Головний – основний

Головний. 1. Прикм. від голова: го­ловний біль, головний мозок, головний убір.

2. Найголовніший, найсуттєвіший. Вж. зі сл.: зміст, метод, мотив, наго­лос, напрям, підсумок, показник, пред­ставник, приз, пункт, район, удар, крок, ідея, мета, надія, перешкода, по­рода, причина, проблема, риса, роль, тема, тенденція, турбота, умова, джерело, завдання, питання, сили.

3. Який рухається попереду ко­гось, чогось; передній. Вж. зі сл.: ва­гон, дозор, загін, танк, автомашина.

4. Який перебуває в центрі чогось. Вж. зі сл.: вхід, корпус [університету], під Ьд, шлях, вулиця, дорога, пристань.

5. Який очолює що-небудь, стар­ший над кимсь тощо. Вж. зі сл.: агро­ном, актор, економіст, інженер, лікар, отаман, помічник, режисер, штаб, квартира, підприємство, речення, уп­равління.

Основний. Те саме, що головний 2. Вж. зі сл.: елемент, засіб, закон, зміст, капітал, колектив, мотив, наголос, напрям, обов'язок, осередок, показник, район вирощування, рід військ, сорт, тип, тягар, урок, факт, фонд, фунда­мент, відмінність, група, дисципліна, ділянка, олійна культура, маса, причи­на, риса, робота, споруда, супереч­ність, тема, умова, виробництво, за­вдання, значення, зусилля, знаряддя, питання, види зброї, заходи, сили.