Мімезис – відображення – симулякр: аналіз і оцінка історичної динаміки.

Мімезис (від д-гр. μίμησις – подібність, відображення) – один із основних принципів естетики, у загальному сенсі – відображення мистецтва дійсності.

Античність: Владислав Татаркевич виділяв чотири основних значення для грецького слова у класичний період:

Первинне(обрядове);

Наслідування способу дії природи (Демокрит);

Творче відображення(Аристотель).

Обряд – первинне значення як виразного уявлення. Демокріт – скоріше технічний, ніж естетичний термін: кравці наслідують павука, у будівництві – ластівці, у співі – лебедю ті соловейку. Платон – зустрічається і старе, і обрядове значення терміну, але під впливом Сократа він починає застосовувати стосовно скульптури, живопису та поезії. При цьому мімезис становить для Платона акт пасивного копіювання зовнішньої сторони (видимості) речей. За його логікою – це не той шлях, що веде до істини. Аристотель - трансформував платонівську теорію, стверджуючи, що наслідуючи речі, мистецтво може представити їх більш красивими чи потворними, аніж вони є, що воно може (і навіть повинно) обмежувати їх загальними, типовими, необхідними властивостями. Він розрізнів три вида наслідування, котрі прийшли в епоху європейського мистецтва. Аристотель говорив, що поет, як і художник має відтворювати речі такими, які вони є або такими, як про них говорять чи думають, або такими, якими вони мають бути.

2. Содержание

   • Предмет естетики: історія та теорія проблеми.
   • Категорія «прекрасне»: аналіз і оцінка її значення в естетиці.
   • 3. Аналіз естетичних поглядів і.Канта.
   • Співвідношення естетики та мистецтвознавства.
   • Міфологічні витоки трагічного.
   • Неопозитивіська естетика: загальна характеристика.
   • Психологія та естетика.
   • Міфологічні та ритуальні витоки комічного.
   • Абстракціонізм: історія та теорія художнього напряму.
   • Естетичний ідеал.
   • 2. Теорія сміху та комічного в Стародавній Греції.
   • 3. Загальні тенденції естетики постмодернізму.
   • 1.Понятійний апарат естетики: мімезис.
   • 2. Основні форми комічного та специфіка їх втілення у мистецтві.
   • 3. Ф.Ніцше «Народження трагедії із духу музики»: аналіз та оцінка роботи.
   • Понятійний апарат естетики: катарсис.
   • Специфіка естетичного почуття.
   • Естетична спадщина Платона: аналіз та оцінка.
   • Понятійний апарат естетики: калокагатія.
   • Розвиток естетичного почуття та естетичне виховання: досвід психології та педагогіки.
   • Аристотель «Поетика»: аналіз і оцінка роботи.
   • Футуриззм: історія та теорія художнього напрямку.
   • 3.Н.Буало «Поетичне мистецтво»: аналіз і оцінка роботи.
   • 1.Зміст і форма в мистецтві.
   • 2. Співвідношення естетики та соціології. Соціологія мистецтва.
   • Естетичні погляди Дені Дідро.
   • Досвід систематизації естетичних категорій (проаналізуйте конкретні моделі).
   • Співвідношення естетики та етики.
   • Інтуїтивістська естетика: загальна характеристика.
   • Лессінг «Лаокоон»: аналіз і оцінка роботи.
   • Мімезис – відображення – симулякр: аналіз і оцінка історичної динаміки.
   • Футуризм: історія та теорія художнього напрямку.
   • 2. Категорія «потворне»: аналіз і оцінка її значення в естетиці.
   • Предмет естетики: історія та теорія проблеми.
   • Понятійний апарат естетики: емпатія.
   • Кубізм: історія та теорія художнього напрямку.
   • Співвідношення естетики та психології. Психологія творчості.
   • Категорія «прекрасне»: аналіз і оцінка її значення в естетиці.
   • Аналіз естетичних поглядів і.Канта.
   • Понятійний апарат естетики: катарсис.
   • Категорія «трагічне»: аналіз і оцінка її значення в естетиці.
   • Зміст і форма в мистецтві.
   • Сюрреалізм: історія та теорія художнього напрямку.
   • Специфіка естетичного смаку.
   • Феноменологічна естетика: загальна характеристика.
   • Лессінг «Лаокоон»: аналіз і оцінка роботи.