26.Моральна потреба і моральна діяльність.
Основна рушійна сила, що спонукає людину до моральної діяльності, — це моральні потреби, які виявляють моральне обличчя особи у ставленні її до дійсності і самої себе, міру її самовимогливості.
Моральні потреби — поняття, яке відтворює позитивне громадське оцінення індивідуальних запитів особистості; суспільно (зокрема морально) санкціонована міра потреб, що стосується як їх складу, рівня, так і способів задоволення. Вони функціонують як своєрідний пусковий механізм у боротьбі добра і зла, що й робить їх актуальним об'єктом моральної діяльності.
Моральна потреба – найвища ступінь моральної свідомості соціального працівника, яка характеризується наявністю моральної потреби у дотриманні вимог професійної етики. Коли дотримання вимог професійної етики стає внутрішньою потребою людини, вона відповідно до етичних принципів організує всі свої вольові та емоційні якості, спрямовує зусилля на вирішення етично складних проблем саме з точки зору моральності. У цьому випадку дотримання вимог професійної етики стає стійкою якістю особистості, значним фактором, що мобілізує її для організації своєї поведінки і діяльності, справою обов´язку та совісті, честі й гідності. Моральні потреби – це потреби спілкування з іншими людьми за встановленими (прийнятими) правилами поведінки. Мораль завжди носить соціально-груповий характер: мораль сім'ї, мораль соціальної групи, класова мораль.
Моральної діяльності у чистому виглядів не існує, оскільки мораль присутня, пронизує усі сфери життя, усі види діяльності людини. Будь-яка дія чи відсутність її — це вчинок, що вбирає у себе роботу свідомості (почуттєві, мисленні, вольові компоненти) й об'єктивацію її у результаті. Діяльність, лінія поведінки людини складається з окремих вчинків, які характеризуються наявністю мотивів і мети, заради яких вони здійснюються. Моральна діяльність – особлива сфера діяльності, що має предметно-змістову визначеність і специфіку. Вона становить значущість будь-якої діяльності, оскільки на неї поширюються моральні вимоги. Моральна діяльність – єдність моральної свідомості і практичної діяльності. Моральна діяльність і моральна свідомість взаємно породжуються і взаємно зумовлюються, існуючи одна завдяки іншій. Моральна діяльність проявляється через вчинки.
- 1. Актуальність дослідження етики в сучасному українському суспільстві.
- 2. Пердмет і структура етики
- 3.Коло проблем дослідження етики
- 4.Завдання етики як науки
- 5.Функції етики
- 6. Етика як вчення про мораль
- 7. Етичні вчення Стародавнього Єгипту та Месопотамії.
- 8.Давньоіндійські етичні вчення.
- 9. Етичні вчення Стародавнього Китаю.
- 10. Етичні погляди Сократа.
- Учение ф.Ницше
- 26.Моральна потреба і моральна діяльність.
- 27. Структура та функції моралі.
- 28. Політика й етика як чинники моральної регуляції суспільного життя.
- 29. Мораль і право як чинники інституційної й позаінституційної регуляції суспільного життя.
- 30. Моральна свідомість і її структура.
- 31. Поняття моральної свідомості, моральні мотиви.
- 32. Моральні цінності і святині.
- 33. Добро як основа морального життя. Альтруїзм.
- 34. Природа зла і відношення до нього.
- 35. Свобода дії, свобода вибору та свобода волі як форми моральної діяльності.
- 36. Моральний вибір і вчинок.
- 37. Сенс життя і моральність.
- 38. Культурно-історичний аспект проблеми життя-смерть.
- 40. Що таке категорії моральної свідомості?
- 41.Моральний обов’язок
- 2. Професійний і моральний обов'язок
- 43. Щастя, як моральна повнота буття
- 44. Поняття честь і гідність
- 45. Совість як стимулятор морального вдосконалення
- 46.Сором як показник моральної культури
- 61. Естетика як наука
- 62.Особливість сучасного естетичного знання
- 63.Структура та ф-ї естетики
- 64.Суть взаємодії етики і естетики
- 65.Суть естетичного
- 66. Сократ, Платон про сутність прекрасного.
- 67. Діалектика прекрасного і потворного
- 68. Історичні періоди розвитку естетики
- 69.. Ґенеза укр.. Естет. Думки
- 70. Розмаїття естетичних напрямів в Україні в хх ст.
- 71. Специфіка і система естетичних категорій.
- 72. Прекрасне, його функції та модифікації.
- 73. Потворне: сутність і його особливості в сучасних умовах.
- 74. Трагічне: сутність і форми вияву у мистецтві і житті.
- 75. Величне і низьке.
- 76. Сутність і модифікації комічного.
- 77. Калокагатія як синтез істини, добра і краси.
- 78. Катарсис: античне і сучасне трактування.
- 79. Природа естетичної діяльності.
- 80. Структура естетичної свідомості
- 81.Естетичне почуття і естетичне переживання
- 82.Естетична потреба як імпульс естетичної активності і основа естетичного відношення.
- 83.Естетичний ідеал
- 84.Естетичний смак
- 85.Естетичні погляди і теорії
- Тенденції розвитку сучасного мистецтва: модернізм і постмодернізм.
- Соціально-естетична природа мистецтва.
- Динаміка сучасних видів і жанрів мистецтва.
- Функції мистецтва. Провідна роль естетичної функції.
- Соціально-естетичний підхід у вивченні художньої культури. Соціологія мистецтва.
- Система «художнє виробництво – художня потреба – художнє споживання» як основа розвитку мистецтва.
- 92. Соціально-художня реальність та її особливості в Україні
- 93. Поняття мистецтва
- 94. Роль мистецтва у поступі суспільства і у вихованні.
- 95. Національна програма естетичного виховання в Україні, її роль у формуванні національно-культурної ідентичності.
- 96.Сутність взаємодії етики та естетики.
- 97.Сократ, Платон про сутність прекрасного.
- 98.Діалектика прекрасного та потворного
- 99. Концепція і.Канта про прекрасне і піднесене
- 100. Категорія героїчного в усній народній поетичній творчості.
- 101. Категорія трагічного в художній літературі.
- 102. Сарказм як форма комічного.
- 103. Основи естетичної проблематики у філософії Античності.
- 104. Естетичні ідеї Середньовіччя та Відродження.
- 105. Осмислення мистецтва в основних художньо-естетичних течіях 17-19 ст.
- 106. Класична філософська естетика
- 107. Естетичні теорії хх ст.
- 108. Поняття художнього образу.
- 109. Роль критики у мистецтві.
- 110. Форми комічного у мистецтві.
- 111. Сутність трагічного конфлікту.
- 112. Сутність уявлень про мім етичну природу мистецтва.
- 113. Гармонія та міра як естетичні категорії.
- 114. Метод і стиль у мистецтві.