logo
ЕСТЕТИКА ІСПИТ ВІДПОВІДІ

Предмет естетики: історія та теорія проблеми.

О. Баумгартен у 18ст. звернув увагу на три феномени у світі – істина, добро, краса. І зазначив, що проблемами істини займається логіка, проблемами добра – етика, а проблемами краси – естетика(краси як прекрасного). Так Баумгартен визначив естетику. Але у першочерговому його розумінні цей термін означав «чуттєве сприйняття», «почуттєве пізнання», отже: Естетика – це філософська наука, яка вивчає найбільш загальні закони почуттєвого пізнання та художньої творчості. Об’єктом вивчення є предмет, наділений значенням.

Естетика – наука про становлення чуттєвої культури людини. Таке загальне визначення витікає з органічної єдності двох своєрідних частин цієї науки; якими є: 1) виявлення діалектики самого процесу освоєння, специфіки естетичного як прояву ціннісного ставлення людини до дійсності; 2) художня діяльність людини. Обидві частини хоч і тісно взаємопов'язані, проте відносно самостійні. У першій розглядаються питання природи, специфіки і творчого потенціалу естетичного, категорії естетики – прекрасне, трагічне, комічне тощо. Друга частина охоплює художню діяльність людини, структурну і функціональну її своєрідність, природу художнього таланту, видову, жанрову та стильову самобутність мистецтва. Саму історію становлення естетики як предмета без перебільшення можна назвати процесом пошуку адекватного співвідношення між зазначеними частинами. Своєрідну функцію «пластичного мосту» при цьому виконували такі поняття, як прекрасне, досконале, гармонія, цінність, філософія мистецтва. Протягом багатьох століть естетика виступала і як «наука про прекрасне», і як «наука про досконале», і як «наука про закони розвитку мистецтва».