logo
теория и технология воспитательного процеса

7Вплив української народної творчості на естетичне виховання.

Актуальність нашого дослідження зумовлена значенням естетичного розвитку у процесі формування особистості, надзвичайною потужністю народної лірики у вираженні естетичних уподобань народу, недостатністю існуючих методичних праць присвячених проблемі естетичного розвитку на уроках вивчення української усної народної творчості, зокрема необрядової лірики.

Мета статті: визначити ефективні методи, прийоми та форми роботи на уроках української літератури, що сприяють естетичному розвитку учнів.

Вивчення шкільного курсу літератури нині усе більше спрямовується на всебічний розвиток учня, у тому числі й естетичний. Важливе місце у цій роботі належить урокам вивчення творів необрядової лірики - народних пісень, адже фольклор як невід'ємна складова національної культури є вираженням естетичного кодексу народу. На таких уроках засобами мистецтва слова формується й збагачується внутрішній світ дитини,  розвивається інтелект, творчі здібності й естетичний смак учня.

Проблемам естетичного розвитку, пошуку шляхів його вдосконалення присвячені роботи  видатних педагогів, науковців, що займаються як теоретичними питаннями літератури,  так і методикою її вивчення: (Б.   Ананьєв,   Д.   Богоявленський,  К.   Гавриловець,  М.  Гончаренко, О. Гулига,   Д.  Джола,    Б.   Ліхачов,   М.   Капустін,   О. Леонтьєв, Е. Пасічник, О. Скрипниченко, В. Стеценко, Б. Степанишин, Л. Цимбалюк).

Вивчаючи виховні та розвивальні можливості уроків вивчення усної народної творчості, науковці підкреслюють, що у процесі роботи над творами різних жанрів українського фольклору формується  світогляд  молодої  людини,  її  патріотизм, виховуються високі  моральні  якості  та естетичні уподобання учнів [3, c. 43]. А тому, плануючи роботу над творами необрядової лірики, учитель має дбати про забезпечення всебічного  гармонійного  розвитку  учнів,  їх  загальну культуру та добирати відповідні засоби, обирати методи та форми роботи над творами, що сприяли б й естетичному розвитку учня.

Дослідивши особливості процесу естетичного розвитку на основі праць

К. Гавриловець, М.  Гончаренка, А. Гулиги, І. Казимирська Б. Лихачова,  можемо стверджувати, що естетичний розвиток - це безперервний процес,  починати розвивати почуття прекрасного потрібно з дитинства і постійно приділяти увагу такій роботі на всіх етапах вивчення української літератури в школі. Основними показниками естетичного розвитку є  емоційно - чуттєва розвиненість, естетичне оцінювання об'єктів та явищ навколишнього середовища, творчо-естетична активність особистості, висловлення естетичного судження, сформованість естетичних ідеалів, смаків.

Спираючись    на   праці   Г.   Костюка, О.  Никифорової, О.   Рудницької П. Якобсона, у нашій роботі розглядаємо старший підлітковий вік як найсприятливіший сензитивний період для естетичного розвитку засобами розвитку літератури [6, c. 213]. У цей період (12-14 років) завершується фаза розвитку багатьох сенсомоторних реакцій особистості, функціональних можливостей емоційного спілкування з мистецтвом. Все це сприяє якісному зрушенню у вивченні літератури, зумовлює нове бачення художніх творів. Поступово під впливом навчання відбуваються значні зміни у сприйманні учнями літератури, поглиблюється процес естетичного осмислення твору, а отже й фольклорний твір починає сприйматися в усій його естетико-етичній цінності.

Дидакти К. Гавриловець, М.  Гончаренко, А. Гулига, І. Казимирська  у своїх працях наголошують, що успішність естетичного розвитку школярів залежить від уміння вчителя використовувати й синтезувати ефективні методи й прийоми. У нашій роботі до доцільних та ефективних методів і прийомів вивчення творів необрядової лірики відносимо такі методи: розповідь вчителя, евристична бесіда, бесіда, коментоване читання, творче читання, дослідницьке читання, демонстрація наочності з використанням технічних засобів навчання, самостійна робота, переказ; прийоми - виразне читання тексту, прослуховування пісень, ідейно-художній аналіз, використовування різного роду зіставлень, порівняння образної системи пісень, лексична робота над текстом, постановка проблемних запитань, постановка дослідницького завдання, літературне повідомлення, незакінчене речення, відкритий лист сучасникам, кольоровий щоденник учня,  письмові або усні відповіді за опорним конспектом, взаємоконтроль, взаєморецензування учнівських відповідей, самоконтроль, самооцінка. Система методів відбиває логіку роботи над художнім твором на уроках літератури: мотивація навчальної діяльності та усвідомленні теми та мети роботи, підготовка до сприйняття твору, первинне сприйняття твору, перевірка первинного сприйняття, поглиблене знайомство з твором у єдності з ідейно-художнім аналізом.

Проілюструємо прикладами.

Найвагомішим для естетичного розвитку учня на кожному уроці вивчення творів є забезпечення сприятливої емоційної атмосфери, це досягається різними шляхами: вступне слово, нестандартний початок, музичний або ілюстративний фон та інші. Учителю варто постійно відслідковувати емоційний фон уроків і корисним у цьому стає прийом «кольоровий щоденник настрою». Цей прийом використовується для з'ясування емоційної готовності учнів до уроку.  Учням пропонується обрати (позначити) на аркуші паперу колір, який найбільш відповідає до його настрою, стану.

Якісно впливають на активність учнів на уроках і проблемні методи навчання, зокрема використання проблемних питань. Проблемне питання може стати організуючою основою одного або декількох уроків, наприклад «У чому полягає привабливість української народної пісні для іноземця?»  За такої роботи учні вчаться висловлювати свою думку, доводити свою точку зору, демонструвати свої естетичні смаки, це дозволяє учням мислити ширше, формувати навички усного мовлення, розвивати мовлення.

Важливо також, щоб на уроках вивчення народної лірики як можна ширше використовувався прийом прослуховування творів (записи декламацій майстрів художнього слова та музичних інтерпретацій пісень, живе виконання). Жодне читання, яким би майстерним воно не було, не може замінити пісні в її природному звучанні. Без  мелодії, музики  важко  донести до учнів неповторний колорит  різноманітних пісенних  жанрів, розкрити  емоційне забарвлення твору. Корисним є також порівняння двох аудіозаписів в різній манері виконання.

Жоден урок роботи над твором усної народної творчості звичайно не обходиться без ідейно-художнього аналізу твору (цілісного або часткового). Успішно проведений аналіз допомагає відкривати в тексті  пісні непомітні на перший погляд естетичні та етичні цінності. У виборі схеми аналізу пісні керувалися тим міркуванням, що кожна пісня неповторна і вимагає своєї логіки розбору. Зауважимо, що усі етапи аналізу пісень має супроводжуватися виразним читанням, яке вважаємо показником естетичної культури людини. Ставилося завдання зробити останнє читання поезії на уроці особливо яскравим, щоб вона запам'яталася учням як витвір мистецтва.

Проведене дослідження дозволило визначити, що реалізація завдань естетичного розвитку учнів на уроках вивчення необрядової народної лірики забезпечується комплексною цілеспрямованою роботою. Вибір методів навчання зумовлюється етапом роботи над твором, так на етапі підготовки до сприйняття - кольоровий щоденник настрою, робота з ілюстративним матеріалом, знайомство з історією пісні, постановка проблемного питання; на етапі знайомства з твором - прослуховування зразкових декларацій, живого виконання чи аудіо-, відеозапису тощо. Вагоме значення для естетичного розвитку відграє також і ідейно-художній аналіз, обираючи шлях якого слід виходити з художніх особливостей аналізованої пісні. Увага до естетичного розвитку учня, формування естетичних смаків має стати чи не першорядним завданням у роботі на творами української необрядової лірики