2. Правила спілкування фахівця при проведенні переговорів
Переговори можна номінувати як організаційну форму встановлення та юридичної фіксації виробничо-економічних зв'язків між зацікавленими в спільній діяльності економічно незалежними організаціями. Це формалізовний процес, що ставить конкретну мету, визначає коло питань і завжди реалізується в конкретних умовах, за конкретних обставин .
На сучасному етапі практикою напрацьовано принципи, умови та стратегії, дотримання яких сприяє результативності переговорного процесу.
Учені виділяють три основні стратегії переговорів:
— перша стратегія — зводиться до протистояння крайніх позицій партнерів;
— друга — це золота середина між м'якістю та жорсткістю, тобто досягається поставлена мета і водночас не псуються стосунки з людьми;
— третя стратегія передбачає розв'язання проблем, виходячи із їхнього змісту, не допускаються дебати з приводу позицій, яких кожна із сторін жорстко дотримується (ці переговори називаються принциповими, оскільки враховуються інтереси обох сторін і досягається такий результат, який ґрунтується на справедливих нормах незалежно від волі жодної зі сторін).
Комерційні переговори відіграють велике значення в розвитку ділових стосунків. Від того, як будуть організовані і проведені ці переговори, залежить результат — поступ чи занепад проекту і, відповідно, фінансовий злет чи крах. За змістом комерційні переговори — це процес поетапного досягнення згоди між партнерами за наявності суперечливих інтересів. У менеджменті комерційні переговори розглядають як окремий вид ділового спілкування за формою і змістом. За формою вони подібні до індивідуальної бесіди, разом з тим вони проводяться між делегаціями партнерів, яким необхідно володіти навичками впливу на групу людей, що мають свою чітку мету. Таким чином, комерційні переговори є складовою управлінської діяльності і служать налагодженню корпоративних зв'язків.
Переговори — це не просто розв'язання проблеми або прийняття рішень, а й знаходження різних умов, які сприяють досягненню мети кожного.
Підготовка до переговорів
Процес планування переговорів поділяють на три етапи, які розглядаються впродовж півроку:
• підготовка до переговорів;
• безпосереднє ведення переговорів;
• аналіз результатів і підсумків переговорів.
На етапі підготовки потрібно опрацювати три аспекти проведення переговорів: змістовний, організаційний і тактичний.
Змістовний аспект визначає ієрархію (і відповідно — значимість) мети переговорів, головний сенс пропозицій або проблем, які виносяться на переговори, можливі варіанти розв'язання питань та шляхів досягнення поставлених цілей. Зміст переговорів визначається не тільки конкретним предметом майбутніх переговорів, а й системою наявних інтересів та можливостей їх реалізації в певній ситуації або в майбутньому. Тому змістовний аспект переговорів включає:
- необхідність ретельного аналізу наявної ситуації;
- прогнозування найімовірніших варіантів та зміни;
- проектування найбільш сприятливих умов, навіть якщо їх створення малоймовірне за нинішніх ситуацій. У великих фірмах, звичайно, створені спеціальні відділи, які займаються опрацюванням зазначених питань, на підставі чого визначаються найперспективніші розробки та напрями діяльності фірми.
Організаційний аспект охоплює коло питань, починаючи з місця, часу та загального антуражу проведення переговорів і закінчуючи підбором команди з точним розподілом функцій та ролей, які виконує кожний її член на переговорах.
Організаційний аспект підготовки означає розв'язання таких питань: "Хто? Де? Коли?" Підбір команди є головним завданням при підготовці переговорів. Ідеальних людей немає, тому проблема підбору команди зводиться до пошуку та залучення необхідних людей (або спеціального їх навчання).
Тактичний аспект забезпечує необхідну професійну спрацьованість висунутих пропозицій. Він включає в себе весь обсяг конкретних питань: від тактико-технологічних характеристик пропозицій до фінансових та юридичних деталей.
Це питання становить особливий інтерес для бізнесменів-початківців. Одного проекту пропозицій щодо змісту майбутньої справи для успішних переговорів недостатньо, він має бути доповнений програмою його реалізації. При цьому завжди виникає безліч питань фінансового та юридичного змісту. Досвідчені бізнесмени та підприємці добре знають це коло питань і виходять на переговори підготовленими.
Останнім завершальним кроком при підготовці до переговорів можна вважати конкретизацію дій членів команди на поведінковому рівні.
Опрацювання трьох зазначених аспектів передбачає такий рівень інтелектуальних здібностей та професійних знань, який практично недоступний окремій людині. Звичайно ж у житті ми часто-густо стикаємося з фактом індивідуальної підготовки та проведення переговорів, проте докладніший аналіз такої практики засвідчує значно нижчий рівень її ефективності та, що найголовніше, вимушений, але неминучий перехід до групової роботи.
- Державотворча роль мови
- 2. Функції мови
- 3. Стилі, типи і форми мови
- Тема № 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
- Літературна мова
- Мовна норма
- Культура мови
- Культура мовлення під час дискусії
- Тема № 3. Специфіка мовлення фахівця
- 1. Культурна компетенція фахівця
- 2. Специфіка мовлення фахівця економічної сфери
- Тема № 4. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики
- Формування навичок і прийомів мислення
- Види, форми, прийоми розумової діяльності
- Основні закони риторики
- Тема № 5. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання
- 1. Ділове спілкування та його особливості
- 2. Культура ділового спілкування
- 3. Особливості ділового етикету
- 4.Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- Тема № 6. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
- 1. Структура ділового спілкування
- 2. Техніка ділового спілкування
- 3. Мовленнєвий етикет
- Тема № 7. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону
- 1. Рекомендації щодо проведення ділових зустрічей
- 2. Правила спілкування фахівця при проведенні переговорів
- 3. Правила спілкування фахівця по телефону
- Тема № 8. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- Поняття «термін» та «термінологія»
- Загальнонаукові терміни
- Тема № 9. Спеціальна термінологія і професіоналізми
- 1. Спеціальна термінологія
- 2. Професіоналізми
- Тема № 10. Типи термінологічних словників
- Поняття «Лексикографія»
- Типи та види термінологічних словників
- Тема 11. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- Точність і доречність мовлення
- Складні випадки слововживання
- Загальновживана лексика(широкого вжитку):
- Спеціальна лексика(обмеженого вжитку):
- Пароніми та омоніми
- Вибір синонімів
- Тема № 12. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Орфографічні та орфоепічні словники
- Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- Орфографічні та орфоепічні словники
- Тема № 13. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіативні норми
- Морфологічні норми сучасної української літературної мови
- 2. Особливості використання іменників
- 3. Особливості вживання прикметників
- Тема 14. Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні
- 1. Особливості творення синтаксичних конструкцій
- 2. Сполучуваність слів. Вживання прийменників
- Тема № 15. Загальні вимоги до складання документів. Основні реквізити. Види документів
- Загальні вимоги до складання документів
- Текст документа
- 3. Основні реквізити
- 4. Види документів
- Тема 16. Укладання документів щодо особового складу План
- 1. Поняття та види документів щодо особового складу
- 2. Заява, автобіографія, резюме, характеристика, наказ
- 2. Довідки - їхні види та правила оформлення
- 3. Протоколи, витяг з протоколу
- 4. Службові листи
- 5.Телефонограми і телеграми
- Тема № 18. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- 1. Особливості складання наказу
- 2. Витяги з наказу
- 3. Вказівка
- 4. Інструкція та пояснювальна записка
- 6. Службові листи
- Тема № 19. Укладання фахових документів відповідно до напряму підготовки
- 1. Особливості укладання документів відповідно до фаху
- 2. Уніфікація та стандартизація документів
- Контрольна робота
- Підсумкове заняття
- 22. Заява — це:
- 23. Особиста заява оформляється:
- 24. У складній заяві зазначається:
- 25. Характеристика — це:
- 4. Договори щодо створення нових форм господарювання — це договори...
- 5. Договір про матеріальну відповідальність — це договір...
- 16. Перелік — це документ, який...
- 17. Документ, що видається установам, організаціям, підприємствам на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошей, називається:
- 18. Таблиця має такі реквізити:
- 30. Акти прийому-передання, обстеження чи ревізії набувають юридичної сили лише після того, як...
- Рекомендована література