12 Правил телефонної розмови
1. Усміхайтеся по... телефону.
Щоб переконатися у необхідності усмішки під час телефонної розмови, наморщіть чоло, зробіть суворий вираз обличчя і спробуйте сказати: «Дуже приємно, радий, що зателефонували». Очевидно, міміка не відповідатиме змісту мовленого, воно звучатиме неприродно.
Краще дійсно усміхнутися — це поліпшить настрій й зробить тембр голосу приємнішим.
2. Будьте розкутими.
Дзвінок може нервувати вас. Щоб приховати почуття, розправте і опустіть плечі, розслабтеся. Або розмовляйте стоячи — ваш голос буде лунати глибше й переконливіше, викликаючи у співрозмовника довіру та повагу.
3. Не соромтеся перепитувати.
Якщо ви чуєте голос не того, хто вам потрібний, а тому не впевнені, що вас правильно з'єднали, — спокійно з'ясуйте, з ким розмовляєте. Адже біля телефону може бути той, хто заміняє потрібну вам людину на час відпустки. Секретарі доволі часто отримують вказівку від керівника ні з ким певний час їх не з'єднувати. Ваша ввічливість здатна змусити їх забути про цю настанову.
4. Будьте небагатослівні.
Зайнятій справами людині неприємно, якщо її несподівано відволікли від роботи телефонним дзвінком, та ще й змушують довго вислуховувати безупинний словесний потік. Відразу дізнайтеся, чи у зручний для співрозмовника час телефонуєте. Тільки не запитуйте: «Я вам не завадив?» — телефонна розмова «заважає» майже завжди. Краще поцікавтеся: «У вас є дві-три хвилини вільного часу?» Цим ви дасте зрозуміти співрозмовникові, що не маєте наміру зловживати його терпінням і затягувати розмову.
5. Враховуйте настрій співрозмовника.
Найкращі ваші наміри, ідеї чи пропозиції можуть зазнати краху, якщо абонент зайнятий терміновою роботою, чи, навпаки, уже розслабився в очікуванні вихідних. Це можна визначити «на слух», розпочавши розмову з обережного запитання, наприклад про погоду. Спробуйте «зіграти» на інтонації співрозмовника: «У вас сьогодні якийсь задоволений голос. Певне, справи йдуть чудово?» Якщо почуєте адекватну реакцію — контакт забезпечений.
6. Спрямовуйте мовну активність співрозмовника.
У розмові з клієнтом підтверджуйте вашу увагу до його проблеми: «так-так», «добре» тощо. Якщо спілкуєтеся з надокучливим балакуном, не дозволяйте розмові вийти з-під контролю.
7. Не забувайте робити паузи.
Щоб співрозмовник усвідомив сказане вами чи зробив за потреби запис у блокноті, дайте йому таку змогу — зупиняйте час від часу розмову.
8. Будьте зосереджені.
Під час телефонної розмови не варто займатися сторонніми справами, думати про них, оскільки співрозмовник відчує вашу незібраність і сприйме її як неповагу.
9. Хороше запитання — це вже половина відповіді.
Співрозмовника не вдасться викликати на довірливу розмову, якщо ставити йому запитання, на які достатньо відповідати «так» чи «ні». Ви більше дізнаєтеся, починаючи свої запитання словами «хто», «де», «коли» і «як».
10. Мисліть і говоріть позитивно.
Намагайтеся уникати негативних відповідей. Якщо не можете дати вичерпної відповіді, запропонуйте співрозмовникові додаткову інформацію.
11. Службовий телефон — не ваша власність.
Розмови особистого характеру неприйнятні на роботі. Це викликає роздратування колег. Якщо це робить керівник, він подає цим поганий приклад.
12. Телефон ніколи не замінить вам особистого спілкування.
Не варто користуватися телефоном, якщо поздоровляєте людину з сімейними святами, коли висловлюєте співчуття чи дякуєте за подарунок, запрошуєте на весілля тощо. Це правило можна порушити тільки за неможливості особистої зустрічі.
- Протокол № від
- Тема 1. Психологія ділового спілкування
- 1.1. Сутність понять «спілкування», «ділове спілкування»
- 1.2. Структура спілкування
- Структура спілкування (за Андрєєвою г.М.)
- 1.3. Рівні спілкування
- 1.4. Характеристики ділового спілкування
- 1.5. Техніка і прийоми спілкування
- 1.6. Загальні принципи ефективного спілкування
- 1.7. Особливості сприйняття інформації співрозмовника
- 1.8. Бар’єри спілкування
- Види комунікативних бар'єрів
- Бар’єри спілкування (за Томасом Гордоном)
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 2. Уміння слухати як необхідна умова ефективного спілкування
- 2.1. Уміння слухати та його значення
- 2.2. Сутність понять «чути» і «слухати». Стилі слухання
- Стилі слухання
- 2.3. Сутність поняття «нерефлексивне слухання» та його технічні прийоми
- Ситуації ефективного і неефективного застосування нерефлексивного слухання
- 2.4. Сутність поняття «рефлексивне слухання» та його технічні прийоми
- Сутність рефлексивного слухання
- 2.5. Установка як техніка слухання
- Емпатія – це розуміння любого почуття – гніву, суму, радості, - переживаємого іншою людиною, і відповідне висловлення свого розуміння цих почуттів.
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 3. Вербальна комунікація
- 3.1. Сутність поняття «вербальне спілкування»
- 3.2. Загальні правила мовної комунікації
- 3.3. Прийоми «Ви-підхід», «я-твердження» Суть прийому «Ви-підхід» у порівнянні з прийомом «я-підхід»
- Сутність прийому «я-твердження» (у порівнянні з прийомом «Ви-твердження»)
- 3.4. Уміння ставити запитання: класифікація питань, правила постановки питань, технології використання питань
- Приклади використання «позитивних» і «негативних» питань
- 3.5. Основні види і правила формулювання відповідей
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 4. Невербальна комунікація
- 4.1. Сутність поняття «невербальне спілкування»
- 4.2. Значення мови невербального спілкування для ділових контактів
- Значення мови невербального спілкування
- 4.3. Міміка. Постава і жести
- Жест «нахилена голова». Увага, зацікавленість
- Жести з очками
- 4.4. Правила візуального контакту
- 4.5. Міжособистісний простір
- 4.6. Інтонація і тембр голосу
- 4.7. Інтерпретація невербальних сигналів
- Вияв емоцій
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 5. Етичні проблеми управління та бізнесу
- 5.1. Етичні установки
- 5.2. Діловий протокол
- 5.3. Соціальна відповідальність і економічна етика
- 5.4. Адміністративна етика
- 5.5. Етика бізнесу. Етичні проблеми ділового життя
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 6. Діловий етикет: принципи і функції
- 6.1. Принципи ділового етикету
- 6.2. Загальні правила ділового етикету. Правила ввічливості на роботі
- 6.3. Основні відмінності громадського і бізнес-етикету
- 6.4. Національні особливості ділового етикету та спілкування Етнопсихологічні особливості учасників переговорного процесу. Особливості стилів спілкування
- Національні стилі ділового спілкування
- Контрольні запитання
- Тема 7. Процес ділового спілкування
- 7.1. Загальні особливості процесу ділового спілкування
- 7.2. Підготовчий етап ділового спілкування. Види діяльності на етапі підготовки спілкування та їхня характеристика
- Врахування особистості співрозмовника
- Розробка стратегії й тактики
- 12 Риторичних методів побудови аргументації:
- Підготовка робочого плану комунікації включає:
- 7.3. Виконавчий етап ділового спілкування. Основні фази процесу ділового спілкування та їх характеристика
- Форми постановки мети
- Типи висловлень, які використовуються на фазі коментування:
- 7.4. Підсумковий етап ділового спілкування
- 7.5. Організація і проведення ділових контактів Підготовка і проведення телефонної бесіди за власною ініціативою
- Телефонна розмова, ініційована ззовні
- 12 Правил телефонної розмови
- Організування і проведення ділових нарад
- Нетрадиційні форми нарад
- Публічний виступ. Деякі поради ораторові
- Деякі рекомендації щодо виступів перед аудиторією
- Ділові переговори
- Методи підготовки і ведення переговорів
- Загальні правила поведінки на переговорах
- Тактичні прийоми ведення переговорів
- Співбесіда
- Контрольні запитання
- Тема 8. Імідж ділової людини
- 8.1. Зовнішній вигляд ділової людини
- 8.2. Ділові атрибути: візитні картки, правила їх оформлення та вручення
- Візитні картки: діловий етикет
- 8.3. Вимоги до робочого місця
- 8.4. Формування першого враження
- Контрольні запитання
- Бібліографічний список
- Дніпропетровська державна фінансова академія