66. Сократ, Платон про сутність прекрасного.
Людина цікавить Сократа з боку її практичної діяльності, поведінки, моральності. Именно с этих антропологических позиций мыслитель подходит к рассмотрению эстетических проблем. Саме з цих антропологічних позицій мислитель підходить до розгляду естетичних проблем. Необходимо отметить, что Сократ хорошо знал искусство своего времени, разбирался в профессиональной стороне художественного творчества: в молодости он был ваятелем и, став философом, часто заходил в мастерские художников, скульпторов, ремесленников и вел с ними дискуссии. Необхідно відзначити, що Сократ добре знав мистецтво свого часу, розбирався у професійній стороні художньої творчості.
Згідно Сократу, будь-яка людська діяльність переслідує певну мету. Высшим результатом этой деятельности является абсолютное благо. Вищим результатом цієї діяльності є абсолютне благо. Эстетическая деятельность также является целесообразной; ее продукты должны оцениваться с точки зрения соответствия определенной цели (целесообразность Естетична діяльність також є доцільною, її продукти повинні оцінюватися з точки зору відповідності певної мети (доцільність – соответствие явления или процесса определенному состоянию, материальная илиидеальная модель которого представляется в качестве цели). - Відповідність явища чи процесу певному стану, матеріальна іліідеальная модель якого представляється як мета). Следовательно, прекрасное не может существовать как абсолютное свойство предметов и явлений. Отже, прекрасне не може існувати як абсолютне властивість предметів і явищ. Оно раскрывается лишь в отношении, а в сущности совпадает с целесообразным. Воно розкривається лише у відношенні, а по суті збігається з доцільним. Более того, Сократ отождествляет прекрасное не только с целесообразным, но и с хорошим, добрым. Більше того, Сократ ототожнює прекрасне не тільки з доцільним, але і з гарним, добрим. Относительность прекрасного здесь является следствием соотношения предмета с целями человеческой деятельности. Відносність прекрасного тут є наслідком співвідношення предмета з цілями людської діяльності. Згідно Сократу, будь-яка людська діяльність переслідує певну мету. Высшим результатом этой деятельности является абсолютное благо. Вищим результатом цієї діяльності є абсолютне благо. Эстетическая деятельность также является целесообразной; ее продукты должны оцениваться с точки зрения соответствия определенной цели (целесообразность Естетична діяльність також є доцільною, її продукти повинні оцінюватися з точки зору відповідності певної мети (доцільність – соответствие явления или процесса определенному состоянию, материальная илиидеальная модель которого представляется в качестве цели). - Відповідність явища чи процесу певному стану, матеріальна іліідеальная модель якого представляється як мета). Следовательно, прекрасное не может существовать как абсолютное свойство предметов и явлений. Отже, прекрасне не може існувати як абсолютне властивість предметів і явищ. Оно раскрывается лишь в отношении, а в сущности совпадает с целесообразным. Воно розкривається лише у відношенні, а по суті збігається з доцільним. Более того, Сократ отождествляет прекрасное не только с целесообразным, но и с хорошим, добрым. Більше того, Сократ ототожнює прекрасне не тільки з доцільним, але і з гарним, добрим. Относительность прекрасного здесь является следствием соотношения предмета с целями человеческой деятельности. Відносність прекрасного тут є наслідком співвідношення предмета з цілями людської діяльності.
Мистецтво, з точки зору Сократа, є відтворення дійсності за допомогою наслідування, яке зовсім не тотожне простого копіювання явищ. Художник творчески воспроизводит действительность, исследует ее, отбирает из массы изученных единичных предметов определенные признаки, обобщает их. Художник творчо відтворює дійсність, досліджує її, відбирає з маси вивчених одиничних предметів певні ознаки, узагальнює їх. И природа, преображенная такой деятельностью, возвышается до идеала. І природа, перетворена такою діяльністю, підноситься до ідеалу.
За Сократом, зображення в мистецтві гідні ті люди, у яких присутні благородні риси характеру, високі моральні якості. Именно нравственный идеал должен быть воплощен в художественном произведении. Саме моральний ідеал повинен бути втілений в художньому творі. Заслуга Сократа как эстетика в том, что он подчеркнул органическую связь этического и эстетического, нравственного и прекрасного. Заслуга Сократа як естетика в тому, що він підкреслив органічний зв'язок етичного і естетичного, морального і прекрасного. Идеалом для него является человек, прекрасный телом и духом. Ідеалом для нього є людина, прекрасний тілом і духом.
Філософські погляди Платона сформувалися під впливом Сократа, елеатів і піфагорійців. Согласно Платону, чувственные вещи изменчивы, преходящи и не являются истинным бытием. Згідно з Платоном, чуттєві речі мінливі, скороминущі і не є істинним буттям. Подлинное бытие присуще лишь особого рода духовным сущностям – “видам” или “идеям”. Справжнє буття властиве лише особливого роду духовним сутностей - "видами" або "ідей". Идеи Платона – это общие понятия, представляющие собой самостоятельные сущности. Ідеї Платона - це загальні поняття, що представляють собою самостійні сутності. Идей столько, сколько общих понятий; они находятся в отношении соподчинения, а верховной является идея блага. Ідей стільки, скільки загальних понять: вони знаходяться у відношенні підпорядкування, а верховної є ідея блага. По отношению к реальным вещам идеи – “прототипы”, причины, образцы, а вещи остаются лишь отражением идей. По відношенню до реальних речей ідеї - "прототипи", причини, зразки, а речі залишаються лише відображенням ідей.
За Платоном, мистецтво (одна з форм суспільної свідомості і людської діяльності, яка задовольняє естетичним потребам людини і відображає дійсність у художньо-образній формі) наслідує чуттєвих речей, які самі є образами, відбитками ідей. Художник не возвышается до постижения истинно сущего и прекрасного. Художник не підноситься до осягнення істинно сущого і прекрасного.
Тому мистецтво, як вторинне відображення, позбавлене пізнавальної цінності, більше того, воно оманливе, брехливо і перешкоджає пізнанню істинно сущого світу. Искусству нет места в идеальном государстве Платона. Мистецтву немає місця в ідеальній державі Платона. Впоследствии он несколько смягчается и соглашается, что Муза должна доставлять наслаждение только наилучшим людям, получившим хорошее воспитание. Згодом він кілька пом'якшується і погоджується, що Муза повинна доставляти насолоду тільки найкращим людям, що отримали гарне виховання. Этим людям искусство не принесет вреда, а будет даже полезным. Цим людям мистецтво не принесе шкоди, а буде навіть корисним.
- 1. Актуальність дослідження етики в сучасному українському суспільстві.
- 2. Пердмет і структура етики
- 3.Коло проблем дослідження етики
- 4.Завдання етики як науки
- 5.Функції етики
- 6. Етика як вчення про мораль
- 7. Етичні вчення Стародавнього Єгипту та Месопотамії.
- 8.Давньоіндійські етичні вчення.
- 9. Етичні вчення Стародавнього Китаю.
- 10. Етичні погляди Сократа.
- Учение ф.Ницше
- 26.Моральна потреба і моральна діяльність.
- 27. Структура та функції моралі.
- 28. Політика й етика як чинники моральної регуляції суспільного життя.
- 29. Мораль і право як чинники інституційної й позаінституційної регуляції суспільного життя.
- 30. Моральна свідомість і її структура.
- 31. Поняття моральної свідомості, моральні мотиви.
- 32. Моральні цінності і святині.
- 33. Добро як основа морального життя. Альтруїзм.
- 34. Природа зла і відношення до нього.
- 35. Свобода дії, свобода вибору та свобода волі як форми моральної діяльності.
- 36. Моральний вибір і вчинок.
- 37. Сенс життя і моральність.
- 38. Культурно-історичний аспект проблеми життя-смерть.
- 40. Що таке категорії моральної свідомості?
- 41.Моральний обов’язок
- 2. Професійний і моральний обов'язок
- 43. Щастя, як моральна повнота буття
- 44. Поняття честь і гідність
- 45. Совість як стимулятор морального вдосконалення
- 46.Сором як показник моральної культури
- 61. Естетика як наука
- 62.Особливість сучасного естетичного знання
- 63.Структура та ф-ї естетики
- 64.Суть взаємодії етики і естетики
- 65.Суть естетичного
- 66. Сократ, Платон про сутність прекрасного.
- 67. Діалектика прекрасного і потворного
- 68. Історичні періоди розвитку естетики
- 69.. Ґенеза укр.. Естет. Думки
- 70. Розмаїття естетичних напрямів в Україні в хх ст.
- 71. Специфіка і система естетичних категорій.
- 72. Прекрасне, його функції та модифікації.
- 73. Потворне: сутність і його особливості в сучасних умовах.
- 74. Трагічне: сутність і форми вияву у мистецтві і житті.
- 75. Величне і низьке.
- 76. Сутність і модифікації комічного.
- 77. Калокагатія як синтез істини, добра і краси.
- 78. Катарсис: античне і сучасне трактування.
- 79. Природа естетичної діяльності.
- 80. Структура естетичної свідомості
- 81.Естетичне почуття і естетичне переживання
- 82.Естетична потреба як імпульс естетичної активності і основа естетичного відношення.
- 83.Естетичний ідеал
- 84.Естетичний смак
- 85.Естетичні погляди і теорії
- Тенденції розвитку сучасного мистецтва: модернізм і постмодернізм.
- Соціально-естетична природа мистецтва.
- Динаміка сучасних видів і жанрів мистецтва.
- Функції мистецтва. Провідна роль естетичної функції.
- Соціально-естетичний підхід у вивченні художньої культури. Соціологія мистецтва.
- Система «художнє виробництво – художня потреба – художнє споживання» як основа розвитку мистецтва.
- 92. Соціально-художня реальність та її особливості в Україні
- 93. Поняття мистецтва
- 94. Роль мистецтва у поступі суспільства і у вихованні.
- 95. Національна програма естетичного виховання в Україні, її роль у формуванні національно-культурної ідентичності.
- 96.Сутність взаємодії етики та естетики.
- 97.Сократ, Платон про сутність прекрасного.
- 98.Діалектика прекрасного та потворного
- 99. Концепція і.Канта про прекрасне і піднесене
- 100. Категорія героїчного в усній народній поетичній творчості.
- 101. Категорія трагічного в художній літературі.
- 102. Сарказм як форма комічного.
- 103. Основи естетичної проблематики у філософії Античності.
- 104. Естетичні ідеї Середньовіччя та Відродження.
- 105. Осмислення мистецтва в основних художньо-естетичних течіях 17-19 ст.
- 106. Класична філософська естетика
- 107. Естетичні теорії хх ст.
- 108. Поняття художнього образу.
- 109. Роль критики у мистецтві.
- 110. Форми комічного у мистецтві.
- 111. Сутність трагічного конфлікту.
- 112. Сутність уявлень про мім етичну природу мистецтва.
- 113. Гармонія та міра як естетичні категорії.
- 114. Метод і стиль у мистецтві.