logo search
Констпект лекций

Протокол № від

Розглянуто та схвалено

на засіданні кафедри

менеджменту

Протокол № 4 від 12.11.2007 р.

зміст

Стор.

  1. Вступ 4-6

  2. Тема 1. Психологія ділового спілкування 7-18

  3. Тема 2. Уміння слухати як необхідна умова ефективного спілкування 19-25

  4. Тема 3. Вербальна комунікація 26-30

  5. Тема 4. Невербальна комунікація 30-43

  6. Тема 5. Етичні проблеми управління та бізнесу 43-47

  7. Тема 6. Діловий етикет: принципи і функції 47-54

  8. Тема 7. Процес ділового спілкування 55-81

  9. Тема 8. Імідж ділової людини 82-87

  10. Бібліографічний список 88-89

Вступ

Програмою навчальної дисципліни «Етика і психологія ділового спілкування» передбачено вивчення теорії, технічних прийомів та етикету ділового спілкування.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Етика і психологія ділового спілкування» є формування системи базових знань та навичок здійснення успішних ділових комунікацій для ефективної організації як своєї особистої діяльності, так і діяльності підлеглого персоналу.

Основними завданнями навчальної дисципліни є формування уявлення про етичні проблеми в управлінні та бізнесі, основні правила і технічні прийоми ділового спілкування; набуття вмінь і навичок щодо долання бар’єрів спілкування, володіння прийомами вербальної і невербальної комунікації.

Предметом навчальної дисципліни є етичні принципи, прийоми й техніки ділового спілкування.

Послідовність вивчення програмного матеріалу є традиційною для навчальної літератури з психології спілкування та питань етикету і обумовлена внутрішньою логікою тем предмета: на матеріалах, які вивчаються спочатку ґрунтується вивчення наступних. Вивчення дисципліни передбачає попереднє опанування знаннями та вміннями з навчальних дисциплін «Психологія і педагогіка», «Українська мова» і є необхідною для сприйняття подальших навчальних дисциплін «Менеджмент», «Організаційна поведінка», ін.

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні знати:

Студенти повинні вміти:

Основними виховними цілями є формування суспільної активності, виховання моральної свідомості та моральних ідеалів, професійної спрямованості особистості, відповідальності, самостійності та дисциплінованості.

Основними цілями розвитку особистості студента, які реалізуються в процесі вивчення дисципліни, є розвиток пізнавальних інтересів, пізнавальної активності, творчих здібностей, професійного мислення, розвиток ділових якостей особистості та вміння реалізовувати свою професійну підготовку.

Основними формами організації навчання є: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота і контрольні заходи.

Основними видами навчальних (аудиторних) занять є: лекція, практичне та індивідуальне заняття, консультація.

Навчальна лекція – це логічно вивершений, науково-обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований засобами наочності. Лекція покликана формувати у студентів основи знань з менеджменту, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів.

Практичне заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, формує вміння та навички їх практичного застосування. Перелік тем і зміст практичних занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни. Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводяться до відома студентів.

Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: набір практичних завдань різної складності для розв'язання їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби.

Студенти згідно з тематичним планом проведення практичних занять самостійно опрацьовують лекційний матеріал та рекомендовану літературу з відповідної теми, виконують домашні завдання.

Індивідуальна робота студентів є однією з форм організації навчального процесу.

Індивідуальні заняття є однією з форм навчання у вищій школі, що має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, розвиток творчих здібностей, актуалізацію мотивів як навчально-пізнавальної, так і наукової та інноваційної діяльності студентів.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучитися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних спеціальностях.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом. Зміст самостійної роботи визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача. Самостійна робота забезпечується всіма навчально-методичними засобами: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій тощо. Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання. Методичне забезпечення самостійної роботи передбачає й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань тощо). Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Підсумкова кількість балів, набрана студентами за виконання завдань з самостійної роботи, є однією з складових поточної успішності студентів з дисципліни і при виставленні загальної кількості балів за поточну успішність додається з балами, одержаними за виконання інших видів поточної навчальної роботи.

Консультації проводяться з метою отримання студентами відповідей на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультації протягом семестру (поточні консультації) та перед контрольним заходом (екзаменаційні) проводяться за графіком деканатів факультетів.

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в академії.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною рейтинговою шкалою, результати якого фіксуються в індивідуальному навчальному плані студента (ІНПС), також за національною шкалою та шкалою ЕСТS.

Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

Оцінювання знань та вмінь студентів академії з навчальної дисципліни здійснюється на підставі результатів поточного і підсумкового контролю знань (заліку).

Опорний конспект з дисципліни «Етика і психологія ділового спілкування» надає мінімум систематизованих знань відповідно до тем навчальної програми.