73. Потворне: сутність і його особливості в сучасних умовах.

Потворне – антипод, протилежність прекрасного. Це категорія пов’язана з оцінкою тих явищ, які викликають людське обурення, незадоволення внаслідок дисгармонії і відображає неможливість або відсутність досконалості. Отже, якщо людина впізнає втілені в життя свої ідеальні уявлення про дійсність або те, що сприяє її вдосконаленню, то вона сприймає такі явища як прекрасні, а якщо зустрічаються з розпадом життя, з зовнішньою або внутрішньою дисгармонією, то це оцінюється як потворне. Тому прекрасне – найвища позитивна естетична цінність, а потворне – негативна естетична цінність.

Потворне — естетична категорія, яка позначає ту грань естетичного освоєння світу, що породжена сприйняттям предметів, явищ об'єктивної дійсності, суспільних подій, вчинків людей і не відповідає естетичному ідеалові людини, має негативне значення для неї, суспільства загалом.

Прикметами потворних явищ є дисгармонійність, аритмічність, недосконалість структурної організації, деформованість, низький художній рівень творів, а природньою реакцією людини на них є почуття невдоволення, антипатії, навіть огиди.

Потворне має конкретно-історичну, національну, індивідуально-смакову зумовленість, тому воно в житті і в художній літературі не тотожне, часто переосмислюється, змінюючи свою естетичну валентність: те, що за одних умов вважається прекрасним, стає потворним. Одні й ті ж явища різними людьми під впливом їх світогляду оцінюються то як потворні, то як прекрасне.