2. Культурологія як наука, її предмет та функції.

Походження термін культурологія пов’язане з працею амер антрополога Леслі Уайтом(1900-1975), який виділив К, як сам. науку в комплексі соц наук. Термін К походить від лат слова «cultura», що озн «обробіток», «виховання», «розвиток» та грец слова logos (слово, вчення). К – наука про розвиток К-ри, її норми, традиції, соц інститути, системних оцінок тощо. Об’єкт К – це весь світ штучних порядків(речей, будівель), істор подій, технолог діяльності, форм соц життя, знань, понять, символів тощо. Предмет – процеси генезис морфології к-ри, її стр-ри, сутності їх змісту, типології, динаміки і мови. К- наука про зародження та розвиток к-ри, її стр-ри, механізму розвитку та методи дослідження. В залежності від мети пізнання поділяють на: - теоретичну – теор пізнання феномена к-ри, розробка категоріального апарату і методів дослідження; - прикладну – прогнозування, проектування і регул кул процесів, що відбуваються в сучасній соц практиці, розробка основних методів діяльності кул інститутів. Суб’єкт – походить від лат subjektum – людина, індивід, який спрямовує свої пізнання на к-ру, пізнає самого себе. Людина є і суб’єктом і об’єктом К. Вперше к-ра, як теор термін зустрічається в праці «Тускуланські бесіди» римс філ Марка- Тулія Цицерона. У суч розумінні К більш вживаним є погляд на к-ру як на рису людс буття , складне матеріально-духовне поле, само реал суб’єкта і соц груп, особливо саморегулюючу форму відтворення розумного життя.

Принципи К.

Загальні: - принцип історизму, який вимагає щоб аналіз явищ був адекватний до часу; - принцип науковості, вкл достовірність емпіричного матеріалу, повторюваність у часі і просторі рез досліджень, застосування і результативність висновків у реальній практиці.

Специфічні: - принцип системності, забезпечує аналіз явища, як елемент більш складної с-ми, що дозв виявити зв’язки між елементами; - принцип інтегрованості, явище однієї науки не бувають відокремленими від явищ суміжних наук; - принцип рівноправності – рівність усіх відомих концепцій, теорій, прогнозів при проведенні культурологічного аналізу.

Функції К: - дослідницька; - інваріантно-прогностична; - програмно-орієнтовна.

Методи аналізу: - методи комплексного, структурного, діахронічний, синхронічний комплекси, методи прир наук та найбільш сучасний – метод системного аналізу.

Специфіка К: - досліджує об’єкт, який вкл як матеріальне так і духовне, отже об’єднує як гуманітарні так і природничі науки.; - вплив такі науки –антропологія, етнографія, соціологія, соц психологія, демографія, психоаналіз, інформатика, семіотика; - пов’язана з іст, політологією, правозн, економії, місце особливе в циклі природн наук.