Відтінок – відтинок

Відтінок, -нку. Різновид кольору, відмінний від основного силою тону; різновид якогось явища; додатковий вияв почуття, настрою тощо. Барва її лиця була й тепер рум 'яною, зостався й досі легкий відтінок слонової кості в загорілім обличчі (Леся Українка); Си­льний, глибокий баритон з м'якими, шовковистими відтінками рокотав над хвилями Дніпра (М.Руденко).

Відтинок, -нка. Частина простору або часу; відрізок. Коли в їхали в ліс, через який проходив найнебезпечніший відтинок шляху кілометрів на півтора, сонце зайшло (В.Козаченко); Кроки стихли, лише ходики на стіні відсікали і кидали додолу короткі відтинки часу (М.Тарновський).