Підготовка робочого плану комунікації включає:

• Продумування структури й послідовності викладу аргументів.

• Формулювання питань, які будуть задаватися співрозмовникові.

• Розробка початкової й завершальної фаз ділової комунікації.

• Розробка варіантів дій на той випадок, якщо хід комунікації складеться інакше.

• Репетиція майбутньої зустрічі (уявної, усної у формі монологу або з колегою) – передбачає відповіді на питання:

• Які питання я буду ставити співрозмовникові?

• Які питання може задати мені співрозмовник?

• Як я буду поводитися, якщо мій співрозмовник:

1. у всьому погодиться зі мною?

2. рішуче заперечить або навіть перейде на підвищений тон?

3. не відреагує на мої доводи?

4. висловить недовіру до моїх слів, думок?

5. спробує сховати свою недовіру?

Спосіб домовленості про час та місце передбачуваної комунікації залежить від міжособистісних позицій сторін, що домовляються і від стратегічних установок. Варіанти:

а) «приставка зверху» - реалізується повідомленням типу: «Іван Іванович, я чекаю Вас о 16.00 у себе в кабінеті»;

б) «приставка знизу» - полягає в питанні: «Іван Іванович, мені хотілося б з Вами порадитися, куди й коли мені під'їхати?»;

в) «приставка на рівних»: «Іван Іванович, нам потрібно поговорити про.... Якщо Ви не заперечуєте, давайте погодимо місце й час нашої бесіди».