Поняття «Лексикографія»
Лексикографія - одна із прикладних (тобто мають практичне призначення і застосування) наук, що входять у сучасну лінгвістику. Це теорія і практика складання різних мовних словників, значить, це наука про словники, про те, як їх найбільш розумно робити, разом з тим це та сама практика складання словників.
Зрозуміло, що не можна складати словники, не розуміючи, що таке слово, як воно живе і як воно «працює» в нашій мові. Але ми вже знаємо, що слова вивчаються лексикології. Ось чому лексикографія дуже тісно пов'язана з лексикології і залежить від неї. У той же час укладачі словників,вдумуючись в слова, їх значення, їх «поведінка» в мові, збагачують науку про слова новими спостереженнями та узагальненнями. А це означає, що не тільки лексикографія залежить від лексикології, а й лексикологія залежить від лексикографії. Ці дві науки припускають один одного. Для того щоб повніше і правильніше зрозуміти, чим займаються лексикограф (укладачі словників), потрібно познайомитися з результатами їх праці, тобто словниками.
Таким чином, лексикографія - це наукова методика та мистецтво складання словників, практичне застосування лексикологічної науки,надзвичайно важливе як для практики читання іншомовної літератури і вивчення чужої мови, так і для усвідомлення своєї мови в його теперішньому і минулому.
Типи словників вельми різноманітні.
Перш за все доводиться розрізняти лінгвістичні словники і нелінгвістичні. Перші збирають й описують під тим або іншим кутом зору лексичні одиниці мови (слова та фразеологізми). Особливий підтип лінгвістичних словників становлять так звані ідеографічні словники,що йдуть від поняття (ідеї) до вираження цього поняття в слові або словосполученні. У нелінгвістичних словниках лексичні одиниці (Зокрема - терміни, однослівні і складові, і власні імена) служать лише відправною точкою для повідомлення тих чи інших відомостей про предмети і явищах позамовних дійсності. Зустрічаються і проміжні різновиду словників. Крім того, кожен словник може бути віднесений або до «загальним», або до «спеціальних».
Прикладами загальних лінгвістичних словників можуть служити звичайні тлумачні і перекладні словники, що охоплюють з тим або іншим ступенем повноти всю лексику, існуючу в загальнонародному вживанні. Спеціальний лінгвістичний словник розробляє якусь одну область лексики, інколи достатньо широку (наприклад, фразеологічний словник, словник іншомовних слів),І бувало, що досить вузьке (наприклад, словник особистих імен, які давали новонародженим). Загальний нелінгвістичний словник - це загальна енциклопедія (наприклад, Вікіпедія-Велика Радянська Енциклопедія). Спеціальний нелінгвістичний словник - це спеціальна (галузева) енциклопедія (медична, юридична тощо) або ж короткий словник тієї чи іншої (зазвичай - більш вузькій) області знання, або біографічний словник діячів тієї чи іншої галузі (письменників, художників і т.д.), або ж тієї чи іншої країни (словник-довідник типу «Who is who »).
тлумачним словником називають такий, головним завданням якого є тлумачення значень слів (і фразеологізмів) будь-якої мови засобами самого цієї мови. Тлумачення дається за допомогою логічного визначення концептуального значення (наприклад, загостриться - нагрітися до дуже високої температури; рекордсмен - спортсмен, який встановив рекорд), за допомогою підбору синонімів (настирливий - докучливий, нав'язливий) або у формі вказівки на граматичне відношення до іншого слова. У деяких тлумачних словниках значення слів розкриваються в потрібних випадках за допомогою малюнків.
- Державотворча роль мови
- 2. Функції мови
- 3. Стилі, типи і форми мови
- Тема № 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
- Літературна мова
- Мовна норма
- Культура мови
- Культура мовлення під час дискусії
- Тема № 3. Специфіка мовлення фахівця
- 1. Культурна компетенція фахівця
- 2. Специфіка мовлення фахівця економічної сфери
- Тема № 4. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики
- Формування навичок і прийомів мислення
- Види, форми, прийоми розумової діяльності
- Основні закони риторики
- Тема № 5. Поняття етики ділового спілкування, її предмет та завдання
- 1. Ділове спілкування та його особливості
- 2. Культура ділового спілкування
- 3. Особливості ділового етикету
- 4.Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- Тема № 6. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет
- 1. Структура ділового спілкування
- 2. Техніка ділового спілкування
- 3. Мовленнєвий етикет
- Тема № 7. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону
- 1. Рекомендації щодо проведення ділових зустрічей
- 2. Правила спілкування фахівця при проведенні переговорів
- 3. Правила спілкування фахівця по телефону
- Тема № 8. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни
- Поняття «термін» та «термінологія»
- Загальнонаукові терміни
- Тема № 9. Спеціальна термінологія і професіоналізми
- 1. Спеціальна термінологія
- 2. Професіоналізми
- Тема № 10. Типи термінологічних словників
- Поняття «Лексикографія»
- Типи та види термінологічних словників
- Тема 11. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- Точність і доречність мовлення
- Складні випадки слововживання
- Загальновживана лексика(широкого вжитку):
- Спеціальна лексика(обмеженого вжитку):
- Пароніми та омоніми
- Вибір синонімів
- Тема № 12. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Орфографічні та орфоепічні словники
- Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови
- Орфографічні та орфоепічні словники
- Тема № 13. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіативні норми
- Морфологічні норми сучасної української літературної мови
- 2. Особливості використання іменників
- 3. Особливості вживання прикметників
- Тема 14. Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні
- 1. Особливості творення синтаксичних конструкцій
- 2. Сполучуваність слів. Вживання прийменників
- Тема № 15. Загальні вимоги до складання документів. Основні реквізити. Види документів
- Загальні вимоги до складання документів
- Текст документа
- 3. Основні реквізити
- 4. Види документів
- Тема 16. Укладання документів щодо особового складу План
- 1. Поняття та види документів щодо особового складу
- 2. Заява, автобіографія, резюме, характеристика, наказ
- 2. Довідки - їхні види та правила оформлення
- 3. Протоколи, витяг з протоколу
- 4. Службові листи
- 5.Телефонограми і телеграми
- Тема № 18. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів
- 1. Особливості складання наказу
- 2. Витяги з наказу
- 3. Вказівка
- 4. Інструкція та пояснювальна записка
- 6. Службові листи
- Тема № 19. Укладання фахових документів відповідно до напряму підготовки
- 1. Особливості укладання документів відповідно до фаху
- 2. Уніфікація та стандартизація документів
- Контрольна робота
- Підсумкове заняття
- 22. Заява — це:
- 23. Особиста заява оформляється:
- 24. У складній заяві зазначається:
- 25. Характеристика — це:
- 4. Договори щодо створення нових форм господарювання — це договори...
- 5. Договір про матеріальну відповідальність — це договір...
- 16. Перелік — це документ, який...
- 17. Документ, що видається установам, організаціям, підприємствам на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошей, називається:
- 18. Таблиця має такі реквізити:
- 30. Акти прийому-передання, обстеження чи ревізії набувають юридичної сили лише після того, як...
- Рекомендована література