2. Співвідношення естетики та соціології. Соціологія мистецтва.

(Аналіз роботи П.Бурд’є «Історичний генезис чистої естетики»)

Вже на початку роботи Бурд’є підходить до розгляду соціологічного методу досліджень в естетиці. Він зазначає, що аби пізнати витвір мистецтва, необхідно застосувати історичний метод. А те, що схоплює неісторичний аналіз витворів мистецтва та естетичного досвіду у дійсності, є інститут, котрий, певним чином, існує двічі: у речах та в головах. У речах – у формі художнього поля, що є відносно автономним стосовно соціального універсума, продукту довгого процесу становлення. У головах – у формі диспозицій, що виникли внаслідок того самого руху, у ході якого сформувалося поле, до якого вони безпосередньо підігнані. Коли речі та голови (або свідомості) з’ясовані, тобто коли погляд є продуктом поля, з яким воно співставляється, тоді дане поле з усіма його продуктами безпосередньо сприймається цим поглядом як наповнене сенсом та цінністю. Досвід витвору мистецтва як об’єкта, безпосередньо наділеного сенсом та цінністю, є результат співставлення двох моментів одного і того ж історичного інституту: культурного габітуса та художнього поля. Ці моменти взаємно обумовлені.

Далі Бурд’є зазначає, що витвір мистецтва робить так, щоб і сам митець ставав фетишем. І прагне з’ясувати які соціальні інститути чи взагалі якісь чинники впливають на таке становищ речей. Відповідно, коли, наприклад, до тебе приходить у гості якийсь відомий музичний критик і розповідає про нову пісню твого улюбленого співака, то ти, як правило, будеш пов’язувати думку критика про пісню із постаттю самого критика (приклад не з першоджерела). А от вже у своїй роботі (у першоджерелі) Бурд’є наводить приклад щодо роботи Мосса. Коли останній вивчав принципи ефективної магії, то був змушений перейти від інструментів, що їх використовував маг, до постаті самого мага. Коли ми розглядаємо якийсь витвір мистецтва, то нерідко звертаємося до розгляду постаті його автора, наприклад, де народився митець, хто на нього впливав, яка у нього освіта і тд.(приклад не з першоджерела). А подібні явища свідчать про зв’язок між естетикою та соціологією. Звісно, пише Бурд’є, ми можемо розглядати витвір мистецтва суто формальним чином, не зважаючи на соціальні його аспекти, але такий підхід не завжди є правильним та доцільним.

3. Содержание

   • Предмет естетики: історія та теорія проблеми.
   • Категорія «прекрасне»: аналіз і оцінка її значення в естетиці.
   • 3. Аналіз естетичних поглядів і.Канта.
   • Співвідношення естетики та мистецтвознавства.
   • Міфологічні витоки трагічного.
   • Неопозитивіська естетика: загальна характеристика.
   • Психологія та естетика.
   • Міфологічні та ритуальні витоки комічного.
   • Абстракціонізм: історія та теорія художнього напряму.
   • Естетичний ідеал.
   • 2. Теорія сміху та комічного в Стародавній Греції.
   • 3. Загальні тенденції естетики постмодернізму.
   • 1.Понятійний апарат естетики: мімезис.
   • 2. Основні форми комічного та специфіка їх втілення у мистецтві.
   • 3. Ф.Ніцше «Народження трагедії із духу музики»: аналіз та оцінка роботи.
   • Понятійний апарат естетики: катарсис.
   • Специфіка естетичного почуття.
   • Естетична спадщина Платона: аналіз та оцінка.
   • Понятійний апарат естетики: калокагатія.
   • Розвиток естетичного почуття та естетичне виховання: досвід психології та педагогіки.
   • Аристотель «Поетика»: аналіз і оцінка роботи.
   • Футуриззм: історія та теорія художнього напрямку.
   • 3.Н.Буало «Поетичне мистецтво»: аналіз і оцінка роботи.
   • 1.Зміст і форма в мистецтві.
   • 2. Співвідношення естетики та соціології. Соціологія мистецтва.
   • Естетичні погляди Дені Дідро.
   • Досвід систематизації естетичних категорій (проаналізуйте конкретні моделі).
   • Співвідношення естетики та етики.
   • Інтуїтивістська естетика: загальна характеристика.
   • Лессінг «Лаокоон»: аналіз і оцінка роботи.
   • Мімезис – відображення – симулякр: аналіз і оцінка історичної динаміки.
   • Футуризм: історія та теорія художнього напрямку.
   • 2. Категорія «потворне»: аналіз і оцінка її значення в естетиці.
   • Предмет естетики: історія та теорія проблеми.
   • Понятійний апарат естетики: емпатія.
   • Кубізм: історія та теорія художнього напрямку.
   • Співвідношення естетики та психології. Психологія творчості.
   • Категорія «прекрасне»: аналіз і оцінка її значення в естетиці.
   • Аналіз естетичних поглядів і.Канта.
   • Понятійний апарат естетики: катарсис.
   • Категорія «трагічне»: аналіз і оцінка її значення в естетиці.
   • Зміст і форма в мистецтві.
   • Сюрреалізм: історія та теорія художнього напрямку.
   • Специфіка естетичного смаку.
   • Феноменологічна естетика: загальна характеристика.
   • Лессінг «Лаокоон»: аналіз і оцінка роботи.