Скоро – швидко

Скоро. Уживається в двох значеннях: для вираження інтенсивності руху, а також у часовому – з відтінком “невдовзі”. У першому він не відрізняється від слова швидко і вживається паралельно з ним. Однак останніми роками у мовній практиці спостерігається тенденція до семантичного розмежування цих лексем. Скоро переважно виступає з часовим значенням (“незабаром”): “Іди ж, стара, юшки дітям навари, бо вже й вечір скоро” (Михайло Стельмах). Швидко – як прислівник, що передає інтенсивність руху: “Коні швидко бігли степовою дорогою” (з газети). Щоправда, іноді контекст дає змогу застосовувати будь-який з двох прислівників: “Хто з усіма добрий хоче буть, той швидко втратить добрий путь” (Іван Франко). Тут без шкоди для змісту можна замінити швидко на скоро.