3. Категорії “піднесене”, “героїчне”, “низьке”.
Піднесене розглядається і як самостійна естетична категорія, що має специфічний естетичний зміст, і як модифікація категорії прекрасне. У свою чергу, модифікацією піднесеного є категорія “героїчне”, її протилежністю – категорія “низьке”.
Категорії піднесеного а низького мають найширшу сферу прояву, бо характеризують естетичну якість явищ природи, суспільства і мистецтва; героїчне ж відбиває лише спосіб людської діяльності, тому пов’язане тільки зі сферами суспільства і мистецтва. Тому категорію героїчне розглядають у ряді піднесене – героїчне – низьке.
Як самостійне естетичне поняття, піднесене почало використовуватися в пізній античності у зв’язку з теоріями поетики і риторики. Спочатку термін піднесене позначав особливий стиль мови, що характеризувався урочистістю та значущістю. В естетиці 17-18 ст. піднесене розглядалось в тісному зв’язку з пафосом творця, який дає йому натхнення та з пафосом людей, які сприймають мистецтво. Новий підхід до розуміння піднесеного виникає за умов морального подолання людиною страху, переживання власної вищості перед лицем могутніх сил, готових знищити людину. Кант усвідомлював зв’язок естетики піднесеного з високою етичною культурою людини.
Перші уявлення про героїзм сформульовані ще в грецькій міфології, але за античною традицією – вік героїв минув. В епоху Відродження, впродовж Нового часу до Великої французької революції – героїчний ідеал знову повертається. Гегель розглядав героїзм не лише як явище соціальної історії, а й як явище духу, що притаманне різним історичним епохам. Естетика романтизму під впливом лицарської міфології Середньовіччя розглядає героїзм як видатне діяння окремої особи (Карлейль “Герої і героїчне в історії”, 1840). У соціологічній думці ХХ ст.. існувало дві тенденції: перша пов’язувалась з містифікацією героїчної особи; друга – була суто нігілістичною – відкидала можливість героїчної особистості в умовах сучасного суспільства. Критичний підхід до феномена героїзму обґрунтував відомий американський соціолог Даніель Буретин, який проаналізував наслідки, до яких привів розвиток масової інформації в США. Вчений вважає, що сьогодні герой зникає із суспільного життя, він перетворюється на знаменитість, що є антиподом героя. Герой створювався за допомогою фольклору, історичних текстів, а знаменитість - за допомогою пліток, громадської думки, журналістів, газет, кіно, телебачення. Перші творилися самі, другі – робляться за допомогою повторів.
Термін низьке вперше в історії естетики використав Аристотель для характеристики Менелая, персонажа трагедії Еврипіда “Орест”, чия низькість не була викликана необхідністю. Низьке – це сфера несвободи людини, негативна естетична цінність, крайній ступінь потворного і жахливого. Ця категорія характеризує природні і соціальні явища, які мають негативне суспільне значення і містять загрозу людству. Але слід пам’ятати, що людська культура розвивається разом із суспільством, а тому цінності не можуть мати абсолютний характер. В умовах соціальних змін ламаються межі між верхом та низом – порушуються межі між прекрасним і потворним, піднесеним і низьким, героїчним і буденним. За зовнішньою красою людини мистецтво може виявити моральну низькість, а за потворною зовнішністю – благородство духу.
- (Протокол № 2 від 12 листопада 2008 року).
- Вступ. Загальна характеристика курсу
- Зміст курсу та сітка аудиторних годин
- Лекційна тематика курсу
- 1. Терміни „етика” і „мораль”.
- 2. Завдання науки етики.
- 3. Структура етики
- Лекція 2. Мораль як соціальний феномен (2 год.)
- 1. Мораль і проблема її соціальної детермінації
- 2. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі.
- 3. Мораль і звичай
- 4. Політика і етика.
- 5. Мораль і спільноти.
- 5.2. Етичні проблеми національних відносин.
- 5.3. Загальнолюдське в моралі.
- Лекція 3. Поняття і структура моральної свідомості (2 год.)
- Поняття моральної свідомості.
- Структура моральної свідомості.
- 3. Моральні норми і принципи.
- 4. Моральні мотиви і ціннісні орієнтації.
- 5. Основні категорії моральної свідомості.
- Лекція 4. Свобода людини. Моральні проблеми людської діяльності (2 год.)
- 1. Етичний аспект поняття свобода.
- 2. Вчинок як елемент моральної діяльності
- 3. Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності
- 4. Мотив і результат дії
- 5. Діяльність в аспекті світовідношення
- Лекція 5. Етичний вимір спілкування (2 год.)
- 1. Парадигма спілкування в сучасній культурі.
- 2. Відкритість і замкненість, монологічність і діалогічність людини
- 3. Моральні виміри людського спілкування
- 3.5. Любов.
- 4. Культура спілкування й етикет.
- Лекція 6. Предмет естетики: історія та теорія проблеми (2 год.)
- 1. Проблеми термінології.
- 2. Становлення науки
- 3. Естетика як самостійна наука.
- 4. Естетика в структурі між предметних зв’язків.
- Лекція 7. Поняття і структура естетичної свідомості (2 год.)
- 1. Поняття естетичної свідомості.
- 2. Естетичне почуття.
- 3. Естетичний смак.
- 4. Естетичний ідеал.
- 5. Естетичні погляди і теорії.
- 1. Категорії “гармонія” і “міра”.
- 2. Категорії “прекрасне” і “потворне”.
- 3. Категорії “піднесене”, “героїчне”, “низьке”.
- 4. Категорії “трагічне” і “комічне”.
- 5. Категорія “естетичне”.
- Лекція 9. Естетика як метатеорія мистецтва (2 год.)
- 1. Мистецтво як основна категорія естетики
- 2. Функції мистецтва.
- 3. Сприйняття мистецтва.
- 4. Відображувальна сутність мистецтва.
- 5. Предмет і естетичні перетворення в мистецтві. Художність як естетична категорія.
- 6. Зміст і форма в мистецтві: діалектика зв’язку.
- Лекція 10. Основні проблеми сучасної етики і естетики (2 год.)
- 1. Етична думка кінця хiх –хх ст.
- 2. Сучасна комунікативна етика. Етика глобалізму. Екоетика.
- 3. Основні напрямки естетики хх ст.
- 4. Сучасна мистецька практика.
- 5. Актуальні естетичні проблеми
- Практичні заняття
- Самостійна робота студентів:
- Тематика рефератів
- Питання для перевірки знань та контролю
- Завдання для модульного контролю
- Критерії оцінки знань та умови навчального рейтингу
- СПисок ЛітературИ до курсу