100. Категорія героїчного в усній народній поетичній творчості.
трансформувалась згодом в проблему героїчного. У XVIII ст. спроби науково підійти до вивчення світової історії викликали необхідність пояснити героїзм, його місце і роль в історії людства. Хоч перші уявлення про героїзм сформувалися ще в грецькій міфології, проте за античною традицією вважалося, що вік героїв минув. І тільки в добу Відродження, а потім й упродовж всього Нового часу, аж до Великої французької революції, героїчний ідеал знову почав надихати найдійовіших представників цього революційного періоду. Образ «героїчного ентузіаста», повного пристрасті і мужності в боротьбі за утвердження розуму, змалював Джордано Бруно у творі «Про героїчний ентузіазм». В своєму баченні сутності героїчного ідеалу Д.Бруно виступив проти християнського розуміння богонатхненності героя, згідно з яким великі дії людей є проявом волі Божої. Такого героя Д.Бруно порівнює із знаряддям або посудиною, до якої, як до порожньої кімнати, входить божественна свідомість і дух. Такому героєві він протиставляє ідеал людини, яка має природний світлий і ясний дух, керується пориваннями до істини і справедливості, запалює світло розуму і йде далі, ніж звичайні люди.
Героїчний вчинок, героїчний ентузіазм ґрунтуються на ясному розумінні необхідності саме такої форми поведінки. Це не руйнування гармонії сил пізнання і бажань, а розумний порив, що йде слідом за розумовим сприйняттям доброго і красивого. Ця концепція героїчного широко використовувалась ідеологами новонародженої буржуазії.
Детальніший соціологічний аналіз явищ героїзму дав відомий італійський філософ Д.Віко у творі «Основи нової науки про загальну природу націй». Викладаючи свою теорію історичного коловороту, він наголошував, що героїзм притаманний лише початковим етапам розвитку людської цивілізації – «віку героїв». Він вважав, що кожен народ проходить три основні стадії – теократичну, аристократичну і демократичну. Першій стадії відповідає «вік богів», тобто коли люди пов'язують свою історію з міфологією, уявляючи, що вони живуть під управлінням богів. Третя, демократична стадія, є «віком людей». Між «віком богів» і «віком людей» знаходиться «вік героїв», що характеризується пануванням «аристократичних республік», в яких царюють герої.
- 1. Актуальність дослідження етики в сучасному українському суспільстві.
- 2. Пердмет і структура етики
- 3.Коло проблем дослідження етики
- 4.Завдання етики як науки
- 5.Функції етики
- 6. Етика як вчення про мораль
- 7. Етичні вчення Стародавнього Єгипту та Месопотамії.
- 8.Давньоіндійські етичні вчення.
- 9. Етичні вчення Стародавнього Китаю.
- 10. Етичні погляди Сократа.
- Учение ф.Ницше
- 26.Моральна потреба і моральна діяльність.
- 27. Структура та функції моралі.
- 28. Політика й етика як чинники моральної регуляції суспільного життя.
- 29. Мораль і право як чинники інституційної й позаінституційної регуляції суспільного життя.
- 30. Моральна свідомість і її структура.
- 31. Поняття моральної свідомості, моральні мотиви.
- 32. Моральні цінності і святині.
- 33. Добро як основа морального життя. Альтруїзм.
- 34. Природа зла і відношення до нього.
- 35. Свобода дії, свобода вибору та свобода волі як форми моральної діяльності.
- 36. Моральний вибір і вчинок.
- 37. Сенс життя і моральність.
- 38. Культурно-історичний аспект проблеми життя-смерть.
- 40. Що таке категорії моральної свідомості?
- 41.Моральний обов’язок
- 2. Професійний і моральний обов'язок
- 43. Щастя, як моральна повнота буття
- 44. Поняття честь і гідність
- 45. Совість як стимулятор морального вдосконалення
- 46.Сором як показник моральної культури
- 61. Естетика як наука
- 62.Особливість сучасного естетичного знання
- 63.Структура та ф-ї естетики
- 64.Суть взаємодії етики і естетики
- 65.Суть естетичного
- 66. Сократ, Платон про сутність прекрасного.
- 67. Діалектика прекрасного і потворного
- 68. Історичні періоди розвитку естетики
- 69.. Ґенеза укр.. Естет. Думки
- 70. Розмаїття естетичних напрямів в Україні в хх ст.
- 71. Специфіка і система естетичних категорій.
- 72. Прекрасне, його функції та модифікації.
- 73. Потворне: сутність і його особливості в сучасних умовах.
- 74. Трагічне: сутність і форми вияву у мистецтві і житті.
- 75. Величне і низьке.
- 76. Сутність і модифікації комічного.
- 77. Калокагатія як синтез істини, добра і краси.
- 78. Катарсис: античне і сучасне трактування.
- 79. Природа естетичної діяльності.
- 80. Структура естетичної свідомості
- 81.Естетичне почуття і естетичне переживання
- 82.Естетична потреба як імпульс естетичної активності і основа естетичного відношення.
- 83.Естетичний ідеал
- 84.Естетичний смак
- 85.Естетичні погляди і теорії
- Тенденції розвитку сучасного мистецтва: модернізм і постмодернізм.
- Соціально-естетична природа мистецтва.
- Динаміка сучасних видів і жанрів мистецтва.
- Функції мистецтва. Провідна роль естетичної функції.
- Соціально-естетичний підхід у вивченні художньої культури. Соціологія мистецтва.
- Система «художнє виробництво – художня потреба – художнє споживання» як основа розвитку мистецтва.
- 92. Соціально-художня реальність та її особливості в Україні
- 93. Поняття мистецтва
- 94. Роль мистецтва у поступі суспільства і у вихованні.
- 95. Національна програма естетичного виховання в Україні, її роль у формуванні національно-культурної ідентичності.
- 96.Сутність взаємодії етики та естетики.
- 97.Сократ, Платон про сутність прекрасного.
- 98.Діалектика прекрасного та потворного
- 99. Концепція і.Канта про прекрасне і піднесене
- 100. Категорія героїчного в усній народній поетичній творчості.
- 101. Категорія трагічного в художній літературі.
- 102. Сарказм як форма комічного.
- 103. Основи естетичної проблематики у філософії Античності.
- 104. Естетичні ідеї Середньовіччя та Відродження.
- 105. Осмислення мистецтва в основних художньо-естетичних течіях 17-19 ст.
- 106. Класична філософська естетика
- 107. Естетичні теорії хх ст.
- 108. Поняття художнього образу.
- 109. Роль критики у мистецтві.
- 110. Форми комічного у мистецтві.
- 111. Сутність трагічного конфлікту.
- 112. Сутність уявлень про мім етичну природу мистецтва.
- 113. Гармонія та міра як естетичні категорії.
- 114. Метод і стиль у мистецтві.