4. Мотив і результат дії
Існує два піходи в розумінні цієї проблеми:
Перший з них наголошує на переважному або виключному значенні мотиву, спонуки при моральній оцінці людської діяльності, дістала в історії етики назву теорія моральної доброти. До найвідоміших її прихильників належать такі мислителі, як М. Лютер. І. Кант, Ж.-П. Сартр.
Другий підхід стверджує, що пріоритет при оцінці чи встановленні морального значення дії слід віддавати врахуванню її результатів, наслідків. Цей підхід відомий як позиція етичного консеквенціалізму (від лат. наслідки). Його репрезентують такі напрямки як утилітаризм, гедонізм, евдемонізм. Консеквенціалістськими є за своєю суттю матеріалістичні концепції моралі, що пов’язують її із задоволенням певних потреб людини, реалізацією певних соціальних функцій.
Може здатися, що теорія моральної доброти вимагає від людини меншого, ніж консеквенціалістська етика. Проте реально вона виявляється досить жорстокою і прискіпливою, оскільки зосереджує увагу над внутрішнім станом людини, в найбезпосередніших його проявах. Так Лютер, як теолог, вимагав від віруючих „внутрішнього благочестя”, протиставляв католицьким приписам спасіння через „добрі справи” „виправдання вірою” – будь-які добрі справи розглядалися ним лише як плоди прояву віри, а не як самодостатній шлях спасіння. Кант, у свою чергу, вважав, що при виконанні морального обов’язку принциповим є не конкретний зміст і результати вчинків, а саме певний умонастрій моральної особистості, почуття безкорисливої поваги до обов’язку й беззастережне підкорення йому. Загалом, як теорія моральної доброти, так і консеквенціалізм мають свої позитивні і негативні сторони.
Потрібно зауважити, що чим ширше, образно кажучи, відкриті наші очі, чим більше ми здатні врахховувати досвід і думки інших людей, тим свідомішим буде наш підхід до проблем власної діяльності, зокрема, моральних. Таким чином, дістає етичне обґрунтування єдино можлива сполучна ланка між окресленими точками зору моральної доброти й консеквенціалізму: людину справді належить морально оцінювати передусім за її мотивами і намірами, проте самі ці мотиви і наміри не будуть етично повноцінними, якщо до їхнього складу н входить прагнення якомога точніше передбачити об’єктивний результат свого вчинку, його реальне значення.
- (Протокол № 2 від 12 листопада 2008 року).
- Вступ. Загальна характеристика курсу
- Зміст курсу та сітка аудиторних годин
- Лекційна тематика курсу
- 1. Терміни „етика” і „мораль”.
- 2. Завдання науки етики.
- 3. Структура етики
- Лекція 2. Мораль як соціальний феномен (2 год.)
- 1. Мораль і проблема її соціальної детермінації
- 2. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі.
- 3. Мораль і звичай
- 4. Політика і етика.
- 5. Мораль і спільноти.
- 5.2. Етичні проблеми національних відносин.
- 5.3. Загальнолюдське в моралі.
- Лекція 3. Поняття і структура моральної свідомості (2 год.)
- Поняття моральної свідомості.
- Структура моральної свідомості.
- 3. Моральні норми і принципи.
- 4. Моральні мотиви і ціннісні орієнтації.
- 5. Основні категорії моральної свідомості.
- Лекція 4. Свобода людини. Моральні проблеми людської діяльності (2 год.)
- 1. Етичний аспект поняття свобода.
- 2. Вчинок як елемент моральної діяльності
- 3. Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності
- 4. Мотив і результат дії
- 5. Діяльність в аспекті світовідношення
- Лекція 5. Етичний вимір спілкування (2 год.)
- 1. Парадигма спілкування в сучасній культурі.
- 2. Відкритість і замкненість, монологічність і діалогічність людини
- 3. Моральні виміри людського спілкування
- 3.5. Любов.
- 4. Культура спілкування й етикет.
- Лекція 6. Предмет естетики: історія та теорія проблеми (2 год.)
- 1. Проблеми термінології.
- 2. Становлення науки
- 3. Естетика як самостійна наука.
- 4. Естетика в структурі між предметних зв’язків.
- Лекція 7. Поняття і структура естетичної свідомості (2 год.)
- 1. Поняття естетичної свідомості.
- 2. Естетичне почуття.
- 3. Естетичний смак.
- 4. Естетичний ідеал.
- 5. Естетичні погляди і теорії.
- 1. Категорії “гармонія” і “міра”.
- 2. Категорії “прекрасне” і “потворне”.
- 3. Категорії “піднесене”, “героїчне”, “низьке”.
- 4. Категорії “трагічне” і “комічне”.
- 5. Категорія “естетичне”.
- Лекція 9. Естетика як метатеорія мистецтва (2 год.)
- 1. Мистецтво як основна категорія естетики
- 2. Функції мистецтва.
- 3. Сприйняття мистецтва.
- 4. Відображувальна сутність мистецтва.
- 5. Предмет і естетичні перетворення в мистецтві. Художність як естетична категорія.
- 6. Зміст і форма в мистецтві: діалектика зв’язку.
- Лекція 10. Основні проблеми сучасної етики і естетики (2 год.)
- 1. Етична думка кінця хiх –хх ст.
- 2. Сучасна комунікативна етика. Етика глобалізму. Екоетика.
- 3. Основні напрямки естетики хх ст.
- 4. Сучасна мистецька практика.
- 5. Актуальні естетичні проблеми
- Практичні заняття
- Самостійна робота студентів:
- Тематика рефератів
- Питання для перевірки знань та контролю
- Завдання для модульного контролю
- Критерії оцінки знань та умови навчального рейтингу
- СПисок ЛітературИ до курсу