Культура мовлення під час дискусії
Дискусія (від лат. discussio - «дослідження») - це публічний діалог, у процесі якого зіштовхуються різні, протилежні точки зору. Метою дискусії є з'ясування і зіставлення позицій, пошук правильного рішення. Дискусія - один з видів суперечки. У риториці суперечка - це характерне обговорення проблеми, спосіб її колективного дослідження, при якому кожна зі сторін відстоює свою правоту. Дискусія відкривається вступним словом організатора. Він повідомляє тему, дає її обґрунтування, виділяє предмет суперечки - положення і судження, що підлягають обговоренню. Учасники дискусії повинні чітко уявляти , що є пунктом розбіжностей, а також переконатися, що немає термінологічної плутанини, що вони в однакових значеннях використовують слова. Тому ведучий визначає основні поняття через дефініцію, контрастні явища, конкретизатори (приклади), синоніми. Сторони аргументують тезу, що захищається, а також заперечення викладених точок зору, ставлять питання різних типів. Організатор повинен стимулювати аудиторію до висловлень - задавати гострі питання, якщо суперечка починає згасати. Він коректує, направляє дискусійний діалог на відповідність його мети, темі, підкреслює те загальне, що є у фразах опонентів.
Наприкінці відзначається результат, формується варіант погодженої точки зору чи позначаються виявлені протилежні позиції, їх основна аргументація. Тобто ведучий у заключному слові характеризує стан питання, а також відзначає найбільш конструктивні, переконливі виступи, тактовну поведінку деяких комунікантів.
Основні правила дискусії
1. Всі відкрито висловлюють свої думки.
2. Всі точки зору повинні поважатися.
3. Слухайте інших не перебиваючи.
4. Не говоріть занадто довго та занадто часто.
5. Водночас говорить лише одна особа.
6. Дотримуйтесь позитивних ідей та стосунків.
7. Не критикуйте себе та інших.
8. Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути направлені на конкретну особу.
Примітки:
1. Дуже важливо, щоб всі погодились з кожним пунктом правил, “ратифікували” їх. Це дозволить далі посилатися на ці правила як на “закон поведінки” під час дискусій.
2. Зауваження щодо порушень не повинні бути брутальними або образливими. Можуть бути застосовані будь-які форми.
3. Перелік правил не є сталим і непорушним. Учасники можуть змінювати та доповнювати його. Але важливо написати його разом. Це спочатку створить атмосферу спільних зусиль, а не накинутих настанов.
Важливе місце після логіки та організації дискусії займає культура мовлення. Адже не так уже й багато людей у ході суперечки вміють дотримуватись елементарної культури мовлення. Це в першу чергу стосується використання необразливих, дипломатичних формулювань і т. п., це стосується вміння лаконічно висловлювати свою думку, не допускати двозначного трактування своїх висловлювань і позицій.
Важливе місце також слід приділити часу виступів сторін, які ведуть дискусію. Не можна допускати, щоб одна сторона мала більше часу для виступу.
Не можна допускати, щоби якась зі сторін переходила на силові методи ведення дискусії. Сила голосу - це ще не вирішення проблеми, це не наближення до найкращого розв'язання суперечки. У жодному разі не можна під час дискусій використовувати недозволені методи ведення суперечок: ображати один одного, натякати на якісь певні негативні сторони один одного, не маючи конкретних доказів чи відносячи до суперечки речі, які не мають логічного стосунку до питань, що розглядаються.
- Екзаменаційні питання
- Культура фахового мовлення
- Державотворча роль мови
- Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування
- Функції мови
- Стилі сучасної української літературної мови
- Типи мовлення
- Особливості лексики офіційно-ділового стилю
- Поняття літературної мови
- Мовна норма, варіанти норм
- Культура мови
- Основні ознаки культури мови:
- Як досягти високої культури мовлення, виразності й багатства індивідуальної мови? Поради:
- Культура мовлення під час дискусії
- Мова і професія
- Майстерність публічного виступу
- Структура виступу
- Види підготовки до виступу
- Мова і думка
- Види, форми, прийоми розумової діяльності
- 1) Судження;
- 2) Умовивід;
- 3) Поняття.
- Основні закони риторики
- Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання
- Етичні норми і нормативи Етичні правила ділового спілкування
- Професійна етика
- Основні види ділового спілкування Ділова бесіда
- Підготовка до бесіди
- Службова нарада
- Його завдання під час підготування наради такі:
- Під час проведення наради голова повинен:
- Правила спілкування фахівця при проведенні переговорів
- Основні правила ділового спілкування
- До усного ділового мовлення ставляться такі вимоги:
- Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей
- Правила спілкування фахівця при проведенні прийомів
- Правила спілкування фахівця по телефону
- Є декілька найважливіших правил телефонного етикету
- Терміни і термінологія
- З погляду походження розрізняють:
- Лексика української мови (залежно від мети висловлювання і від того, яка мовна функція реалізується) поділяється на:
- Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної
- Типи термінологічних словників
- Словники як джерело інформації. Роль словників у підвищенні мовної культури
- Абревіатури в діловому мовленні Правила скорочування слів
- Правила скорочування слів
- Документ – основний вид офіційно – ділового стилю
- Загальні вимоги до складання документів
- До ділових документів відносяться:
- Вимоги до мови ділових паперів
- Критерії класифікації документів
- Таблиця 1. Класифікація документів
- Оформлення сторінки
- Вимоги до тексту документа
- Текст складається з таких логічних елементів:
- Реквізити документів та вимоги до їх написання
- Основні правила оформлення реквізитів
- Документи щодо особового складу автобіографія
- Характеристика
- Довідково-інформаційні документи оголошення
- Запрошення
- Доповідна записка
- Пояснювальна записка
- Протокол
- Витяг з протоколу
- Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування
- Реквізити листа та їх оформлення
- Вимоги до тексту листа
- Оформлення листа
- Етикет ділового листування
- Телеграма
- Телефонограма
- Розпорядчі документи наказ
- Розпорядження
- Постанова
- Організаційні документи статут
- Положення
- Інструкція
- Господарсько-договірні документи договір
- Трудова угода
- Контракт
- Обліково-фінансові документи акт
- Доручення
- Накладна
- Таблиця
- Вибір слова Відносини – взаємини
- Об’єм – обсяг
- Працівник – робітник
- Значний – вагомий
- Запущений – занедбаний
- Тактичні – тактові
- Адресат – адресант
- Статут – статус
- Ділянка – дільниця
- Керівництво – керування
- Особистий – особовий – особливий
- Робітник – працівник – співробітник
- Гарантійний – гарантований
- Тактовний –тактичний
- Економіка –економія
- Абонент – абонемент
- Авторитетний – авторитарний
- Громадський - громадянський
- Дипломат – дипломант – дипломник
- Внесок – вклад
- Головний – основний
- Пам’ятник – пам’ятка
- Зміст – смисл
- Професіональний – професійний
- Особа – особистість
- Становище – положення – стан
- Галузь – сфера – ділянка
- Барва – фарба
- Вежа – башта
- Виключення – виняток
- Відтінок – відтинок
- Обсяг – розмір
- Результат – наслідок
- Відношення – ставлення
- Висвітлювати – освітлювати
- Виборчий – виборний
- Зв’язати –пов’язати
- Скоро – швидко
- Зазнати – понести
- Книга – книжка
- Стан – становище
- Суспільний – громадський
- Місто – місце
- Домовитися – договоритися
- Рахувати – вважати
- Розповсюджувати – поширювати
- Являється – є
- Познайомитися – ознайомитися
- Приймати – брати
- Прошу - прошу
- Дзвонити – телефонувати
- Мішати – заважати
- Опанувати – освоїти
- Грати – відігравати
- Робітничий – робочий
- Стійкий – тривкий
- Стінний – стіновий