6. Етика як вчення про мораль
Етика — наука про мораль: її природу, сутність, специфіку, роль і місце в розвитку людини. Вона вивчає особливу сферу людської діяльності, її закономірності та прояви в історичній практиці людей, у моральних поглядах, у структурі моральної свідомості. Мораль являється предметом етики. Етика виникає в лоні філософії й існує по дійсний час як філософське навчання і філософська навчальна дисципліна. Засновником етики визнається великий давньогрецький філософ Сократ (469-399 до н.е.). Найбільшими етиками в історії людства були Платон (428-328 до н.е.), Аристотель (384-322 до н.е.), Сенека (4 до н.е. – 65 н.е.), Марко Аврелий (121 – 180), Августин Блаженний (354 – 430).
Етика визначається як наука, в якій осмислюються, узагальнюються, систематизуються історичні форми моральності, формуються етичні доктрини, теорії, що пояснюють природу, функції моральності, закономірності її розвитку. Отже, етика звернена до складного світу людини, її родової суспільної сутності, котра реалізується в моральній діяльності живих, конкретних, цілісних індивідів.
При вивченні внутрішніх, глибинних процесів морального розвитку людини етика виступає в союзі з психологією, розкриваючи своєрідність моральних почуттів, моральної свідомості, механізм її виникнення та реалізації в життєдіяльності людей. Разом із тим буде помилкою гадати, що здобуті знання — результат дзеркального відбиття безпристрасно спостережуваних процесів. Етичний аналіз є пізнанням «невловимого», що не піддається кількісному вимірові. Цей аналіз не виявляється безпосередньо в предметно (речево) відчутному продукті, є результатом духовного, морального відношення. Предмет, мотиви, способи здійснення й результат цього аналізу становлять галузь духовної діяльності людей. Етичні знання й процес осмислення моральності передбачають розуміння останньої. Досягти розуміння своєрідності моральності через узагальнення кількісних, зовнішніх, предметно виражених проявів не можна. Почуття любові, сорому, гідності, обов'язку відкриваються розумінню лише в контексті моральних відносин, що породили їх, і як переживання закріплені наукою в понятті «співпереживання».
- 1. Актуальність дослідження етики в сучасному українському суспільстві.
- 2. Пердмет і структура етики
- 3.Коло проблем дослідження етики
- 4.Завдання етики як науки
- 5.Функції етики
- 6. Етика як вчення про мораль
- 7. Етичні вчення Стародавнього Єгипту та Месопотамії.
- 8.Давньоіндійські етичні вчення.
- 9. Етичні вчення Стародавнього Китаю.
- 10. Етичні погляди Сократа.
- Учение ф.Ницше
- 26.Моральна потреба і моральна діяльність.
- 27. Структура та функції моралі.
- 28. Політика й етика як чинники моральної регуляції суспільного життя.
- 29. Мораль і право як чинники інституційної й позаінституційної регуляції суспільного життя.
- 30. Моральна свідомість і її структура.
- 31. Поняття моральної свідомості, моральні мотиви.
- 32. Моральні цінності і святині.
- 33. Добро як основа морального життя. Альтруїзм.
- 34. Природа зла і відношення до нього.
- 35. Свобода дії, свобода вибору та свобода волі як форми моральної діяльності.
- 36. Моральний вибір і вчинок.
- 37. Сенс життя і моральність.
- 38. Культурно-історичний аспект проблеми життя-смерть.
- 40. Що таке категорії моральної свідомості?
- 41.Моральний обов’язок
- 2. Професійний і моральний обов'язок
- 43. Щастя, як моральна повнота буття
- 44. Поняття честь і гідність
- 45. Совість як стимулятор морального вдосконалення
- 46.Сором як показник моральної культури
- 61. Естетика як наука
- 62.Особливість сучасного естетичного знання
- 63.Структура та ф-ї естетики
- 64.Суть взаємодії етики і естетики
- 65.Суть естетичного
- 66. Сократ, Платон про сутність прекрасного.
- 67. Діалектика прекрасного і потворного
- 68. Історичні періоди розвитку естетики
- 69.. Ґенеза укр.. Естет. Думки
- 70. Розмаїття естетичних напрямів в Україні в хх ст.
- 71. Специфіка і система естетичних категорій.
- 72. Прекрасне, його функції та модифікації.
- 73. Потворне: сутність і його особливості в сучасних умовах.
- 74. Трагічне: сутність і форми вияву у мистецтві і житті.
- 75. Величне і низьке.
- 76. Сутність і модифікації комічного.
- 77. Калокагатія як синтез істини, добра і краси.
- 78. Катарсис: античне і сучасне трактування.
- 79. Природа естетичної діяльності.
- 80. Структура естетичної свідомості
- 81.Естетичне почуття і естетичне переживання
- 82.Естетична потреба як імпульс естетичної активності і основа естетичного відношення.
- 83.Естетичний ідеал
- 84.Естетичний смак
- 85.Естетичні погляди і теорії
- Тенденції розвитку сучасного мистецтва: модернізм і постмодернізм.
- Соціально-естетична природа мистецтва.
- Динаміка сучасних видів і жанрів мистецтва.
- Функції мистецтва. Провідна роль естетичної функції.
- Соціально-естетичний підхід у вивченні художньої культури. Соціологія мистецтва.
- Система «художнє виробництво – художня потреба – художнє споживання» як основа розвитку мистецтва.
- 92. Соціально-художня реальність та її особливості в Україні
- 93. Поняття мистецтва
- 94. Роль мистецтва у поступі суспільства і у вихованні.
- 95. Національна програма естетичного виховання в Україні, її роль у формуванні національно-культурної ідентичності.
- 96.Сутність взаємодії етики та естетики.
- 97.Сократ, Платон про сутність прекрасного.
- 98.Діалектика прекрасного та потворного
- 99. Концепція і.Канта про прекрасне і піднесене
- 100. Категорія героїчного в усній народній поетичній творчості.
- 101. Категорія трагічного в художній літературі.
- 102. Сарказм як форма комічного.
- 103. Основи естетичної проблематики у філософії Античності.
- 104. Естетичні ідеї Середньовіччя та Відродження.
- 105. Осмислення мистецтва в основних художньо-естетичних течіях 17-19 ст.
- 106. Класична філософська естетика
- 107. Естетичні теорії хх ст.
- 108. Поняття художнього образу.
- 109. Роль критики у мистецтві.
- 110. Форми комічного у мистецтві.
- 111. Сутність трагічного конфлікту.
- 112. Сутність уявлень про мім етичну природу мистецтва.
- 113. Гармонія та міра як естетичні категорії.
- 114. Метод і стиль у мистецтві.