2. Гендерний аспект діалогічного дискурсу
У середині 60-х років ХХ ст. лінгвісти починають цікавитися різницею мовленнєвої поведінки чоловіків та жінок. Сучасні науковці розглядають гендер як системну характеристику соціального порядку, яка постійно відтворюється як у структурах свідомості, так і у структурах міжсуб’єктної взаємодії. Згідно з точкою зору О.Л. Бессонової гендер є мисленнєвим конструктом або моделлю, що введено для більш адекватного та коректного опису проблем статі й розмежування його біологічних та соціокультурних функцій [Бессонова О.Л.]. Услід за А.П. Мартинюк гендерну ідентичність розуміємо як соціокультурну категорію, комплекс соціальних, психологічних, емоційних та інших аспектів чоловічих і жіночих соціальних ролей, що стереотипно нав’язуються йому / їй лінгвокультурним соціумом за допомогою мови як основного каналу одержання соціокультурної інформації [Мартинюк А.П.]. У гендерних дослідженнях чітко виокремлюються три основні напрями: соціальна природа чоловічої та жіночої мов; особливості чоловічої та жіночої мовленнєвої поведінки; когнітивний аспект гендерних особливостей.
Вияв специфічних особливостей чоловічого та жіночого мовлення перешкоджається тим, що між “чоловічим” та “жіночим” мовленням немає непрохідних меж. Особливості, які відзначаються рядом авторів, є, швидше за все, тенденціями використання. Так, Дж. Херцлер [Herzler J.O.] зазначає: контакти між статями настільки постійні та інтенсивні, що значні мовленнєві розбіжності не можуть довго утримуватися. Л.П. Крисін [Крысин Л.П.] підкреслює, що “...як показують дослідження розбіжностей “чоловічого” та “жіночого” мовлення у конкретних мовленнєвих суспільствах, ці розбіжності торкаються достатньо периферійних ділянок мови та ледь можуть створювати труднощі при комунікації”. Явища, які висуваються як особливості “чоловічого” або “жіночого” мовлення, є наслідком психічного складу, характеру професії, соціальної ролі досліджуваних.
Д. Таннен [Tannen D.] стверджує, що її аналіз дає усі підстави думати, що чоловік та жінка користуються різними стилями: “My analysis emphasized that the husband and wife … had different but equally valid styles. …Recognizing gender differences frees individuals from the burden of individual pathology”. Приклади, наведені автором, дають підставу стверджувати, що у спілкуванні представників різних статей комунікативні розбіжності мають місце частіше за все через неправильну інтерпретацію іллокутивної мети висловлення, що приводить до перлокутивного ефекту, який відрізняється від прогнозуючого: “The woman must realize that when he answers “yes” or “no” he is not making a non-negotiable demand”.
Р. Лакофф [Lakoff R.] відмічає, що гендерні особливості мови виявляються у двох іпостасях: те, як говорять представники обох статей, та те, що говорять про них. Певні лексеми, стверджує автор, можуть бути використані тільки відносно жінок або тільки відносно чоловіків. Неадекватне їх використання призводить до створення адитивних сенсів висловлення – підкреслення маскулінного початку у жінок або фемінінного початку у чоловіків.
О.А. Земська, М.В. Китайгородська та Н.Н. Розанова [Земская Е.А., Китайгородская М.В., Розанова Н.Н.], досліджуючи мовленнєві факти, дійшли висновку, що особливостей у коді (наборі одиниць) між чоловіками та жінками немає. Особливості торкаються вживання мови, мовленнєвої поведінки мовців, стратегій ведення розмови. Автори, однак, неодноразово підкреслюють, що при дослідженні гендерних питань потрібен ретельний комплексний аналіз як лінгвістичних, так і екстралінгвістичних фактів стосовно індивідуально-психологічних особливостей досліджуваних. Наприклад, розглянемо розмикання мовленнєвого контакту: чоловіки можуть прощатися один із одним за руку, але не рекомендується подавати руки старшому, якщо він сам не подав руку першим. До речі, звичай вітатися і прощатися за руку прийшов до нас із прадавніх часів. Тоді люди простягували один одному відкриті долоні, щоб пересвідчитися, що в їх руках немає каміння або ножа. Дієслівні вирази a slight (deep) bow, raising of a hat, tapping on a shoulder, to kiss smb’s hand (fingertips) та ін. відрізняють гендерну ознаку чоловіків і спосіб прощання. При прощанні чоловіки можуть допомогати жінкам одягнути пальто.
- Ю.В. Косенко основи теорії мовної комунікації
- Тема 1. Комунікація
- Спілкування та діяльність
- Стилі спілкування
- Чим відрізняється спілкування від комунікації
- Ознаки спілкування
- Типові визначення комунікації
- Наукові підходи, які використовуються до “основ теорії мовної комунікації”
- Список основної літератури
- Запитання до теми 1
- Тема 2. Загальні відомості про мовлення та мислення
- 1. З історії вивчення мовленнєвої діяльності
- 1.1. Витоки теорії мовленнєвої діяльності. Античні й середньовічні підходи до мовленнєвої діяльності
- 1.2. Хіх століття у вивченні мовленнєвої діяльності
- 1.3. Хх століття у вивченні мовленнєвої діяльності
- Мовлення: поняття, терміни
- 2.2. Науки, що вивчають мовлення
- 3. Види мовлення як діяльності. Мислення і мовлення
- 3.1. Види мовлення
- 3.2. Мислення і мовлення
- 4. Різновиди мовлення за формою вираження думки
- 4.1. Внутрішнє мовлення
- 4.2. Зовнішнє мовлення
- Список основної літератури
- Запитання до теми 2
- Тема 3. Комунікативний процес
- 1. Комунікативний процес: природа, структура, аспекти
- 2. Етапи в розвитку комунікації
- 3. Монологічна (одновекторна) та діалогічна (багатовекторна) форма мовлення
- 4. Види комунікації
- 5. Типи комунікації
- Відправник одержувач
- Список основної літератури
- Список додаткової літератури
- Запитання до теми 3
- Тема 4. Проблеми конфліктів у спілкуванні людей
- Поняття конфліктів, їх особливості
- Конфліктна ситуація, складові та етапи розвитку
- Основні типи конфліктів
- Способи вирішення конфліктів
- 5. Конфлікти під час спілкування з дітьми
- Список основної літератури
- Запитання до теми 4
- Тема 5. Мовленнєве спілкування
- Форми, у яких здійснюється мовленнєве спілкування
- 2. Моделі породження мовлення
- Список основної літератури
- Запитання до теми 5
- Фатична метакомунікація
- 2.1. Фази метакомунікативного акту
- 2.2. Статус метакомунікативних одиниць
- 2.3. Метакомунікативні одиниці як носії контекстуалізуючої, соціально-дейктичної та інтерсуб’єктної інформації
- Список основної літератури
- Запитання до теми 6
- Тема 7. Етикет
- Історія виникнення і розвитку етикету
- 2. Мовленнєвий етикет
- 3. Епістолярний етикет
- 4. Службовий етикет
- 4.1. Одяг і зовнішній вигляд
- 4.2. Підготовка до спілкування
- 4.3. Прийом підлеглих
- 4.4. Бесіда з відвідувачами
- Список основної літератури
- Запитання до теми 7
- Тема 8 (1). Дискурс
- Дискурс як форма мовленнєвої взаємодії
- Діалогічний дискурс
- Список основної літератури
- Запитання до теми 8(1)
- Тема 8(2). Комп’ютерний дискурс
- 1. Лексико-стилістичні особливості комп'ютерного дискурсу
- 1.1. Комп'ютерний дискурс як соціальна підсистема мови
- 1.2. Аналіз розвитку українського комп'ютерного жаргону як нової субкультури
- 2. Місце комп'ютерного дискурсу в комунікативному середовищі
- 2.1. Загальні характеристики комп'ютерного спілкування
- 2.2.Графічні засоби передачі емоцій під час комп'ютерного спілкування
- Первинні смайлики:
- Вторинні смайлики:
- Зі зміненим носом:
- Зі зміненими очима:
- Зі зміненими кількома cимвoлaми:
- 2.3. Лінгвістичні характеристики комп'ютерного дискурсу
- Список основної літератури:
- Запитання до теми 8(2):
- Тема 9. Соціолінгвістичні аспекти діалогічної взаємодії в дискурсі
- 1. Соціальні чинники як показники мовленнєвої поведінки комунікантів
- 2. Гендерний аспект діалогічного дискурсу
- Список основної літератури
- Запитання до теми 9
- Тема 10. Невербальні засоби комунікації
- Фонація
- 2. Кінесика
- 2.1. Жести у системі невербальних засобів комунікації
- 2.2. Види жестів
- 2.2.1. Ритмічні жести
- 2.2.2. Емоційні жести
- 2.2.3. Жести-знаки
- 2.2.4. Вказівні жести
- 2.2.5. Образотворчі жести
- 2.2.6. Жести-символи
- 2.3. Роль жестів у виникненні звукової мови
- 3. Інші невербальні засоби комунікації
- 3.1. Мова прапорів
- 3.2. Мова свисту
- 3.3. Мова музичних інструментів
- 3.4. Мова вигуків
- Список основної літератури
- Запитання до теми 10
- Додаток а
- Додаток в (обов’язковий) короткий словник термінів