86. Основні концепції добра як етичної категорії.
Категорія добра часто пов’язується з категорією блага. Благом називається ієрархічна сукупність зовнішніх явищ та внутрішніх станів, котрі оцінюються позитивно на тій підставі, що вони мають яку-небудь цінність, крім речей, що викликають приємні відчуття. До цієї сукупності включаються об’єкти, котрі не виказують безпосереднього впливу на органи чуттів, але здатні вчинити подібний вплив в майбутньому. До блага відноситься не лише те, що викликає задоволення, але і те, з чим пов’язане очікування задоволення та надія на нього. Благо існує у вигляді різних речей, загальною ознакою яких є те, що вони мають позитивне значення в житті людини, вони є корисними для задоволення життєвих, соціальних та духовних потреб людини. Під вищим благом розуміється вдосконалення відношень в суспільстві та вдосконалення самої особистості, тобто розвиток людини та людства, тож все, що в діях індивіда сприяє цьому - добро, перешкоджає – зло. Вище благо – це кінцева ціль, котра не може бути засобом ні для чого іншого.
Родовими для понять добра та зла виступають поняття позитивного та негативного. Добро вже в першому наближенні асоціюється з життям, процвітанням, повнотою буття, гармонійною взаємодією з оточуючою дійсністю. Добро – це те, що хороше, прекрасно і достойно похвали.
Поняття добра співвідноситься з поняттями доброти та доброчесності.
Доброю ми називаємо людину, котра несе людям добро, яке розуміється як любов, допомога, благовоління. Добрий не буває агресивним і ніколи насильно на нав’язує благ, даючи іншим можливість вільного рішення. Доброта – це якість, котра виражає себе в практичному житті, в поведінці людини, вона характеризує цілісність особистості.
Доброчесність не тотожна доброті. Доброчесністю ми називаємо морально-похвальні людські якості, а вони в різних культурах і в різні епохи суттєво відмінні.
В рамках однієї і тієї ж моральної системи різні доброчесності виражають різні грані “добра”. Доброчесності не просто дані людям, а виховуються в них. Кожне суспільство і кожна культура виробляють ряд прийомів, котрі дозволяють сформувати в членах співтовариства ці високоцінні моральні якості, котрі необхідні для виживання та розвитку суспільного цілого.
- 2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- 3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- 4. Основні методи, що використовуються в культурологічних дослідженнях. Особливості системного методу.
- 5.Інтегративний характер культурології як науки
- 6. Специфіка культурологічного знання.
- 7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- 8. Основні функції культури
- 9. Історична типологія культури
- 11 . Основні теоретичні концепції культури
- 12.Основні положення концепції Шпенглера
- 13.Архаїчний тип культури. Магія, культ, табу, ритуал.
- 14. Основні концепції міфу
- 15.Культура Стародавнього Єгипту
- 16. Античний тип культури. Феномен «Грецького дива»
- 17. Дохристиянська культура слов’ян.
- 18.Досягнення культури Київської Русі.
- 19. Роль християнства у становленні української культури
- 20.Український культурний ренесанс
- 21. Культура індустріальною суспільства та культура постіндустріального суспільства, їх відмінності.
- 22. Культура “інформаційного суспільства” та її сутність
- 23. «Художня культура»
- 24. Мистецтво як феномен культури
- 25 Модернізм
- 26. Постмодернізм.
- 27. Світоглядні засади модернізму
- 28.Мова як один із головних чинників розвитку нації і культури
- 29.Сучасна соціокулькурна ситуація в Україні
- 30. Глобалізація культури. Вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур.
- 31. Явище європоцентризму у світовій культурі.
- 33. Національна культура і масова культура, їх співвідношення
- 34. Поняття традиційна та інноваційна культура.
- 36. Сутність та співвідношення понять «субкультура» і «контркультура».
- 37.Елітарна та масова культура
- 38. Формаційний підхід соціокультурного світу, його основні етапи.
- 39.Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- 40. Основні види комунікації
- 41. Інформаційно-знакове тлумачення культури
- 42. Знаки, які використовуються в культурі.
- 43. Основні види знаків.
- 44. Основні властивості символів
- 45. Семіотика як наукова дисципліна,її основні розділи
- 47. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури
- 48. Розкрити та охарактеризувати бароко як стиль у м-ві.
- 49. Розкрити та охарактризувати укр бароко як стиль у м-ві.
- 50. Романтизм
- 51.Розкрити та охарактеризувати класицизм як силь у м-ві.
- 52. Ціннісно-нормативний вимір культури
- 53.Сутність еволюціоністської концепції г. Спенсера
- 54. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- 55. Концепція соціокультурної динаміки п.Сорокіна.
- 56.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- 57. Культурологічна концепція с.Хантінгтона.
- 58.Циклічна модель розвитку культури
- 59. Особистість як об'єкт і суб'єкт культурної діяльності
- 60. Духовний вимір буття людини та його складові
- 61. Духовна культура, її структура та цінності
- 62. Технологічна культура та її складові та цінності
- 63. Соціальна культура та її складові
- 64. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
- 65. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- 68. Людина в античній культурі.
- 69.Людина в середньовічній культурі
- 70. Людина в культурі Відродження
- 71. Людина в українській і світовій культурах Нового часу
- 72. Проблеми збереження національної культурної спадщини
- 73. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- 74. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для Укр..
- 76. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- 77. Особливості етики як науки
- 78. Структура і функції етики.
- 79. Етимологія термінів «етика» і «мораль»
- 80. Функції моралі.
- 81. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- 82. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- 83. “Золоте правило” моральності.
- 86. Основні концепції добра як етичної категорії.
- 87. Основні види морального зла.
- 88. Співвідношення моральної і правової регуляції людської поведінки.
- 89. Особливості моралі як способу опанування світу.
- 90. Свобода як етична проблема. Відповідальність – необхідний атрибут свободи.
- 91. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “честь і репутація”.
- 92. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “любов” і ”милосердя”.
- 93. Моральні смисли любові
- 94. Поняття «совість», «сором», «провина», їх співвідношення
- 95. Найважливіші чинники щастя
- 96. Сенс життя як моральна проблема
- 97. Особливості морального вибору особистості
- 98. Моральні цінності людини.
- 99. Культура ділового спілкування
- 101. Етикет, його основні різновиди та загальні вимоги
- 102. Моральні норми і цінності християнської етики.
- 103 Моральна культура особистості, від чого вона залежить.
- 104. Прикладна етика та її основні різновиди.
- 105. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічниз проблем сучасної цивілізації.
- 106.Професійна етика економіста та її особливості.
- 107. Основні принципи, особливості професійної етики екноміста
- 109 Розкрити і охарактеризувати зміст таких куатегрій естетики як, прекрасне, піднесене, потворне, трагічне, комічне, низьке
- 110. Естетика як наукова дисципліна, її структура.
- 111. Основні завдання та функції естетики.
- 112. Уявлення про прекрасне в історії естетики
- 113.Розкрити та охарактеризувати зміст поняття “катарсис”, ”мімесис”, ”калакогатія”.
- 114. Історія формування та розвитку естетики
- 115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- 116. Мистецтво та основні його різновиди.
- 117. Синтетичні види мистецтва, їх особливості та характеристика
- 118. Розкрити та охарактеризувати архітектуру як вид мистецтва.
- 119 Розкрити і охарактеризувати скульптуру як вид мистецтва
- 120. Розкрити й охарактеризувати живопис як вид мистецтва
- 121. Розкрити та охарактеризувати театр як вид мистецтва.
- 122. Розкрити та охарактеризувати літературу як вид мистецтва.
- 123.Розкрити й охарактеризувати музику як вид мистецтва
- 124. Кіно як вид мистецтва.
- 125. Хореографія як вид мистецтва
- 128 (2) Художній стиль
- 129. Комічне та його форми