Сутність рефлексивного слухання
Параметри аналізу | Змістова характеристика |
1 | 2 |
Особливості рефлексивно-го слухання | Налагодження зворотного зв'язку із співрозмовником з метою контролю точності сприймання інформації. Рефлексивне слухання називають ще «активним слуханням», оскільки воно передбачає активне використання вербальної комунікації для підтвердження розуміння інформації. Таке слухання допомагає з'ясувати розуміння почутого для подальшої його критики, уточнення чи розвитку бесіди |
1 | 2 |
Обмеження й труднощі рефлексивно-го слухання | - багатозначність більшості слів (іноді важко з'ясувати, що конкретно має на увазі комунікатор, вживаючи певне слово); - неможливість висловити думку так, щоб вона була правильно сприйнята (часом комунікатор починає розмову не безпосередньо з проблеми, а зі вступу, зі змісту, з якого важко з'ясувати конкретні наміри); - віддаленість індивіда від основного предмета розмови, внаслідок чого може загубитися головна його думка; - відключення, вибірковість уваги (відведення погляду від співрозмовника, безнадійний помах руки та ін.; перемінне переключення уваги з одного на інше); - висока швидкість розумової діяльності (людина думає швидше, ніж говорить, тобто коли хтось говорить, мозок більше часу вільний і тому відволікається від інформації); - антипатія до чужих думок (індивід цінує свої думки більше) тощо |
Рефлексивні запитання | - інформаційні (збір необхідних даних); - контрольні (перевірка того, чи стежить партнер за думкою співрозмовника); - з метою орієнтації (чи дотримується партнер попередньої своєї думки); - підтверджуючі (щоб досягти схвалення); - ознайомлювальні (для ознайомлення з думкою, цілями партнера); - зустрічні (спричинюють звуження розмови, приводять партнера до згоди); - альтернативні (надають можливість вибору); - спрямовуючі (партнера «повертають» до потрібної теми); - провокаційні (з метою встановлення справжніх намірів співрозмовника) та ін. |
Рефлексивні відповіді (прийоми рефлексивно-го слухання) | З'ясування. Це звернення до співрозмовника за уточненнями. Здійснюють за допомогою запитань на уточнення, розвиток, розуміння того, про що йдеться. Доцільніше користуватися переважно «відкритими» запитаннями, оскільки «закриті» переключають співрозмовника з позиції пояснення на позицію власного захисту, а це може загострити конфліктну ситуацію Перефразування. Полягає у формулюванні почутої інформації своїми словами, особливо коли вона здається незрозумілою. Це підсилює адекватність змісту бесіди і визначає точність розуміння |
1 | 2 |
| Відображення почуттів. Акцентує увагу на емоційному стані співрозмовника, його ставленні до змісту бесіди. Хоча відмінність між почуттями та змістом повідомлення певною мірою відносна і її не завжди можна чітко визначити, співрозмовник може приховати своє ставлення до певних подій, фактів, якщо він побоюється негативної оцінки Резюмування. Його функція — підсумувати бесіду або організувати окремі її фрагменти в єдиний змістовий контекст. Доцільне під час тривалих бесід |
Перешкоди на шляху рефлексивно-го слухання | Внутрішні: шкідливі звички слухання, які пов'язані із конкретною особою. Це роздуми про проблеми, які не стосуються змісту розмови, власні переживання, фантазії, загострення уваги на зовнішності співрозмовника та ін. Зовнішні: сторонні шуми; акцент мовця; темп розмови (надто швидка чи повільна мова партнера); неординарна зовнішність співрозмовника (екзотичні прикраси, неадекватність міміки тощо); погана акустика; надто гучний чи тихий голос співрозмовника; температура приміщення; телефонні дзвінки, що переривають розмову; обмеженість у часі, відчуття його дефіциту; неприємні запахи в приміщенні та ін. |
- Протокол № від
- Тема 1. Психологія ділового спілкування
- 1.1. Сутність понять «спілкування», «ділове спілкування»
- 1.2. Структура спілкування
- Структура спілкування (за Андрєєвою г.М.)
- 1.3. Рівні спілкування
- 1.4. Характеристики ділового спілкування
- 1.5. Техніка і прийоми спілкування
- 1.6. Загальні принципи ефективного спілкування
- 1.7. Особливості сприйняття інформації співрозмовника
- 1.8. Бар’єри спілкування
- Види комунікативних бар'єрів
- Бар’єри спілкування (за Томасом Гордоном)
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 2. Уміння слухати як необхідна умова ефективного спілкування
- 2.1. Уміння слухати та його значення
- 2.2. Сутність понять «чути» і «слухати». Стилі слухання
- Стилі слухання
- 2.3. Сутність поняття «нерефлексивне слухання» та його технічні прийоми
- Ситуації ефективного і неефективного застосування нерефлексивного слухання
- 2.4. Сутність поняття «рефлексивне слухання» та його технічні прийоми
- Сутність рефлексивного слухання
- 2.5. Установка як техніка слухання
- Емпатія – це розуміння любого почуття – гніву, суму, радості, - переживаємого іншою людиною, і відповідне висловлення свого розуміння цих почуттів.
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 3. Вербальна комунікація
- 3.1. Сутність поняття «вербальне спілкування»
- 3.2. Загальні правила мовної комунікації
- 3.3. Прийоми «Ви-підхід», «я-твердження» Суть прийому «Ви-підхід» у порівнянні з прийомом «я-підхід»
- Сутність прийому «я-твердження» (у порівнянні з прийомом «Ви-твердження»)
- 3.4. Уміння ставити запитання: класифікація питань, правила постановки питань, технології використання питань
- Приклади використання «позитивних» і «негативних» питань
- 3.5. Основні види і правила формулювання відповідей
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 4. Невербальна комунікація
- 4.1. Сутність поняття «невербальне спілкування»
- 4.2. Значення мови невербального спілкування для ділових контактів
- Значення мови невербального спілкування
- 4.3. Міміка. Постава і жести
- Жест «нахилена голова». Увага, зацікавленість
- Жести з очками
- 4.4. Правила візуального контакту
- 4.5. Міжособистісний простір
- 4.6. Інтонація і тембр голосу
- 4.7. Інтерпретація невербальних сигналів
- Вияв емоцій
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 5. Етичні проблеми управління та бізнесу
- 5.1. Етичні установки
- 5.2. Діловий протокол
- 5.3. Соціальна відповідальність і економічна етика
- 5.4. Адміністративна етика
- 5.5. Етика бізнесу. Етичні проблеми ділового життя
- Завдання для самостійної роботи
- Контрольні запитання
- Тема 6. Діловий етикет: принципи і функції
- 6.1. Принципи ділового етикету
- 6.2. Загальні правила ділового етикету. Правила ввічливості на роботі
- 6.3. Основні відмінності громадського і бізнес-етикету
- 6.4. Національні особливості ділового етикету та спілкування Етнопсихологічні особливості учасників переговорного процесу. Особливості стилів спілкування
- Національні стилі ділового спілкування
- Контрольні запитання
- Тема 7. Процес ділового спілкування
- 7.1. Загальні особливості процесу ділового спілкування
- 7.2. Підготовчий етап ділового спілкування. Види діяльності на етапі підготовки спілкування та їхня характеристика
- Врахування особистості співрозмовника
- Розробка стратегії й тактики
- 12 Риторичних методів побудови аргументації:
- Підготовка робочого плану комунікації включає:
- 7.3. Виконавчий етап ділового спілкування. Основні фази процесу ділового спілкування та їх характеристика
- Форми постановки мети
- Типи висловлень, які використовуються на фазі коментування:
- 7.4. Підсумковий етап ділового спілкування
- 7.5. Організація і проведення ділових контактів Підготовка і проведення телефонної бесіди за власною ініціативою
- Телефонна розмова, ініційована ззовні
- 12 Правил телефонної розмови
- Організування і проведення ділових нарад
- Нетрадиційні форми нарад
- Публічний виступ. Деякі поради ораторові
- Деякі рекомендації щодо виступів перед аудиторією
- Ділові переговори
- Методи підготовки і ведення переговорів
- Загальні правила поведінки на переговорах
- Тактичні прийоми ведення переговорів
- Співбесіда
- Контрольні запитання
- Тема 8. Імідж ділової людини
- 8.1. Зовнішній вигляд ділової людини
- 8.2. Ділові атрибути: візитні картки, правила їх оформлення та вручення
- Візитні картки: діловий етикет
- 8.3. Вимоги до робочого місця
- 8.4. Формування першого враження
- Контрольні запитання
- Бібліографічний список
- Дніпропетровська державна фінансова академія