Організування і проведення ділових нарад
Нарада — організаційна форма спільного обговорення і вирішення керівником разом з підлеглими певних проблем, питань.
У процесі управління організаціями використовують такі види нарад:
а) диктаторська нарада — керівник ознайомлює присутніх зі своїми розпорядженнями, власним поглядом, з постановою чи наказом вищого керівництва. Інколи дозволяє учасникам наради ставити запитання. Обмін думками відсутній;
б) автократична нарада — різновид диктаторської. Керівник кожному ставить запитання і вислуховує відповіді. У такій нараді бере участь небагато працівників. Крім ситуації, коли підлеглому доводиться відповідати на запитання керівника, він поводиться пасивно. Активізація учасника наради, як правило, не передбачає суперечки з керівником;
в) сегрегативна нарада — керівник або працівник за його дорученням виголошує доповідь, потім відбуваються дебати, в яких бере участь кілька учасників за вибором головуючого. Ця нарада є псевдодискусійною (виступ підготовлений заздалегідь). Вона може спричинити розкол колективу, виникнення антипатії до керівника чи до промовців, тому не варто нею зловживати;
г) дискусійна нарада — вільний обмін думками, загальне голосування, прийняття рішення, яке потім підлягає затвердженню керівництвом. Варіантом може бути одноосібне прийняття рішення керівником після осмислення висловленого і запропонованого на нараді;
ґ) вільна нарада — аморфна, без чітко сформульованого порядку денного, а інколи й без головуючого. Метою її є обмін думками; прийняття рішення необов'язкове. Така нарада, як правило, виникає в автомобілі, в кулуарах офіційної наради тощо;
д) проблемна нарада — спрямована на пошук вирішення певної проблеми. Відбувається вона за традиційною схемою: доповідь — запитання — дебати — прийняття рішення. Для вирішення проблем часто використовують метод «мозкової атаки»;
є) інструктивна (інформативна) нарада — передбачає передавання розпоряджень та необхідних даних зверху донизу ієрархічними щаблями управління. Організовують її за необхідності конкретизувати завдання для виконавців, роз'яснити питання, що назріли, встановити терміни виконання доручень;
є) оперативна («диспетчерська», «п'ятихвилинка», «літучка» тощо) нарада — призначена для отримання інформації про стан справ у виробництві (знизу догори за схемою управління). Отримавши необхідні дані, головуючий на місці приймає рішення, надає необхідну допомогу. В організації оперативних нарад важливо чітко визначити їх основну мету, яка може бути інформаційно-пізнавальною (взаємний обмін інформацією між дирекцією і керівниками цехів, підрозділів про рух матеріальних потоків у виробництві), контрольно-регулювальною (виявлення порушень, відхилень і спонукання винних до їх усунення), нормативно-оцінною (підбиття підсумків роботи за добу, визначення передовиків) або творчо-пошуковою (пошук колективних рішень складних та міжвідомчих проблем).
Вибір конкретного виду наради залежить від предмета обговорення, управлінських традицій в організації, уподобань керівника та ін. Як правило, більшість нарад поєднують у собі елементи різних їх видів, бо головна вимога до них — об'єктивний аналіз проблеми, прийняття ефективного рішення, доведення його до виконавців тощо.
Оптимальна тривалість оперативної наради складає 20-40 хвилин.
- Протокол № від
- Тема 1. Психологія ділового спілкування
- 1.1. Сутність понять «спілкування», «ділове спілкування»
- 1.2. Структура спілкування
- Структура спілкування (за Андрєєвою г.М.)
- 1.3. Рівні спілкування
- 1.4. Характеристики ділового спілкування
- 1.5. Техніка і прийоми спілкування
- 1.6. Загальні принципи ефективного спілкування
- 1.7. Особливості сприйняття інформації співрозмовника
- 1.8. Бар’єри спілкування
- Види комунікативних бар'єрів
- Бар’єри спілкування (за Томасом Гордоном)
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 2. Уміння слухати як необхідна умова ефективного спілкування
- 2.1. Уміння слухати та його значення
- 2.2. Сутність понять «чути» і «слухати». Стилі слухання
- Стилі слухання
- 2.3. Сутність поняття «нерефлексивне слухання» та його технічні прийоми
- Ситуації ефективного і неефективного застосування нерефлексивного слухання
- 2.4. Сутність поняття «рефлексивне слухання» та його технічні прийоми
- Сутність рефлексивного слухання
- 2.5. Установка як техніка слухання
- Емпатія – це розуміння любого почуття – гніву, суму, радості, - переживаємого іншою людиною, і відповідне висловлення свого розуміння цих почуттів.
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 3. Вербальна комунікація
- 3.1. Сутність поняття «вербальне спілкування»
- 3.2. Загальні правила мовної комунікації
- 3.3. Прийоми «Ви-підхід», «я-твердження» Суть прийому «Ви-підхід» у порівнянні з прийомом «я-підхід»
- Сутність прийому «я-твердження» (у порівнянні з прийомом «Ви-твердження»)
- 3.4. Уміння ставити запитання: класифікація питань, правила постановки питань, технології використання питань
- Приклади використання «позитивних» і «негативних» питань
- 3.5. Основні види і правила формулювання відповідей
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 4. Невербальна комунікація
- 4.1. Сутність поняття «невербальне спілкування»
- 4.2. Значення мови невербального спілкування для ділових контактів
- Значення мови невербального спілкування
- 4.3. Міміка. Постава і жести
- Жест «нахилена голова». Увага, зацікавленість
- Жести з очками
- 4.4. Правила візуального контакту
- 4.5. Міжособистісний простір
- 4.6. Інтонація і тембр голосу
- 4.7. Інтерпретація невербальних сигналів
- Вияв емоцій
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 5. Етичні проблеми управління та бізнесу
- 5.1. Етичні установки
- 5.2. Діловий протокол
- 5.3. Соціальна відповідальність і економічна етика
- 5.4. Адміністративна етика
- 5.5. Етика бізнесу. Етичні проблеми ділового життя
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 6. Діловий етикет: принципи і функції
- 6.1. Принципи ділового етикету
- 6.2. Загальні правила ділового етикету. Правила ввічливості на роботі
- 6.3. Основні відмінності громадського і бізнес-етикету
- 6.4. Національні особливості ділового етикету та спілкування Етнопсихологічні особливості учасників переговорного процесу. Особливості стилів спілкування
- Національні стилі ділового спілкування
- Контрольні запитання
- Тема 7. Процес ділового спілкування
- 7.1. Загальні особливості процесу ділового спілкування
- 7.2. Підготовчий етап ділового спілкування. Види діяльності на етапі підготовки спілкування та їхня характеристика
- Врахування особистості співрозмовника
- Розробка стратегії й тактики
- 12 Риторичних методів побудови аргументації:
- Підготовка робочого плану комунікації включає:
- 7.3. Виконавчий етап ділового спілкування. Основні фази процесу ділового спілкування та їх характеристика
- Форми постановки мети
- Типи висловлень, які використовуються на фазі коментування:
- 7.4. Підсумковий етап ділового спілкування
- 7.5. Організація і проведення ділових контактів Підготовка і проведення телефонної бесіди за власною ініціативою
- Телефонна розмова, ініційована ззовні
- 12 Правил телефонної розмови
- Організування і проведення ділових нарад
- Нетрадиційні форми нарад
- Публічний виступ. Деякі поради ораторові
- Деякі рекомендації щодо виступів перед аудиторією
- Ділові переговори
- Методи підготовки і ведення переговорів
- Загальні правила поведінки на переговорах
- Тактичні прийоми ведення переговорів
- Співбесіда
- Контрольні запитання
- Тема 8. Імідж ділової людини
- 8.1. Зовнішній вигляд ділової людини
- 8.2. Ділові атрибути: візитні картки, правила їх оформлення та вручення
- Візитні картки: діловий етикет
- 8.3. Вимоги до робочого місця
- 8.4. Формування першого враження
- Контрольні запитання
- Бібліографічний список
- Дніпропетровська державна фінансова академія