Тема 20. Режисерське бачення вистави за інсценівкою літературного твору(експлікація).Спрямованість. Надзавдання та наскрізна дія. Система образів. Інтерпретація дії. Атмосфера і темпоритм.

Режисерське бачення вистави – як суб’єктивне трактування драматичного твору в художньо-образній трансформації. Експлікація – короткий письмовий супровід художнього твору, що містить пояснення та оцінку даного історично-художнього явища. Експлікація як розкриття логіки та послідовності режисерського бачення вистави. Визначення надзавдання як життєво важливої практичної цілі, заради якої здійснюється конкретна вистава. Зумовленість надзавдання проблемами сьогодення, історичними га суспільно-політичними умовами життя. Наскрізна дія як шлях здійснення надзавдання. Визначення засобів, за допомогою яких режисер здійснюватиме у практичній роботі наскрізну дію. Зерно як почуття, що об'єднує постановника, творчий колектив та глядача" під час творчого акту. Зумовленість визначення зерна вистави світоглядом та ставленням режисера до проблем сучасності.

Система образів. Дійові особи п'єси як виразники різних позицій у ставленні до проблеми твору. Розподіл їх за участю у конфлікті. Написання характеристик дійових осіб як обов'язкова умова розуміння кожної особи та її позиції у боротьбі за вирішення конфлікту. Розробка характеристики дійової особи. Зміст характеристики. Значення ставлення до конфлікту та надзавдання, наскрізної дії та зерна дійової особи на визначення її позиції у системі образів.

Інтерпретація дії як тлумачення драматургічного твору. Розподіл вистави на "режисерські епізоди" та його значення в інтерпретації дії. Ідейно-змістовний акцент (ІЗА) як головний засіб висловлення інтерпретації дії. Визначення дійової особи, яка веде сцену. Темпоритм, атмосфера, світло, шумове та музичне оформлення, просторове та пластичне вирішення вистави, художнє оформлення як засоби втілення ідейно-змістовного акценту.

Атмосфера як звуко-зорове середовище, в якому відбувається сценічна дія. Розуміння атмосфери не як зовнішньо-формального компоненту театральної вистави, а компоненту, що пронизує і наповнює всю структуру інсценівки. Виникнення атмосфери через виявлення взаємодії особи з оточуючими людьми і навколишньою обстановкою за допомогою відповідної організації сценічного простору, кольору, світла, музики, шумів, матеріалу декорацій та одягу сцени. Визначення різновидів атмосфери інсценівки. Темп як швидкість з якою відбувається розвиток дії в п’єсі. Ритм як співвідношення тривалості основних складових частин руху, характеристика динаміки дії.