Текст документа
Текст є головним елементом документа, що містить сукупність речень, послідовно об’єднаних змістом і побудованих за правилами певної мовної системи. Текст є засобом відтворення зв’язного мовлення, тобто висловлювання, пов’язаного однією темою, основною думкою та структурою. При створенні тексту документу повинні виконуватися певні вимоги, найголовніші з яких – достовірність та об’єктивність змісту, нейтральність тону, максимальна стислість і, водночас, повнота інформації.
Текст документу повинен бути точним, тобто він не повинен містити в собі подвійного значення слів та висловів. Точність вимагає співвідношення змісту висловлювання з реальністю. Вона залежить від вміння висловлювати однозначно думки, вживаючи слова, словосполучення, речення відповідно до норм літературної норми.
Текст складається з таких логічних елементів:
- Вступу / зазначається привід, що став причиною укладання документа, викладається історія питання та інші.
- Доказу / викладається суть питання: докази, пояснення, що супроводжуються цифровими розрахунками, посиланнями на законодавчі акти та інші матеріали.
- Закінчення / формулюється мета заради якої складено документ.
Текст, що складається з самого закінчення, називається простим, а той, що містить інші логічні елементи, - складним. Залежно від змісту документів застосовується прямий (вступ, доказ та закінчення) чи зворотній (спочатку викладається закінчення, потім доказ, вступ відсутній) порядок розташування логічних елементів.
При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких - достовірність та обов'язковість змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість, що досягається викиданням осіб, які не несуть смислового навантаження.
Достовірним текст документа є тоді, коли в ньому не допускається подвійне тлумачення слів та виразів.
Повним називається такий текст документа, зміст якого вичерпує всі обставини справи.
Переконливим є такий текст, який веде до прийняття адресатом пропозиції або виконання прохань, викладених у документі. Переконливо складений діловий лист може прискорити прийняття управлінського рішення, запобігти назріванню конфлікту.
При оформлені службового документа необхідно пам'ятати, що його автор є не службовою особою, а юридичною - підприємство, установа або організація.
Це покладає велику відповідальність на його укладачів та виконавців, форми вираження інтересів юридичних осіб повинні відповідати нормам адміністративного права.
Усі якості тексту існують у взаємозв'язку та взаємозалежності - текст не може бути переконливим без достатньої повноти і т. д.
Правильно складеним є лише той діловий папір, який написано офіційно-діловою мовою.
У стилістичному відношенні ділове мовлення відрізняється суворою логічністю міркування, послідовністю та переконливістю.
Текст будь-якого документа складається з логічних елементів: вступу, доказу, закінчення. У вступі адресат готується до сприйняття теми /зазначається привід, що призвів до укладення документа, викладається історія питання і т. ін./. У доказі викладається суть питання /докази, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками, посиланням на законодавчі акти й інші матеріали/. У закінченні формулюється мета, за ради якої складено документ. Вона може бути активним чи пасивним.
Активне закінчення точно зазначає, яку дію має виконувати адресат. Мета закінчення - проінформувати адресата про якийсь факт, обставину тощо.
Текст документа, що складається з одного закінчення, називається простим, а той що містить ще й інші логічні елементи - складним.
У залежності від змісту документів застосовується прямий або зворотній порядок розташування логічних елементів. У першому випадку після вступу іде доказ і закінчення. При зворотному порядку - спочатку викладається закінчення, а потім доказ. Вступ у таких документах відсутній.
При підготовці тексту будь-якого документа рекомендується дотримуватися таких правил:
1. Замінювати складні речення простими, що сприяє прискореному сприйняттю тексту.
2. Уживати трафаретні вислови, що виражають стандартні аспекти змісту (витяг з протоколу, до заяви додаються, договір вступає в силу, згідно з рішенням..., у зв’язку з погіршенням стану..., у порядку обміну досвідом...). Такі стійкі словосполучення та вирази полегшують розуміння документа, дозволяють не витрачати час на пошуки формулювань.
3. Уживати прямий порядок слів у реченні, коли логічний наголос падає на об’єкт дії, а зворотний - при логічному наголосі на самій дії. Пор.: Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання покладених на них зобов’язань згідно з чинним законодавством. Далі викладається суть питання. Заслухали заяву Ф. І. Панченка з клопотанням про виділення путівки до лікувально-профілактичного санаторію.
4. Для передачі точності та ясності висловлювання означення повинно стояти перед означуваним словом; вставні слова – на початку речення. Наприклад: Ведення ділової кореспонденції – це справжнє мистецтво, яке сьогодні, на превеликий жаль, на наших теренах майже втрачене. Отже, текст документа формулюється чітко, лаконічно, зрозуміло, не містить нічого зайвого, що заважало б сприйманню основної інформації.
5. Використовувати в службових документах складнопідрядні речення (для висловлення причинно-наслідкових зв’язків). Цей тип речень надає більшої переконливості проханню та пом’якшує враження од відмови. Найуживанішими є складні речення із сполучниками якщо, щоб, за умови, який, що, коли, унаслідок того що… Наприклад: Щоб Вам було легше зорієнтуватися в ситуації, надсилаємо копії рахунків, термін оплати яких закінчився 20.05.2009 р. Гадаємо, що лише серйозні причини змусили Вас затримати передачу креслень. Нам дуже прикро, але у зв’язку з наявністю кількох досі не оплачених Вами рахунків ми не можемо прийняти від Вас нові замовлення.
6. Замінювати займенники іменниками, оскільки займенники лише вказують, а не називають точну кількість, предмети та ознаки. Ця заміна надає тексту документа конкретності, точності, об’єктивності.
7. Використовувати дієприслівникові звороти (для компактності), але ними слід починати речення (це надає тексту офіційної тональності), а не завершувати. Наприклад: Ураховуючи зазначене вище, змушені попередити Вас, що сума… Посилаючись на Ваше оголошення в газеті « Новий день»
- Державотворча роль мови
- 2. Функції мови
- 3. Стилі, типи і форми мови
- Тема № 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
- Літературна мова
- Мовна норма
- Культура мови
- Культура мовлення під час дискусії
- Тема № 3. Специфіка мовлення фахівця
- 1. Культурна компетенція фахівця
- 2. Специфіка мовлення фахівця економічної сфери
- Тема № 4. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики
- Формування навичок і прийомів мислення
- Види, форми, прийоми розумової діяльності
- Основні закони риторики
- Тема № 5. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання
- 1. Ділове спілкування та його особливості
- 2. Культура ділового спілкування
- 3. Особливості ділового етикету
- 4.Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- Тема № 6. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
- 1. Структура ділового спілкування
- 2. Техніка ділового спілкування
- 3. Мовленнєвий етикет
- Тема № 7. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону
- 1. Рекомендації щодо проведення ділових зустрічей
- 2. Правила спілкування фахівця при проведенні переговорів
- 3. Правила спілкування фахівця по телефону
- Тема № 8. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- Поняття «термін» та «термінологія»
- Загальнонаукові терміни
- Тема № 9. Спеціальна термінологія і професіоналізми
- 1. Спеціальна термінологія
- 2. Професіоналізми
- Тема № 10. Типи термінологічних словників
- Поняття «Лексикографія»
- Типи та види термінологічних словників
- Тема 11. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- Точність і доречність мовлення
- Складні випадки слововживання
- Загальновживана лексика(широкого вжитку):
- Спеціальна лексика(обмеженого вжитку):
- Пароніми та омоніми
- Вибір синонімів
- Тема № 12. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Орфографічні та орфоепічні словники
- Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- Орфографічні та орфоепічні словники
- Тема № 13. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіативні норми
- Морфологічні норми сучасної української літературної мови
- 2. Особливості використання іменників
- 3. Особливості вживання прикметників
- Тема 14. Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні
- 1. Особливості творення синтаксичних конструкцій
- 2. Сполучуваність слів. Вживання прийменників
- Тема № 15. Загальні вимоги до складання документів. Основні реквізити. Види документів
- Загальні вимоги до складання документів
- Текст документа
- 3. Основні реквізити
- 4. Види документів
- Тема 16. Укладання документів щодо особового складу План
- 1. Поняття та види документів щодо особового складу
- 2. Заява, автобіографія, резюме, характеристика, наказ
- 2. Довідки - їхні види та правила оформлення
- 3. Протоколи, витяг з протоколу
- 4. Службові листи
- 5.Телефонограми і телеграми
- Тема № 18. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- 1. Особливості складання наказу
- 2. Витяги з наказу
- 3. Вказівка
- 4. Інструкція та пояснювальна записка
- 6. Службові листи
- Тема № 19. Укладання фахових документів відповідно до напряму підготовки
- 1. Особливості укладання документів відповідно до фаху
- 2. Уніфікація та стандартизація документів
- Контрольна робота
- Підсумкове заняття
- 22. Заява — це:
- 23. Особиста заява оформляється:
- 24. У складній заяві зазначається:
- 25. Характеристика — це:
- 4. Договори щодо створення нових форм господарювання — це договори...
- 5. Договір про матеріальну відповідальність — це договір...
- 16. Перелік — це документ, який...
- 17. Документ, що видається установам, організаціям, підприємствам на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошей, називається:
- 18. Таблиця має такі реквізити:
- 30. Акти прийому-передання, обстеження чи ревізії набувають юридичної сили лише після того, як...
- Рекомендована література