2.1. Жести у системі невербальних засобів комунікації
Поряд із широким ситуаційним паралінгвістичним контекстом усне спілкування широко використовує типізовані фізичні прояви мовця, спрямованими на орієнтацію слухача однозначно сприймати висловлювання. До цих засобів належать насамперед жести і міміка. До жестів належать різноманітні рухи тіла, тобто кінесика, а до міміки – вираз обличчя мовця.
Слово “жест” запозичено з французької мови, а у французькій мові це слово успадковано з латинської мови: gestus означає “постава, поза, рух тіла”.
Значення окремого жесту коливається від цілого повідомлення до позначення окремого звуку. Мова жестів засвідчена у народів первісної та розвинутої культури, в умовах багатомовності (в індіанців Північної Америки), природної німоти (мова жестів глухонімих) та штучної (мова жестів цистерціанців, жінок у деяких місцях Кавказу). Жестами американські індіанці могли переказувати повідомлення на досить значні відстані в межах видимості, але за межами чутності. В їхній кінетичній мові образних та вказівних знаків були також умовні знаки, за допомогою яких можна було передавати власні імена та назви.
Антропологи виявили, що людське тіло може набувати до тисячі найрізноманітніших стійких поз, значна частина яких має чітко виражене комунікативне призначення. Міміка та жести підсилюють інформацію, а іноді створюють певний підтекст, навіть антонімічно переосмислюють сказані слова, таким чином ілюструючи відому сентенцію, що мова дана для того, щоб приховувати свої думки. Не слід випускати з уваги й те, що у спонтанному мовленні, коли важко підшукати потрібне слово, його заміняють жестом. Якщо, наприклад, запитати, що таке кручені сходи або брижі, будь-яка людина, навіть дуже обдарована в мовному плані, мимовільно починає рукою зображати спіраль або кистю руки в горизонтальному положенні похитувати пальцями.
Мовознавці зрозуміли важливість міміки і жестів у спілкуванні, особливо якщо врахувати, що вони мають і національну специфіку; це засвідчується створенням останнім часом словників жестів і міміки.
- Ю.В. Косенко основи теорії мовної комунікації
- Тема 1. Комунікація
- Спілкування та діяльність
- Стилі спілкування
- Чим відрізняється спілкування від комунікації
- Ознаки спілкування
- Типові визначення комунікації
- Наукові підходи, які використовуються до “основ теорії мовної комунікації”
- Список основної літератури
- Запитання до теми 1
- Тема 2. Загальні відомості про мовлення та мислення
- 1. З історії вивчення мовленнєвої діяльності
- 1.1. Витоки теорії мовленнєвої діяльності. Античні й середньовічні підходи до мовленнєвої діяльності
- 1.2. Хіх століття у вивченні мовленнєвої діяльності
- 1.3. Хх століття у вивченні мовленнєвої діяльності
- Мовлення: поняття, терміни
- 2.2. Науки, що вивчають мовлення
- 3. Види мовлення як діяльності. Мислення і мовлення
- 3.1. Види мовлення
- 3.2. Мислення і мовлення
- 4. Різновиди мовлення за формою вираження думки
- 4.1. Внутрішнє мовлення
- 4.2. Зовнішнє мовлення
- Список основної літератури
- Запитання до теми 2
- Тема 3. Комунікативний процес
- 1. Комунікативний процес: природа, структура, аспекти
- 2. Етапи в розвитку комунікації
- 3. Монологічна (одновекторна) та діалогічна (багатовекторна) форма мовлення
- 4. Види комунікації
- 5. Типи комунікації
- Відправник одержувач
- Список основної літератури
- Список додаткової літератури
- Запитання до теми 3
- Тема 4. Проблеми конфліктів у спілкуванні людей
- Поняття конфліктів, їх особливості
- Конфліктна ситуація, складові та етапи розвитку
- Основні типи конфліктів
- Способи вирішення конфліктів
- 5. Конфлікти під час спілкування з дітьми
- Список основної літератури
- Запитання до теми 4
- Тема 5. Мовленнєве спілкування
- Форми, у яких здійснюється мовленнєве спілкування
- 2. Моделі породження мовлення
- Список основної літератури
- Запитання до теми 5
- Фатична метакомунікація
- 2.1. Фази метакомунікативного акту
- 2.2. Статус метакомунікативних одиниць
- 2.3. Метакомунікативні одиниці як носії контекстуалізуючої, соціально-дейктичної та інтерсуб’єктної інформації
- Список основної літератури
- Запитання до теми 6
- Тема 7. Етикет
- Історія виникнення і розвитку етикету
- 2. Мовленнєвий етикет
- 3. Епістолярний етикет
- 4. Службовий етикет
- 4.1. Одяг і зовнішній вигляд
- 4.2. Підготовка до спілкування
- 4.3. Прийом підлеглих
- 4.4. Бесіда з відвідувачами
- Список основної літератури
- Запитання до теми 7
- Тема 8 (1). Дискурс
- Дискурс як форма мовленнєвої взаємодії
- Діалогічний дискурс
- Список основної літератури
- Запитання до теми 8(1)
- Тема 8(2). Комп’ютерний дискурс
- 1. Лексико-стилістичні особливості комп'ютерного дискурсу
- 1.1. Комп'ютерний дискурс як соціальна підсистема мови
- 1.2. Аналіз розвитку українського комп'ютерного жаргону як нової субкультури
- 2. Місце комп'ютерного дискурсу в комунікативному середовищі
- 2.1. Загальні характеристики комп'ютерного спілкування
- 2.2.Графічні засоби передачі емоцій під час комп'ютерного спілкування
- Первинні смайлики:
- Вторинні смайлики:
- Зі зміненим носом:
- Зі зміненими очима:
- Зі зміненими кількома cимвoлaми:
- 2.3. Лінгвістичні характеристики комп'ютерного дискурсу
- Список основної літератури:
- Запитання до теми 8(2):
- Тема 9. Соціолінгвістичні аспекти діалогічної взаємодії в дискурсі
- 1. Соціальні чинники як показники мовленнєвої поведінки комунікантів
- 2. Гендерний аспект діалогічного дискурсу
- Список основної літератури
- Запитання до теми 9
- Тема 10. Невербальні засоби комунікації
- Фонація
- 2. Кінесика
- 2.1. Жести у системі невербальних засобів комунікації
- 2.2. Види жестів
- 2.2.1. Ритмічні жести
- 2.2.2. Емоційні жести
- 2.2.3. Жести-знаки
- 2.2.4. Вказівні жести
- 2.2.5. Образотворчі жести
- 2.2.6. Жести-символи
- 2.3. Роль жестів у виникненні звукової мови
- 3. Інші невербальні засоби комунікації
- 3.1. Мова прапорів
- 3.2. Мова свисту
- 3.3. Мова музичних інструментів
- 3.4. Мова вигуків
- Список основної літератури
- Запитання до теми 10
- Додаток а
- Додаток в (обов’язковий) короткий словник термінів