Національні стилі ділового спілкування
| Особливості стилю |
Американський стиль | Головна особливість стилю – високий професіоналізм. Під час переговорів американці самостійні, енергійні, ініціативні, відкриті, їм більш імпонує не надто офіційна атмосфера ділового спілкування. Вони врівноважено сприймають ситуації, що виникають на переговорах, динамічно аналізують і гнучко оцінюють їх, зберігаючи при цьому внутрішню рівновагу, хороший настрій, виявляючи почуття гумору. Вони доволі настирливо намагаються реалізувати свої цілі, переслідують власну вигоду. Суттєві їх національно-психологічні особливості – діловитість і практичність у розв’язанні проблем. При формуванні делегації вони керуються передусім критерієм компетентності, професіоналізму кандидатур. Важливе значення надають висвітленню переговорів та їх наслідків у засобах масової інформації.
|
Англійський стиль | Особливості цього стилю зумовлюють парадокси англійського характеру, до яких зараховують поєднання конформізму та індивідуалізму, ексцентричності й логічності, привітності й замкненості, відчуженості й співчутливості, простоти й снобізму. Англійцям властивий високий практицизм. Будь-які переговори вони розглядають з точки зору практичного застосування їх конкретних результатів. На переговорах поводяться привітно, порядно, без натяку на фамільярність. Англійці вважають, що успіх на переговорах залежить від позиції партнера, від обопільного намагання знайти найкраще рішення. Саме тому скрупульозно, прагматично готують їх. Їм властиві гнучкість, уважне ставлення до ініціативи протилежної сторони. В житті англійців особливу роль відіграють традиції, які впливають на їх участь у будь-яких справах, у тому числі й у спілкуванні.
|
Японський стиль | Стрижневими елементами японського стилю ділового спілкування є пунктуальність, точність, обов’язковість, етичний прагматизм, ввічливість. Японцям характерна повага до традицій, поклоніння перед авторитетом, підкорення слабкого сильному, конформізм, внутрішня самодисципліна, стійкість до труднощів, розуміння гордості та гідності як стимулів людської поведінки, почуття етнічної винятковості, колективізм, стійкість соціальних зв’язків, відносна свобода у виборі засобів і способів досягнення мети, готовність до їх удосконалення. На переговорах японці приділяють багато уваги розвитку особистих стосунків з партнерами. Вони нерідко намагаються детально обговорити проблему під час неофіційних зустрічей. Не шкодують часу і для узгодження конкретних положень. Водночас можуть і не виявляти активності у спілкуванні, якщо предмет розмови не стосується обговорюваної проблеми.
|
Французький стиль | Суттєвою особливістю цього стилю є динамізм, гнучкість, інтелектуальність, висока емоційність, що іноді межує з категоричністю, поєднані з тверезим розрахунком і прагматизмом. Традиційно відзначають оптимізм, життєрадісність, комунікабельність, відвертість, чутливість французів. До їх національних особливостей зараховують також високу культуру мислення, любов до радощів життя, гострий розум, дотепність, винахідливість, емоційне ставлення до всього національного. На переговорах французи незалежні й водночас не завжди самостійні у прийнятті остаточного рішення. Велику увагу приділяють попередньому етапу переговорів, намагаються обговорити все заздалегідь. Проте їх поведінка може змінитися під впливом обставин, що складаються на переговорах. Принциповим питанням для них може бути мова переговорів (як правило, надають перевагу французькій мові). Під час спілкування люб’язні, ввічливі, дотепні. Іноді у своїй поведінці схильні до крайнощів.
|
Німецький стиль | Особливостями цього стилю є практичність, педантизм, логічна послідовність, емоційна стриманість. Ці особливості є похідними від національних якостей німців, серед яких найчастіше відзначають охайність, передбачливість, точність, пунктуальність, працелюбність, сумлінність. На переговорах вони педантичні, послідовно обговорюють кожну деталь. Ретельно виробляють свою позицію ще до переговорного процесу. Передусім вони вступають у ті переговори, в яких, на їх погляд, можливо досягти очікуваного результату. В умінні прогнозувати і планувати свої дії їм немає рівних.
|
Китайський стиль | Характерними ознаками китайського ділового стилю спілкування є практицизм, шанування своїх національних традицій, ввічливість, стриманість, уважне ставлення до партнера, уміння використати у своїх цілях його сильні та слабкі сторони. Китайців характеризують дисциплінованість, залежність індивіда від групи, згуртованість на основі чіткого розподілу ролей, витримка, терпимість, співчуття й співпереживання у міжособистісних відносинах. Для китайців важливо, щоб їх спілкування відповідало таким основним вимогам: тема розмови має бути цікавою, адекватною часу і реальній комунікативній обстановці, містити якомога більше тотожних і менше суперечливих моментів. Для них важливе дотримання процедурно-смислових етапів, зокрема попереднє уточнення позицій, їх обговорення, підбиття підсумків. На попередньому етапі китайці звертають особливу увагу на зовнішній вигляд, манеру поведінки партнерів, виокремлюють людей з більш високим статусом і тих, що симпатизують їм. Саме завдяки цим людям вони намагаються впливати на позицію протилежної сторони. Особливістю китайських делегацій є велика кількість експертів. У процесі переговорів китайці не поспішають відкривати свою позицію, охоче вислуховують протилежну сторону і тільки після того, як оцінять її можливості, розкривають свої інтереси та аргументи. При цьому вони вміло використовують у власних цілях помилки партнерів.
|
Арабський стиль | Важливим елементом на переговорах для арабів є встановлення довіри між партнерами. Вони звикли орієнтуватися на минуле, традиції. Перш ніж приймати рішення, намагаються попередньо вивчити деталі проблем, що обговорюються на переговорах. Для єгипетського стилю спілкування як одного з арабських характерне почуття національної гордості, продовження історичних традицій, а також адміністративні правила поведінки. На переговорах єгиптяни небайдужі до питань, пов’язаних з національною незалежністю. Серед усіх форм і типів взаємодії перевагу надають торгу.
|
- Протокол № від
- Тема 1. Психологія ділового спілкування
- 1.1. Сутність понять «спілкування», «ділове спілкування»
- 1.2. Структура спілкування
- Структура спілкування (за Андрєєвою г.М.)
- 1.3. Рівні спілкування
- 1.4. Характеристики ділового спілкування
- 1.5. Техніка і прийоми спілкування
- 1.6. Загальні принципи ефективного спілкування
- 1.7. Особливості сприйняття інформації співрозмовника
- 1.8. Бар’єри спілкування
- Види комунікативних бар'єрів
- Бар’єри спілкування (за Томасом Гордоном)
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 2. Уміння слухати як необхідна умова ефективного спілкування
- 2.1. Уміння слухати та його значення
- 2.2. Сутність понять «чути» і «слухати». Стилі слухання
- Стилі слухання
- 2.3. Сутність поняття «нерефлексивне слухання» та його технічні прийоми
- Ситуації ефективного і неефективного застосування нерефлексивного слухання
- 2.4. Сутність поняття «рефлексивне слухання» та його технічні прийоми
- Сутність рефлексивного слухання
- 2.5. Установка як техніка слухання
- Емпатія – це розуміння любого почуття – гніву, суму, радості, - переживаємого іншою людиною, і відповідне висловлення свого розуміння цих почуттів.
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 3. Вербальна комунікація
- 3.1. Сутність поняття «вербальне спілкування»
- 3.2. Загальні правила мовної комунікації
- 3.3. Прийоми «Ви-підхід», «я-твердження» Суть прийому «Ви-підхід» у порівнянні з прийомом «я-підхід»
- Сутність прийому «я-твердження» (у порівнянні з прийомом «Ви-твердження»)
- 3.4. Уміння ставити запитання: класифікація питань, правила постановки питань, технології використання питань
- Приклади використання «позитивних» і «негативних» питань
- 3.5. Основні види і правила формулювання відповідей
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 4. Невербальна комунікація
- 4.1. Сутність поняття «невербальне спілкування»
- 4.2. Значення мови невербального спілкування для ділових контактів
- Значення мови невербального спілкування
- 4.3. Міміка. Постава і жести
- Жест «нахилена голова». Увага, зацікавленість
- Жести з очками
- 4.4. Правила візуального контакту
- 4.5. Міжособистісний простір
- 4.6. Інтонація і тембр голосу
- 4.7. Інтерпретація невербальних сигналів
- Вияв емоцій
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 5. Етичні проблеми управління та бізнесу
- 5.1. Етичні установки
- 5.2. Діловий протокол
- 5.3. Соціальна відповідальність і економічна етика
- 5.4. Адміністративна етика
- 5.5. Етика бізнесу. Етичні проблеми ділового життя
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 6. Діловий етикет: принципи і функції
- 6.1. Принципи ділового етикету
- 6.2. Загальні правила ділового етикету. Правила ввічливості на роботі
- 6.3. Основні відмінності громадського і бізнес-етикету
- 6.4. Національні особливості ділового етикету та спілкування Етнопсихологічні особливості учасників переговорного процесу. Особливості стилів спілкування
- Національні стилі ділового спілкування
- Контрольні запитання
- Тема 7. Процес ділового спілкування
- 7.1. Загальні особливості процесу ділового спілкування
- 7.2. Підготовчий етап ділового спілкування. Види діяльності на етапі підготовки спілкування та їхня характеристика
- Врахування особистості співрозмовника
- Розробка стратегії й тактики
- 12 Риторичних методів побудови аргументації:
- Підготовка робочого плану комунікації включає:
- 7.3. Виконавчий етап ділового спілкування. Основні фази процесу ділового спілкування та їх характеристика
- Форми постановки мети
- Типи висловлень, які використовуються на фазі коментування:
- 7.4. Підсумковий етап ділового спілкування
- 7.5. Організація і проведення ділових контактів Підготовка і проведення телефонної бесіди за власною ініціативою
- Телефонна розмова, ініційована ззовні
- 12 Правил телефонної розмови
- Організування і проведення ділових нарад
- Нетрадиційні форми нарад
- Публічний виступ. Деякі поради ораторові
- Деякі рекомендації щодо виступів перед аудиторією
- Ділові переговори
- Методи підготовки і ведення переговорів
- Загальні правила поведінки на переговорах
- Тактичні прийоми ведення переговорів
- Співбесіда
- Контрольні запитання
- Тема 8. Імідж ділової людини
- 8.1. Зовнішній вигляд ділової людини
- 8.2. Ділові атрибути: візитні картки, правила їх оформлення та вручення
- Візитні картки: діловий етикет
- 8.3. Вимоги до робочого місця
- 8.4. Формування першого враження
- Контрольні запитання
- Бібліографічний список
- Дніпропетровська державна фінансова академія