111. Сутність трагічного конфлікту.
За часів Середньовіччя джерелом трагічного вважали божеську волю, за якою людина або вільно йде слідом, або, роблячи власний вибір, протистоїть. Найбільш повно цей конфлікт і тип трагічного героя втілився в образі Христа. У Середньовіччі трагічне означає мученицьке, його логіка така: утішся, бо бувають страждання гірші, а муки більш тяжкі у людей, які менш, ніж ти, заслуговують на це. Така воля Бога. Під спудом трагедії жила обіцянка потойбічної справедливості. Утішання земне (не ти один страждаєш) посилюється утіхою небесною (на тім світі ти не будеш страждати, бо тобі відплатиться по заслузі).
Починаючи з Нового часу, трагічний конфлікт набирає сили й значення зіткнення у свідомості людини власних цінностей та цінностей суспільства. Необхідність пізнається як створені суспільством соціальні умови. Народжується новий тип трагічного героя (Гамлет, Дон Кіхот, Фауст) -- творець особистого життя, його співавтор разом з життєвими обставинами.
Головний пафос трагічного -- подолання меж людської несвободи та ствердження вищих ідеалів. Тому трагічне -- це ствердження прекрасного.
У мистецтві ще за античних часів Арістотелем була сформульована мета трагічного -- катарсис: почуття, що зображені у трагедії, очищають почуття глядача, читача, слухача тощо. Як алмаз можна відшліфувати тільки алмазом, бо це найтвердіша речовина на Землі, так і почуття можна шліфувати лише почуттям, бо це найтонша, найтендітніша річ у всесвіті. У цьому виявляється зв'язок між піднесеним та трагічним: піднесене відроджує у відповідь високі почуття.
Таким чином, трагічне розкриває загибель або тяжкі страждання особистості, незамінність її втрати; безсмертні суспільні цінні започаткування, що закладені у неповторній індивідуальності, та її продовження у житті людства; вищі проблеми буття; суспільний сенс життя людини, активність трагічного характеру стосовно умов; філософськи усвідомлений стан світу; історично нерозв'язані протиріччя: трагічне, втілене у мистецтві, плідно діє на людей у плані очищення та піднесення їх почуттів.
- 1. Актуальність дослідження етики в сучасному українському суспільстві.
- 2. Пердмет і структура етики
- 3.Коло проблем дослідження етики
- 4.Завдання етики як науки
- 5.Функції етики
- 6. Етика як вчення про мораль
- 7. Етичні вчення Стародавнього Єгипту та Месопотамії.
- 8.Давньоіндійські етичні вчення.
- 9. Етичні вчення Стародавнього Китаю.
- 10. Етичні погляди Сократа.
- Учение ф.Ницше
- 26.Моральна потреба і моральна діяльність.
- 27. Структура та функції моралі.
- 28. Політика й етика як чинники моральної регуляції суспільного життя.
- 29. Мораль і право як чинники інституційної й позаінституційної регуляції суспільного життя.
- 30. Моральна свідомість і її структура.
- 31. Поняття моральної свідомості, моральні мотиви.
- 32. Моральні цінності і святині.
- 33. Добро як основа морального життя. Альтруїзм.
- 34. Природа зла і відношення до нього.
- 35. Свобода дії, свобода вибору та свобода волі як форми моральної діяльності.
- 36. Моральний вибір і вчинок.
- 37. Сенс життя і моральність.
- 38. Культурно-історичний аспект проблеми життя-смерть.
- 40. Що таке категорії моральної свідомості?
- 41.Моральний обов’язок
- 2. Професійний і моральний обов'язок
- 43. Щастя, як моральна повнота буття
- 44. Поняття честь і гідність
- 45. Совість як стимулятор морального вдосконалення
- 46.Сором як показник моральної культури
- 61. Естетика як наука
- 62.Особливість сучасного естетичного знання
- 63.Структура та ф-ї естетики
- 64.Суть взаємодії етики і естетики
- 65.Суть естетичного
- 66. Сократ, Платон про сутність прекрасного.
- 67. Діалектика прекрасного і потворного
- 68. Історичні періоди розвитку естетики
- 69.. Ґенеза укр.. Естет. Думки
- 70. Розмаїття естетичних напрямів в Україні в хх ст.
- 71. Специфіка і система естетичних категорій.
- 72. Прекрасне, його функції та модифікації.
- 73. Потворне: сутність і його особливості в сучасних умовах.
- 74. Трагічне: сутність і форми вияву у мистецтві і житті.
- 75. Величне і низьке.
- 76. Сутність і модифікації комічного.
- 77. Калокагатія як синтез істини, добра і краси.
- 78. Катарсис: античне і сучасне трактування.
- 79. Природа естетичної діяльності.
- 80. Структура естетичної свідомості
- 81.Естетичне почуття і естетичне переживання
- 82.Естетична потреба як імпульс естетичної активності і основа естетичного відношення.
- 83.Естетичний ідеал
- 84.Естетичний смак
- 85.Естетичні погляди і теорії
- Тенденції розвитку сучасного мистецтва: модернізм і постмодернізм.
- Соціально-естетична природа мистецтва.
- Динаміка сучасних видів і жанрів мистецтва.
- Функції мистецтва. Провідна роль естетичної функції.
- Соціально-естетичний підхід у вивченні художньої культури. Соціологія мистецтва.
- Система «художнє виробництво – художня потреба – художнє споживання» як основа розвитку мистецтва.
- 92. Соціально-художня реальність та її особливості в Україні
- 93. Поняття мистецтва
- 94. Роль мистецтва у поступі суспільства і у вихованні.
- 95. Національна програма естетичного виховання в Україні, її роль у формуванні національно-культурної ідентичності.
- 96.Сутність взаємодії етики та естетики.
- 97.Сократ, Платон про сутність прекрасного.
- 98.Діалектика прекрасного та потворного
- 99. Концепція і.Канта про прекрасне і піднесене
- 100. Категорія героїчного в усній народній поетичній творчості.
- 101. Категорія трагічного в художній літературі.
- 102. Сарказм як форма комічного.
- 103. Основи естетичної проблематики у філософії Античності.
- 104. Естетичні ідеї Середньовіччя та Відродження.
- 105. Осмислення мистецтва в основних художньо-естетичних течіях 17-19 ст.
- 106. Класична філософська естетика
- 107. Естетичні теорії хх ст.
- 108. Поняття художнього образу.
- 109. Роль критики у мистецтві.
- 110. Форми комічного у мистецтві.
- 111. Сутність трагічного конфлікту.
- 112. Сутність уявлень про мім етичну природу мистецтва.
- 113. Гармонія та міра як естетичні категорії.
- 114. Метод і стиль у мистецтві.