Види, форми, прийоми розумової діяльності
Мислення – процес опосередкованого та узагальненого пізнання людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках і відносинах.
Зароджуючись у чуттєвому пізнанні та спираючись на нього, мислення виходить за його межі. Мислячи, людина пізнає те, чого вона не може безпосередньо сприйняти і уявити; доходить до розуміння суті явищ світу, формує поняття про них і практично оволодіває ними.
Мислення виникає в процесі взаємодії людини із зовнішнім світом, воно є функцією її мозку, вищою формою вияву аналітико-синтетичної діяльності.
Мислення, якщо воно правильне, відображає об'єктивну дійсність глибше, повніше й точніше, ніж чуттєве її пізнання.
Критерій його істинності – суспільна практика.
Мислення людини відбувається з допомогою понять, кожне з яких відображене одним або декількома словами. Процес мислення являє собою перехід суб'єкта від наявних до нових знань.
Складові операції розумової діяльності людини
Пізнання нового відбувається через розумові дії (операції): аналіз; синтез; абстрагування; узагальнення; класифікацію.
+ Аналіз — це мислений поділ предмета, явища на складові частини, ознаки, властивості та виділення цих компонентів.
+ Синтез — мислене поєднання в єдине ціле окремих частин, ознак, властивостей предметів, явищ або понять.
+ Узагальнення — виділення на підставі порівняння головного, загального, особливого або часткового, що є характерним для певного явища, предмета, об'єкта.
+ Абстракція — виділення суттєвих особливостей групи предметів, явищ, або понять.
+ Конкретизація — перехід від загального до часткового, зв'язок теорії з практикою, перехід до конкретної дійсності, до чуттєвого досвіду.
Без асоціацій мислення не буває. Розрізняють три типи асоціацій:
• за суміжністю;
• за подібністю;
• за контрастом.
Асоціаціями називаються елементарні зв'язки уявлень і понять між собою, завдяки яким одне з'явлене уявлення або поняття викликає інші.
Судження - найпростіший акт мислення, що відображає зв'язки предметів і явищ або певних ознак.
Судження відповідає на запитання, яке виникло в процесі діяльності. Судження - основа розуміння.
Умовиводи - це утворення з декількох суджень нового судження.
Умовивід, який знімає невизначеність і дає відповідь на запитання, усвідомлюється як розуміння.
Розуміння – це пізнання зв'язків між предметами і явищами, що переживається як задоволення пізнавальної потреби.
Індуктивними умовиводами (або індукцією) називається процес переходу одиничних, часткових суджень до загального судження.
Дедуктивними умовиводами (або дедукцією) називається процес переходу від судження, що висловлює якесь загальне положення, до судження, що висловлює вужчі положення або частковий випадок.
У складній структурі людської психіки є така якість, як уява, або фантазія.
Уява - це психічний процес створення образів предметів, ситуацій, обставин через приведення наявних у людини знань у нову комбінацію.
Розрізняють два види уяви - відтворювальну і творчу.
Відтворення залежить від:
• вихідної інформації;
• суми та якості знань людини;
• наявності психологічної установки.
Особливості розумової діяльності людини Для забезпечення надійності та безпеки в складних ситуаціях слід виділити такі риси мислення, як винахідливість, кмітливість, швидкість прийняття рішення, критичність, розсудливість.
Психомоторні здібності характеризуються діями, спрямованими на досягнення елементарної мети одним або декількома рухами. Психомоторні здібності впливають на безпеку діяльності людини, особливо пов'язаної з виробництвом в умовах автоматизації та механізації. При цьому велике значення мають такі ознаки рухів та реакцій: швидкість реакцій, швидкість руху, точність рухів, координованість, темп рухів, ритми рухів (періодичність), надійність.
Розумова діяльність пов'язана з психічними процесами, під час яких людина планує свої дії, оперуючи образами та мовними символами. Людина в діяльності виступає як особистість, що має певні мотиви і намічені цілі. Мотивами можуть виступати потреби, почуття тощо. Для здійснення діяльності необхідно мати об'єкт діяльності, внутрішні спонуки, а також співвідношення спонук і цілей людини, які вона хоче досягнути в результаті своєї діяльності. Наприклад, людину до діяльності спонукає або особисте збагачення (задоволення особистих потреб), або неможливість фізичного існування без діяльності.
На відміну від фізичної, розумова діяльність супроводжується меншими витратами енергетичних запасів, але це не значить, що вона є легкою. Основним робочим органом під час такого виду діяльності виступає мозок.
- Державотворча роль мови
- 2. Функції мови
- 3. Стилі, типи і форми мови
- Тема № 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
- Літературна мова
- Мовна норма
- Культура мови
- Культура мовлення під час дискусії
- Тема № 3. Специфіка мовлення фахівця
- 1. Культурна компетенція фахівця
- 2. Специфіка мовлення фахівця економічної сфери
- Тема № 4. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики
- Формування навичок і прийомів мислення
- Види, форми, прийоми розумової діяльності
- Основні закони риторики
- Тема № 5. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання
- 1. Ділове спілкування та його особливості
- 2. Культура ділового спілкування
- 3. Особливості ділового етикету
- 4.Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- Тема № 6. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
- 1. Структура ділового спілкування
- 2. Техніка ділового спілкування
- 3. Мовленнєвий етикет
- Тема № 7. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону
- 1. Рекомендації щодо проведення ділових зустрічей
- 2. Правила спілкування фахівця при проведенні переговорів
- 3. Правила спілкування фахівця по телефону
- Тема № 8. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- Поняття «термін» та «термінологія»
- Загальнонаукові терміни
- Тема № 9. Спеціальна термінологія і професіоналізми
- 1. Спеціальна термінологія
- 2. Професіоналізми
- Тема № 10. Типи термінологічних словників
- Поняття «Лексикографія»
- Типи та види термінологічних словників
- Тема 11. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- Точність і доречність мовлення
- Складні випадки слововживання
- Загальновживана лексика(широкого вжитку):
- Спеціальна лексика(обмеженого вжитку):
- Пароніми та омоніми
- Вибір синонімів
- Тема № 12. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Орфографічні та орфоепічні словники
- Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- Орфографічні та орфоепічні словники
- Тема № 13. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіативні норми
- Морфологічні норми сучасної української літературної мови
- 2. Особливості використання іменників
- 3. Особливості вживання прикметників
- Тема 14. Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні
- 1. Особливості творення синтаксичних конструкцій
- 2. Сполучуваність слів. Вживання прийменників
- Тема № 15. Загальні вимоги до складання документів. Основні реквізити. Види документів
- Загальні вимоги до складання документів
- Текст документа
- 3. Основні реквізити
- 4. Види документів
- Тема 16. Укладання документів щодо особового складу План
- 1. Поняття та види документів щодо особового складу
- 2. Заява, автобіографія, резюме, характеристика, наказ
- 2. Довідки - їхні види та правила оформлення
- 3. Протоколи, витяг з протоколу
- 4. Службові листи
- 5.Телефонограми і телеграми
- Тема № 18. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- 1. Особливості складання наказу
- 2. Витяги з наказу
- 3. Вказівка
- 4. Інструкція та пояснювальна записка
- 6. Службові листи
- Тема № 19. Укладання фахових документів відповідно до напряму підготовки
- 1. Особливості укладання документів відповідно до фаху
- 2. Уніфікація та стандартизація документів
- Контрольна робота
- Підсумкове заняття
- 22. Заява — це:
- 23. Особиста заява оформляється:
- 24. У складній заяві зазначається:
- 25. Характеристика — це:
- 4. Договори щодо створення нових форм господарювання — це договори...
- 5. Договір про матеріальну відповідальність — це договір...
- 16. Перелік — це документ, який...
- 17. Документ, що видається установам, організаціям, підприємствам на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошей, називається:
- 18. Таблиця має такі реквізити:
- 30. Акти прийому-передання, обстеження чи ревізії набувають юридичної сили лише після того, як...
- Рекомендована література