3. Естетика як самостійна наука.
В історії естетичної науки перша половина 18 ст. займає особливе місце: в 1750 році з друку вийшов перший том теоретичного трактату “Естетика” німецького філософа й теоретика мистецтва Олександра-Готліба Баумгартена (1714-1762). Спираючись на грецьке поняття “ейсетикос”, “естаномай”, “естаноме”, “естесі”, Баумгартен увів новий термін – естетика, окресливши цим самостійну сферу знання. На думку Баумгартена, гносеологія має дві форми пізнання: естетику та логіку. Перша пов’язана з ниим, чуттєвим пізнанням, друга – з вищим – інтелектуальним. Логіка вивчає судження розуму і веде до пізнання істини. Естетика пов’язана з судженням смаку і пізнає прекрасне. Але Баумгартен не визначає предмет естетики через ідею прекрасного, а через поняття досконале: ”...естетика – це наука про досконале в світі явищ, про досконалість чуттєвого пізнання й удосконалення смаку”.
Ще у “Метафізиці” Аристотеля знаходимо ототожнення досконалого з прекрасним – останнє філософ визначає як позитивне досконале. Баумгартен відродив поняття досконале у теоретичному обігу. Він також ділить естетику на два рівні – теоретичну і практичну. Перша займається теорією краси, специфікою чуттєвого сприймання дійсності. Друга пов’язувалась з проблемами розвитку мистецтва.
Отже, в концепції Баумгартена відбувся поділ науки на дві частини: перша тяжіє до філософського знання, друга – до мистецтвознавства. Ця тенденція існує й нині. Зв’язок естетичного з мистецтвознавством, що виявився в глибокій давнині залишився назавжди. У пер. пол. 19 ст. з’явилося поняття філософія мистецтва (Гегель), що дало можливість осягнути мистецтво як цілісний феномен.
Погляди Баумгартена формувалися в час, коли естетичне знання як складова частина філософії вже мало довгу й непросту історію. Це і епоха середньовіччя (твори Августина “Сповідь”, “Про музику”, “Про порядок”), епоха Відродження (спадщина Л. да Вінчі, Альбрехта Дюрера, Лоренцо Валла, Піко делла Мірандоли), класицизму (висвітлення в “Поетичному мистецтві” Миколи Буалло). Сучасниками Баумгартена були видатні естетики – Іоган Вінкельман та Готхольд Ефраім Лессінг.
Таким чином, введення Баумгартеном терміну естетика спиралося на значний історико-теоретичний досвід. Важливим етапом у розробці проблеми предмета естетики став період розвитку німецької класичної філософії. Інтерес до широкого кола естетичних проблем виявили Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель.
Yandex.RTB R-A-252273-3- (Протокол № 2 від 12 листопада 2008 року).
- Вступ. Загальна характеристика курсу
- Зміст курсу та сітка аудиторних годин
- Лекційна тематика курсу
- 1. Терміни „етика” і „мораль”.
- 2. Завдання науки етики.
- 3. Структура етики
- Лекція 2. Мораль як соціальний феномен (2 год.)
- 1. Мораль і проблема її соціальної детермінації
- 2. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі.
- 3. Мораль і звичай
- 4. Політика і етика.
- 5. Мораль і спільноти.
- 5.2. Етичні проблеми національних відносин.
- 5.3. Загальнолюдське в моралі.
- Лекція 3. Поняття і структура моральної свідомості (2 год.)
- Поняття моральної свідомості.
- Структура моральної свідомості.
- 3. Моральні норми і принципи.
- 4. Моральні мотиви і ціннісні орієнтації.
- 5. Основні категорії моральної свідомості.
- Лекція 4. Свобода людини. Моральні проблеми людської діяльності (2 год.)
- 1. Етичний аспект поняття свобода.
- 2. Вчинок як елемент моральної діяльності
- 3. Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності
- 4. Мотив і результат дії
- 5. Діяльність в аспекті світовідношення
- Лекція 5. Етичний вимір спілкування (2 год.)
- 1. Парадигма спілкування в сучасній культурі.
- 2. Відкритість і замкненість, монологічність і діалогічність людини
- 3. Моральні виміри людського спілкування
- 3.5. Любов.
- 4. Культура спілкування й етикет.
- Лекція 6. Предмет естетики: історія та теорія проблеми (2 год.)
- 1. Проблеми термінології.
- 2. Становлення науки
- 3. Естетика як самостійна наука.
- 4. Естетика в структурі між предметних зв’язків.
- Лекція 7. Поняття і структура естетичної свідомості (2 год.)
- 1. Поняття естетичної свідомості.
- 2. Естетичне почуття.
- 3. Естетичний смак.
- 4. Естетичний ідеал.
- 5. Естетичні погляди і теорії.
- 1. Категорії “гармонія” і “міра”.
- 2. Категорії “прекрасне” і “потворне”.
- 3. Категорії “піднесене”, “героїчне”, “низьке”.
- 4. Категорії “трагічне” і “комічне”.
- 5. Категорія “естетичне”.
- Лекція 9. Естетика як метатеорія мистецтва (2 год.)
- 1. Мистецтво як основна категорія естетики
- 2. Функції мистецтва.
- 3. Сприйняття мистецтва.
- 4. Відображувальна сутність мистецтва.
- 5. Предмет і естетичні перетворення в мистецтві. Художність як естетична категорія.
- 6. Зміст і форма в мистецтві: діалектика зв’язку.
- Лекція 10. Основні проблеми сучасної етики і естетики (2 год.)
- 1. Етична думка кінця хiх –хх ст.
- 2. Сучасна комунікативна етика. Етика глобалізму. Екоетика.
- 3. Основні напрямки естетики хх ст.
- 4. Сучасна мистецька практика.
- 5. Актуальні естетичні проблеми
- Практичні заняття
- Самостійна робота студентів:
- Тематика рефератів
- Питання для перевірки знань та контролю
- Завдання для модульного контролю
- Критерії оцінки знань та умови навчального рейтингу
- СПисок ЛітературИ до курсу