Правила спілкування фахівця по телефону
Телефон останнім часом став чи не найважливішим засобом комунікації. Ми не уявляємо свого життя без телефону ні вдома, ні на роботі. Майже не пишемо листів. Навіщо їх писати, коли всі питання можна швидко з'ясувати телефонічно.
Сьогодні по телефону ведуться як особисті розмови, так і ділові бесіди, переговори, узгоджується час ділової зустрічі. Дослідники стверджують, що за останні роки середня тривалість телефонної розмови збільшилася втричі, хоч обсяг інформації, що передається, залишився тим самим. Це переконує в тому, що люди не можуть чітко і стисло викласти свої думки. Тому дві третини часу йде на передачу інформації, а решта – на паузи між словами.
Розмовляючи по телефону, людина має пам'ятати про культуру спілкування, делікатність (виявляється у вибаченні за те, що відірвали від справ, у подяці за послугу, у тоні розмови, у вмінні добирати слова, щоб передати своє шанобливе ставлення до співрозмовника тощо).
Телефонна розмова – це один із видів усного ділового мовлення.
Оскільки комуніканти не бачать один одного, то жести, міміка, вираз очей не грають ролі у діловому спілкуванні.
Кожного хвилюють питання: Чи знімати слухавку?
Коли телефонні дзвінки не дають вам можливості зосередитись на думці і правильно сформулювати її у бізнес-плані чи в доповіді, то ви, перед тим, як зняти слухавку, роздумуєте – чи варто це робити?
- Рекомендують вимикати телефон, а в цей час хай працює автовідповідач (але зловживати цим не радимо, є ризик пропустити важливий для вас дзвінок).
- Можна, знявши слухавку, вибачитися за зайнятість, поцікавитися, коли можна перетелефонувати.
- Якщо вам телефонують на службу, то краще брати слухавку після другого-третього дзвінка (якщо ж візьмете після першого – будуть думати, що вам більше нічим зайнятися, після п'ятого – ви погано виконуєте свої обов'язки).
Службова телефонна розмова складається з таких компонентів:
• момент встановлення зв'язку
Якщо Ви телефонуєте в установу чи незнайомій людині, то спершу відрекомендуйтеся: з Вами розмовляє такий-то (ім'я, по батькові, прізвище, представник якої організації, вкажіть посаду); після цього запитайте ім'я, по батькові й прізвище свого співрозмовника. Усе це говоріть без поспіху, розбірливо, щоб можна було записати. У великих установах подібні записи веде, як правило, секретар.
• виклад справи.
Виклад справи — це введення в курс справи, постановка питання, обговорення ситуації, позитивна або негативна відповідь. Кожен із цих етапів слід будувати чітко, коротко, без зайвих подробиць. Обговорення певної ділової ситуації — найважливіший і найдовший за тривалістю етап будь-якої телефонної розмови. Отже, потрібен лаконізм. Він досягається за рахунок детально продуманого переліку головних і другорядних питань, які вимагають короткої конкретної відповіді.
Встановлено, що короткі фрази легше сприймаються на слух, ніж довгі та ще й ускладнені подробицями і повторами. Ведення надто довгих службових розмов — прояв безцеремонності та неповаги до тих, хто чекає звільнення телефону. Розмову по телефону не можна перетворювати на монолог: викладаючи багатоаспектне питання, слід передавати інформацію частинами, по можливості частіше робити паузи, щоб міг включитися співрозмовник.
Коли співрозмовник зупиняється, він цим самим дає знак, що чекає підтвердження зрозумілості викладеного, а тоді продовжить думку. Пауза може означати, що якусь частину розповіді закінчено, думку завершено. Це створює певний ритм у розмові й дає можливість уникнути перебивання, переривання думки.
Трапляється, що з якихось причин зв'язок під час розмови переривається. Побутує правило, за яким під час розмови і по службовому, і по домашньому телефону знову набирає номер той, хто подзвонив.
• заключні слова, знак, що розмову закінчено.
Ініціатива закінчення розмови належить зазвичай тому, хто подзвонив, але якщо співрозмовник значно старший за віком або за службовим становищем, слід дати можливість закінчити розмову йому. Молодший за віком чи за становищем може лише повідомити старшому про те, що він уже з'ясував усі питання, які в нього виникли.
Якщо викликаний по телефону службовець — жінка, то співрозмовник має зачекати, щоб розмову закінчила вона.
Різноманітні довідки по телефону дають чітко, діловито, водночас спокійно, ввічливо й не припиняють розмови доти, поки співрозмовник не зрозуміє всього того, що йому було сказано.
О котрій годині краще телефонувати?
Найбільш оптимальним часом для телефонних розмов є час з 9.30 до 21.30. У виняткових і екстремальних випадках можна телефонувати в будь-який час.
Якщо вам потрібно зателефонувати партнерам за кордон, уточніть різницю у часі (щоб ваш дзвінок не пролунав пізно вночі чи вранці).
Які існують правила етикету ділової телефонної розмови?
- Пам'ятайте про те, що ваше мовлення – це ваша візитівка і візитівка фірми чи господарства, у якому ви працюєте. Тому, піднявши слухавку, скажіть: «Алло» або інформативніше: «Фірма «Злагода», «Відділ маркетингу».
- «Так» кажуть як ствердження на питання, що вам поставлять.
Казати «слухаю» теж не рекомендують, адже і так зрозуміло, що ви не закрили вуха.
- Рекомендують говорити спокійно і з гідністю, навіть якщо телефонує суперважлива персона. Своєю розмовою ви маєте створити враження, що ви компетентний працівник, а не розгублений новачок у цій справі.
- Не можна ставити запитань на зразок: «Що вам потрібно?», «Що ви хотіли?». Краще запитати: «Чим я можу вам допомогти?»,
«Чи можу я вам допомогти?».
- Вести розмову потрібно доброзичливим тоном, говорити привітно
- Рекомендують посміхатися, щоб це відчув ваш співрозмовник.
- Якщо ви телефонуєте, обов'язково потрібно представитись, назвавши чітко посаду, підприємство, прізвище, ім'я та по батькові.
- Ознакою особливої ввічливості є початки фраз на зразок:
Доброго дня! Чи можна попросити до телефону професора Коваленка? Його турбує аспірантка Коваль Марія Сергіївна.
Доброго ранку! Моє прізвище – Турянська. Я – доцент кафедри історії нашого університету. У мене до вас така справа …
- Мобільний телефон під час занять, ділових бесід, переговорів має бути відімкненим.
- Зміст розмови потрібно детально продумати, можливо, варто зробити на аркуші паперу деякі нотатки (основні пункти розмови, щоб чогось не забути).
- Не можна використовувати у діловій розмові «слів-паразитів»: ага, угу, еге. Для підтвердження думки, що ви з цікавістю слухаєте, вживайте слова: звичайно, я вас розумію, так.
- Ніколи не кажіть, що ви нічого не знаєте. Абонент буде думати, що ви некомпетентний працівник. Оскільки ви представник фірми і зацікавлені також у зростанні її престижу, проявіть бажання допомогти абонентові узнати необхідну інформацію, попросіть, щоб перетелефонували. На призначений час підготуйте потрібні дані.
- Якщо вашого колеги немає на місці, а його просять до телефону, не можна відповідати «Його нема». Потрібно сказати: «Буде о 15-й годині. Чи не хочете ви щось Миколі Івановичу передати ?» Не кидайте відразу слухавки, якщо відповіли, адже в абонента можуть виникнути ще якісь запитання. А вашу оперативність можуть розцінити як елементарну безтактність.
- На анонімний дзвінок можна не відповідати.
- Якщо ви помилилися номером, вибачтеся і припиніть розмову словами: «Прошу вибачення, це помилка».
- Суть справи потрібно викладати чітко, лаконічно, без зайвих подробиць. Цього можна досягти за рахунок детально продуманого переліку головних і другорядних питань, які вимагають короткої і конкретної відповіді. Речення мають бути короткими (краще сприймаються на слух).
- Телефонна розмова повинна бути діалогічною, а не монологічною.
- Закінчувати розмову може той, хто зателефонував, або ж старша за віком чи службовим становищем людина.
- У розмові часто вживаними можуть бути формули ввічливості:
Прошу!, Пробачте за турботу! Дякую за увагу! Дякую за консультацію! Дякую за інформацію! До побачення!
- Звертатися до співрозмовника потрібно на ім'я та по батькові, називаючи його посаду чи звання. Якщо забули, то краще вибачитися і перепитати. Уживати весь час займенник ви не можна.
- Телефонувати знайомому (знайомій) і вести приватні розмови зі служби не бажано.
- У службових справах телефонувати додому не слід.
- Заочно (телефонічно) розв'язувати важливі службові справи не можна.
- Службові телефонні розмови мають бути короткими.
- Керівникові допомагає спілкуватися з партнерами секретар (вона (він) встановлює контакт з потрібним абонентом, відповідає на дзвінки).
- У години прийому відвідувачів телефон рекомендують відімкнути.
- Екзаменаційні питання
- Культура фахового мовлення
- Державотворча роль мови
- Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування
- Функції мови
- Стилі сучасної української літературної мови
- Типи мовлення
- Особливості лексики офіційно-ділового стилю
- Поняття літературної мови
- Мовна норма, варіанти норм
- Культура мови
- Основні ознаки культури мови:
- Як досягти високої культури мовлення, виразності й багатства індивідуальної мови? Поради:
- Культура мовлення під час дискусії
- Мова і професія
- Майстерність публічного виступу
- Структура виступу
- Види підготовки до виступу
- Мова і думка
- Види, форми, прийоми розумової діяльності
- 1) Судження;
- 2) Умовивід;
- 3) Поняття.
- Основні закони риторики
- Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання
- Етичні норми і нормативи Етичні правила ділового спілкування
- Професійна етика
- Основні види ділового спілкування Ділова бесіда
- Підготовка до бесіди
- Службова нарада
- Його завдання під час підготування наради такі:
- Під час проведення наради голова повинен:
- Правила спілкування фахівця при проведенні переговорів
- Основні правила ділового спілкування
- До усного ділового мовлення ставляться такі вимоги:
- Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей
- Правила спілкування фахівця при проведенні прийомів
- Правила спілкування фахівця по телефону
- Є декілька найважливіших правил телефонного етикету
- Терміни і термінологія
- З погляду походження розрізняють:
- Лексика української мови (залежно від мети висловлювання і від того, яка мовна функція реалізується) поділяється на:
- Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної
- Типи термінологічних словників
- Словники як джерело інформації. Роль словників у підвищенні мовної культури
- Абревіатури в діловому мовленні Правила скорочування слів
- Правила скорочування слів
- Документ – основний вид офіційно – ділового стилю
- Загальні вимоги до складання документів
- До ділових документів відносяться:
- Вимоги до мови ділових паперів
- Критерії класифікації документів
- Таблиця 1. Класифікація документів
- Оформлення сторінки
- Вимоги до тексту документа
- Текст складається з таких логічних елементів:
- Реквізити документів та вимоги до їх написання
- Основні правила оформлення реквізитів
- Документи щодо особового складу автобіографія
- Характеристика
- Довідково-інформаційні документи оголошення
- Запрошення
- Доповідна записка
- Пояснювальна записка
- Протокол
- Витяг з протоколу
- Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування
- Реквізити листа та їх оформлення
- Вимоги до тексту листа
- Оформлення листа
- Етикет ділового листування
- Телеграма
- Телефонограма
- Розпорядчі документи наказ
- Розпорядження
- Постанова
- Організаційні документи статут
- Положення
- Інструкція
- Господарсько-договірні документи договір
- Трудова угода
- Контракт
- Обліково-фінансові документи акт
- Доручення
- Накладна
- Таблиця
- Вибір слова Відносини – взаємини
- Об’єм – обсяг
- Працівник – робітник
- Значний – вагомий
- Запущений – занедбаний
- Тактичні – тактові
- Адресат – адресант
- Статут – статус
- Ділянка – дільниця
- Керівництво – керування
- Особистий – особовий – особливий
- Робітник – працівник – співробітник
- Гарантійний – гарантований
- Тактовний –тактичний
- Економіка –економія
- Абонент – абонемент
- Авторитетний – авторитарний
- Громадський - громадянський
- Дипломат – дипломант – дипломник
- Внесок – вклад
- Головний – основний
- Пам’ятник – пам’ятка
- Зміст – смисл
- Професіональний – професійний
- Особа – особистість
- Становище – положення – стан
- Галузь – сфера – ділянка
- Барва – фарба
- Вежа – башта
- Виключення – виняток
- Відтінок – відтинок
- Обсяг – розмір
- Результат – наслідок
- Відношення – ставлення
- Висвітлювати – освітлювати
- Виборчий – виборний
- Зв’язати –пов’язати
- Скоро – швидко
- Зазнати – понести
- Книга – книжка
- Стан – становище
- Суспільний – громадський
- Місто – місце
- Домовитися – договоритися
- Рахувати – вважати
- Розповсюджувати – поширювати
- Являється – є
- Познайомитися – ознайомитися
- Приймати – брати
- Прошу - прошу
- Дзвонити – телефонувати
- Мішати – заважати
- Опанувати – освоїти
- Грати – відігравати
- Робітничий – робочий
- Стійкий – тривкий
- Стінний – стіновий