logo
Міжнародний менеджмент

132. Соціальна відповідальність міжнародного менеджменту і посилення її ролі в сучасних умовах.

Менеджмент ділових організацій несе перед суспільством подвійну відповіда-льність: юридичну і соціальну.

Юрид відповідальність = додержання конкретних законів і норм регулювання, які визначають, що може, а чого не може робити організація. Юридична відповідальність притаманна компаніям, які дотримуються традиційної моделі бізнесу.

Соц відповідальність = певний рівень добровільного реагування організації на соціальні проблеми. Соціальна і юридична відповідальність притаманна сучасній моделі бізнесу. Кожен із видів відповідальності має свої критерії.

Проблема соціальної відповідальності виникла ще наприкінці минулого - на початок 20 ст., але й досі стосовно цієї проблеми не вщухають дискусії. Ендрю Карнегі, Джон Д. Рокфеллер ,Роберт Вуд – прихильники ідеї про соц відпов-ть.

Ставлення до соціальної відповід-ті може бути різним: від сприятливого до ворожого.4 стратегій ділових організацій щодо соц відповідальності: протидія, оборона, пристосування та сприйняття. Аргументи на користь соц. Відпов-ті:

сприятливі для бізнесу довгострокові перспективи; зміна потреб і очікувань широкої громадськості; залучення додаткових ресурсів для надання допомоги у розв’язанні соц проблем; моральні зобов’язання щодо соціальної відповідальності.

Аргументи проти соц відповідальності:

порушення принципу максимізації прибутку; додаткові витрати на соціальну відповідальність; недостатня звітність широкій громадськості; недостатня кваліфікація у розв’язанні соціальних проблем.

Концепція корпоративної соціальної відповідальності була запропонована Кітом Девісом у 1975 році. Вона охоплює п’ять ключових положень:

1.Соц відповідальність виникає із суспільної влади. Органи влади мають створювати умови і показувати приклади соціальної відповідальності.

2. Бізнес має діяти як двостороння відкрита система: з одного боку, враховувати вплив суспільства, ринкові сигнали, а з іншого - бути відкритим у своїх операціях для громадськості.

3. Соціальні витрати мають бути ретельно обчислені й розглянуті з погляду правомірності їх віднесення до собівартості виготовлення того чи іншого продукту, надання послуг.

4. Соціальні витрати, що розподі-ляються за кожним продуктом, послугою, видом діяльності, в кінцевому підсумку оплачуються споживачем.

5. Ділові організації, як і громадяни, залучаються до відповідальності за розв’язання поточних соціальних проблем, які перебувають за межами звичайних сфер їхньої діяльності.

Це дало змогу сформулювати “залізний закон відповідальності”, згідно з яким у довгостроковій перспективі ті, хто не використовує наявну владу в такому напрямі, що його суспільство розглядає як відповідальний, має тенденцію втратити цю владу.