербальних засобів комунікації, називаючи їх паралінгвістикою. У той самий час лінгвісти визнають пріоритет невербальних засобів комунікації у становленні людини мовної, зазначаючи, що в культурно-історичному розвитку під натиском досконаліших засобів вербального спілкування вони втратили свою першість і перетворилися у додаток до мовлення. Жестова мова знаків розвивається і вдосконалюється всередині суспільства, переважна більшість членів якого володіє найефективнішим засобом пізнання світу та комунікації, яким є наша звукова мова. І хоча жестова мова відіграє надзвичайно велику роль у людському спілкуванні, немає жодних сумнівів у тому, що без впливу вже існуючої високорозвиненої культури і тісно пов'язаної з нею звукової мови жестова мова знаків не змогла б стати тим, чим вона є сьогодні.
Отже, система невербальних засобів комунікації є найпростішою і найекономічнішою системою, що усуває зайві формальні засоби та дозволяє досягти однозначності комунікації за умов узагальненого та полісемантичного характеру власне мовних засобів.
- Ю.В. Косенко основи теорії мовної комунікації
- Тема 1. Комунікація
- Спілкування та діяльність
- Стилі спілкування
- Чим відрізняється спілкування від комунікації
- Ознаки спілкування
- Типові визначення комунікації
- Наукові підходи, які використовуються до “основ теорії мовної комунікації”
- Список основної літератури
- Запитання до теми 1
- Тема 2. Загальні відомості про мовлення та мислення
- 1. З історії вивчення мовленнєвої діяльності
- 1.1. Витоки теорії мовленнєвої діяльності. Античні й середньовічні підходи до мовленнєвої діяльності
- 1.2. Хіх століття у вивченні мовленнєвої діяльності
- 1.3. Хх століття у вивченні мовленнєвої діяльності
- Мовлення: поняття, терміни
- 2.2. Науки, що вивчають мовлення
- 3. Види мовлення як діяльності. Мислення і мовлення
- 3.1. Види мовлення
- 3.2. Мислення і мовлення
- 4. Різновиди мовлення за формою вираження думки
- 4.1. Внутрішнє мовлення
- 4.2. Зовнішнє мовлення
- Список основної літератури
- Запитання до теми 2
- Тема 3. Комунікативний процес
- 1. Комунікативний процес: природа, структура, аспекти
- 2. Етапи в розвитку комунікації
- 3. Монологічна (одновекторна) та діалогічна (багатовекторна) форма мовлення
- 4. Види комунікації
- 5. Типи комунікації
- Відправник одержувач
- Список основної літератури
- Список додаткової літератури
- Запитання до теми 3
- Тема 4. Проблеми конфліктів у спілкуванні людей
- Поняття конфліктів, їх особливості
- Конфліктна ситуація, складові та етапи розвитку
- Основні типи конфліктів
- Способи вирішення конфліктів
- 5. Конфлікти під час спілкування з дітьми
- Список основної літератури
- Запитання до теми 4
- Тема 5. Мовленнєве спілкування
- Форми, у яких здійснюється мовленнєве спілкування
- 2. Моделі породження мовлення
- Список основної літератури
- Запитання до теми 5
- Фатична метакомунікація
- 2.1. Фази метакомунікативного акту
- 2.2. Статус метакомунікативних одиниць
- 2.3. Метакомунікативні одиниці як носії контекстуалізуючої, соціально-дейктичної та інтерсуб’єктної інформації
- Список основної літератури
- Запитання до теми 6
- Тема 7. Етикет
- Історія виникнення і розвитку етикету
- 2. Мовленнєвий етикет
- 3. Епістолярний етикет
- 4. Службовий етикет
- 4.1. Одяг і зовнішній вигляд
- 4.2. Підготовка до спілкування
- 4.3. Прийом підлеглих
- 4.4. Бесіда з відвідувачами
- Список основної літератури
- Запитання до теми 7
- Тема 8 (1). Дискурс
- Дискурс як форма мовленнєвої взаємодії
- Діалогічний дискурс
- Список основної літератури
- Запитання до теми 8(1)
- Тема 8(2). Комп’ютерний дискурс
- 1. Лексико-стилістичні особливості комп'ютерного дискурсу
- 1.1. Комп'ютерний дискурс як соціальна підсистема мови
- 1.2. Аналіз розвитку українського комп'ютерного жаргону як нової субкультури
- 2. Місце комп'ютерного дискурсу в комунікативному середовищі
- 2.1. Загальні характеристики комп'ютерного спілкування
- 2.2.Графічні засоби передачі емоцій під час комп'ютерного спілкування
- Первинні смайлики:
- Вторинні смайлики:
- Зі зміненим носом:
- Зі зміненими очима:
- Зі зміненими кількома cимвoлaми:
- 2.3. Лінгвістичні характеристики комп'ютерного дискурсу
- Список основної літератури:
- Запитання до теми 8(2):
- Тема 9. Соціолінгвістичні аспекти діалогічної взаємодії в дискурсі
- 1. Соціальні чинники як показники мовленнєвої поведінки комунікантів
- 2. Гендерний аспект діалогічного дискурсу
- Список основної літератури
- Запитання до теми 9
- Тема 10. Невербальні засоби комунікації
- Фонація
- 2. Кінесика
- 2.1. Жести у системі невербальних засобів комунікації
- 2.2. Види жестів
- 2.2.1. Ритмічні жести
- 2.2.2. Емоційні жести
- 2.2.3. Жести-знаки
- 2.2.4. Вказівні жести
- 2.2.5. Образотворчі жести
- 2.2.6. Жести-символи
- 2.3. Роль жестів у виникненні звукової мови
- 3. Інші невербальні засоби комунікації
- 3.1. Мова прапорів
- 3.2. Мова свисту
- 3.3. Мова музичних інструментів
- 3.4. Мова вигуків
- Список основної літератури
- Запитання до теми 10
- Додаток а
- Додаток в (обов’язковий) короткий словник термінів