3.1.4. Перетин культур, використання посередництва

Величезна кількість проблем та труднощів притаманна міжнаціональним, міжнародним та між культурним переговорам. Стислий опис труднощів і делікатних моментів, властивих таким переговорам наведено в таблиці 1. (22, с. 404). Однак слід зазначити, що наведені традиційні особливості та узагальнення ведення переговорів не завжди визначаються так однозначно. Говорячи про культурні аспекти ведення переговорів необхідно зупинитися на початковому моменті, який використовує людина, що визначає культурні розбіжності партнерів. Початкова культура, культура – якір впливає на розуміння іншої культури, тому що для визначення культур не існує загальноприйнятих масштабів.

ПОСЕРЕДНИЦТВО – процес. за допомогою якого третя сторона допомагає іншим сторонам досягти згоди

ОСОБЛИВІ ЗДІБНОСТІ ПОСЕРЕДНИКІВ

• Вміння діагностувати конфлікт

• Навики знаходження виходу з глухого кута та сприяння проведенню переговорів у слушний час

• Демонстрування цілковитого схвалення дій обох сторін

• Надання емоційної підтримки та заспокоєння

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПОСЕРЕДНИКА

• Забезпечення взаємної мотивації

• Досягнення рівноваги сил у ситуації

• Координування зусиль сторін у протиборстві

• Сприяння відкритості діалогу

• Підтримання оптимального рівня напруги

ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖГРУПОВИХ ПЕРЕГОВОРІВ

1. Кожна група зустрічається в окремій кімнаті і складає два документи. 1 – опис своєї групи та своїх стосунків з іншою групою. 2 – опис іншої групи

2. Зустріч обох груп та інформування про те, як вони сприймають один одного. Допомога посередника в зясуванні та розумінні поглядів.

3. Докладний аналіз питання, визначення проблеми і оцінка рівня зацікавленості кожного – окремо на території кожної групи

4. Зустріч груп для обміну новими поглибленими пропозиціями. Посередник спрямовує визначення спільних питань і планує нові стадії пошуку їх розв’язання

ТИПИ ПОСЕРЕДНИКІВ

• АРБІТРИ І СЛІДЧІ

Арбітри – це посередники переговорів, які спочатку вислуховують усіх учасників переговорів ( конфлікту ), а потім виносять рішення і доводять його до відома зацікавлених сторін, їх рішення може бути обов’язковим чи рекомендаційним.

Слідчі – це посередники переговорів, які діють у випадку необхідності незалежного розслідування ситуації, збору додаткової інформації, які передують прийняттю рішення.

• МЕДІАТОРИ

Це посередники переговорів, які допомагають учасникам переговорів ефективно вести останні, управляючи темпом і характером комунікації між сторонами, контролюють їх емоції, вислуховують, розбираються в конфлікті інтересів та допомагають прийняти рішення, яке задовольняє обидві сторони.

• ОМБУДСМЕНИ, ЕКСПЕРТИ, ТРЕТЕЙСЬКІ СУДДІ

Це люди, які не вирішують конфлікти сторін, не виступають у ролі прямих посередників переговорів. Це нейтральні особи, які забезпечують наявність каналу для відправки запитів та претензій, пояснення правил користування визначеним каналом, справедливість рішення.

Таблиця