Динаміка сучасних видів і жанрів мистецтва.
Мистецтво в силу його універсальності та багатоманітності поділяється на види та жанри, і з´ясування їх особливостей хвилювала науковців з давніх часів.
Торкнемося коротко характеристик основних видів мистецтва.
Архітектура як вид мистецтва проявляє себе як формування дійсності за законами краси при створенні будівель, архітектурних комплексів, монументів, ландшафтних споруд, промислових та спортивних споруджень, покликаних обслуговувати потреби людини в житлі та приміщеннях різного призначення.
Прикладне (ужиткове) мистецтво — це художнє оздоблення речей, що оточують і обслуговують нас, обставляють наш побут, створюють душевний затишок.
Декоративне мистецтво — естетичне освоєння середовища, що оточує людину, художнє оздоблення створеної людиною "другої природи": будівель, споруд, приміщень, площ, вулиць, доріг. Витворами декоративного мистецтва можуть бути дверна ручка, огорожа, вітражне вікно, світильник, розписані стіни.
Живопис — зображення фарбами (барвниками) на площині предметів та явищ реального світу, перетворених творчою уявою художника. Сучасний (або авангардний) живопис суттєво відрізняється від класичного, оскільки відмовляється від натуралістичних форм дійсності, від її наочних виявлень. Такий живопис має цілу низку напрямів, які вимагають тою чи іншою мірою вміння підходити до дійсності концептуально, тобто вміння сприймати дійсність через певні ментальні конструкції.
Графіка заснована на однотонному малюнку і використовує в якості основних образотворчих засобів контурну лінію, крапку, штрих, пляму. Залежно від призначення вона ділиться на станкову, прикладну і друкарську: малюнок, гравюра, літографія, офорт, ілюстрація, карикатура тощо.
Скульптура — просторово-образотворче мистецтво, що освоює світ в пластичних образах, які відображаються в матеріалах, здатних передати життєву зовнішність явищ. Скульптура відтворює дійсність в об´ємно-просторових формах.
Література — письмова форма мистецтва слова. Вона за допомогою слова створює реальне живе буття. Літературні твори за різними ознаками поділяють на окремі роди: 1) проза, поезія, драматургія; 2) епос, лірика, драма; 3) художня література, художня публіцистика, есеїстка; 4) змішані жанри (наприклад, сатура як поєднання поезії, діалогу та прози).
Театр — вид мистецтва, що художньо освоює дійсність через дію, що її виконують актори на очах у глядачів: ефект "живої дії", присутності на сцені реальних людей з усіма їх властивостями та характеристиками надзвичайно високий, тому театр захоплює людей настільки, що існує ціла низка так званих "театралів", що не уявляють свого життя без театру.
Музикальне мистецтво володіє своїми досить своєрідними художніми засобами: воно базується на змінах різного роду звучання, а тому постає достатньо абстрактним щодо змісту, який воно несе та виражає.
Хореографія є водночас мистецтвом танцю, поєднаним із музикою. Танець – це мелодійний і ритмічний рух людського тіла, що, підсилений музичними тональностями та ритмом, розкриває характер людських взаємин, їх відчуття, темперамент та певні аспекти взаємин із світом.
Циркове мистецтво належить до так званого "веселого жанру" і включає в себе акробатику, еквілібристику, гімнастику, пантоміму, жонглювання, фокуси, клоунаду, музичну ексцентрику, кінну їзду, дресирування тварин та ін. Мистецтво цирку - це у певному сенсі мистецтво ювеліра. Фотомистецтво базується на точності та миттєвості відтворення хіміко-технічними і оптичними засобами образу, що вихоплює із потоку життя якісь явища або події, роблячи їх предметами нашої спеціальної уваги.
Кіномистецтво володіє низкою характерних особливостей: це є синтетичне мистецтво, що поєднує фотографію, живопис, драматургію, музику, хореографію, декор, подані в динаміці, в русі. Саме цим в значній мірі й пояснюється впливовість кіномистецтва: воно, як ніякий інший вид мистецтва здатне створювати ефект реальності того, що відбувається на екрані. Телебачення постає перед нами перш за все як засіб масової інформації, здатний передавати відео та аудіо інформацію на відстань, тобто постає інформативним в тому плані, що подає дійсність максимально реалістично. Як мистецтво телебачення покликане транслювати на масову аудиторію естетично оформлені враження від подій, заходів, незвичайних явищ буття. Цей відносно новий вид мистецтва забезпечує інтимність, домашню комфортність сприйняття, ефект присутності глядача (актуальність), хронікальність і документальність художньої інформації.
Окрім названих існують ще й інші види мистецтва; деякі з них є традиційними, а деякі новітніми. Це, наприклад, естрадне мистецтво, мистецтво карнавальних свят, піротехніки, паркове та садове мистецтво, красномовство, мистецтво написання ієрогліфів в Японії, та ін.
У сучасному мистецтві простежуються дві суперечливі тенденції: до синтезу різних видів мистецтва (наприклад, в масових дійствах) і збереження суверенності окремих видів мистецтва з їх поглибленням та деталізацією. Обидві тенденції плідні і сприяють розвитку мистецтва в цілому. На розвиток сучасного мистецтва відчутно впливають досягнення науково-технічного прогресу, поза яким було би неможливим кіно, голографія, світломузика, електронна музика, рок-опери, тощо.
- 1. Актуальність дослідження етики в сучасному українському суспільстві.
- 2. Пердмет і структура етики
- 3.Коло проблем дослідження етики
- 4.Завдання етики як науки
- 5.Функції етики
- 6. Етика як вчення про мораль
- 7. Етичні вчення Стародавнього Єгипту та Месопотамії.
- 8.Давньоіндійські етичні вчення.
- 9. Етичні вчення Стародавнього Китаю.
- 10. Етичні погляди Сократа.
- Учение ф.Ницше
- 26.Моральна потреба і моральна діяльність.
- 27. Структура та функції моралі.
- 28. Політика й етика як чинники моральної регуляції суспільного життя.
- 29. Мораль і право як чинники інституційної й позаінституційної регуляції суспільного життя.
- 30. Моральна свідомість і її структура.
- 31. Поняття моральної свідомості, моральні мотиви.
- 32. Моральні цінності і святині.
- 33. Добро як основа морального життя. Альтруїзм.
- 34. Природа зла і відношення до нього.
- 35. Свобода дії, свобода вибору та свобода волі як форми моральної діяльності.
- 36. Моральний вибір і вчинок.
- 37. Сенс життя і моральність.
- 38. Культурно-історичний аспект проблеми життя-смерть.
- 40. Що таке категорії моральної свідомості?
- 41.Моральний обов’язок
- 2. Професійний і моральний обов'язок
- 43. Щастя, як моральна повнота буття
- 44. Поняття честь і гідність
- 45. Совість як стимулятор морального вдосконалення
- 46.Сором як показник моральної культури
- 61. Естетика як наука
- 62.Особливість сучасного естетичного знання
- 63.Структура та ф-ї естетики
- 64.Суть взаємодії етики і естетики
- 65.Суть естетичного
- 66. Сократ, Платон про сутність прекрасного.
- 67. Діалектика прекрасного і потворного
- 68. Історичні періоди розвитку естетики
- 69.. Ґенеза укр.. Естет. Думки
- 70. Розмаїття естетичних напрямів в Україні в хх ст.
- 71. Специфіка і система естетичних категорій.
- 72. Прекрасне, його функції та модифікації.
- 73. Потворне: сутність і його особливості в сучасних умовах.
- 74. Трагічне: сутність і форми вияву у мистецтві і житті.
- 75. Величне і низьке.
- 76. Сутність і модифікації комічного.
- 77. Калокагатія як синтез істини, добра і краси.
- 78. Катарсис: античне і сучасне трактування.
- 79. Природа естетичної діяльності.
- 80. Структура естетичної свідомості
- 81.Естетичне почуття і естетичне переживання
- 82.Естетична потреба як імпульс естетичної активності і основа естетичного відношення.
- 83.Естетичний ідеал
- 84.Естетичний смак
- 85.Естетичні погляди і теорії
- Тенденції розвитку сучасного мистецтва: модернізм і постмодернізм.
- Соціально-естетична природа мистецтва.
- Динаміка сучасних видів і жанрів мистецтва.
- Функції мистецтва. Провідна роль естетичної функції.
- Соціально-естетичний підхід у вивченні художньої культури. Соціологія мистецтва.
- Система «художнє виробництво – художня потреба – художнє споживання» як основа розвитку мистецтва.
- 92. Соціально-художня реальність та її особливості в Україні
- 93. Поняття мистецтва
- 94. Роль мистецтва у поступі суспільства і у вихованні.
- 95. Національна програма естетичного виховання в Україні, її роль у формуванні національно-культурної ідентичності.
- 96.Сутність взаємодії етики та естетики.
- 97.Сократ, Платон про сутність прекрасного.
- 98.Діалектика прекрасного та потворного
- 99. Концепція і.Канта про прекрасне і піднесене
- 100. Категорія героїчного в усній народній поетичній творчості.
- 101. Категорія трагічного в художній літературі.
- 102. Сарказм як форма комічного.
- 103. Основи естетичної проблематики у філософії Античності.
- 104. Естетичні ідеї Середньовіччя та Відродження.
- 105. Осмислення мистецтва в основних художньо-естетичних течіях 17-19 ст.
- 106. Класична філософська естетика
- 107. Естетичні теорії хх ст.
- 108. Поняття художнього образу.
- 109. Роль критики у мистецтві.
- 110. Форми комічного у мистецтві.
- 111. Сутність трагічного конфлікту.
- 112. Сутність уявлень про мім етичну природу мистецтва.
- 113. Гармонія та міра як естетичні категорії.
- 114. Метод і стиль у мистецтві.